В
Все
М
Математика
О
ОБЖ
У
Українська мова
Д
Другие предметы
Х
Химия
М
Музыка
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
Э
Экономика
Ф
Физика
Б
Биология
О
Окружающий мир
Р
Русский язык
У
Українська література
Ф
Французский язык
П
Психология
А
Алгебра
О
Обществознание
М
МХК
В
Видео-ответы
Г
География
П
Право
Г
Геометрия
А
Английский язык
И
Информатика
Қ
Қазақ тiлi
Л
Литература
И
История
datskivvera1
datskivvera1
22.09.2022 15:34 •  Биология

Амброзия полинолистная является настоящим "зелёным агрессором", вызывая массовое заболевание населения на

Показать ответ
Ответ:
pinelike
pinelike
20.01.2022 08:29

З початку 30-их років XX ст. виник, а в подальшому отримав значний

розвиток як у межах колишнього СРСР, так і в багатьох зарубіжних країнах

окремий напрямок біологічної науки – екологічна паразитологія, в центрі

уваги якої знаходиться проблема взаємовідношень паразита, хазяїна і

навколишнього середовища. Ключові теоретичні положення цієї молодої

науки, які зазвичай називають її «правилами», були сформульовані В.О.

Догелем (1933, 1935, 1938, 1947) на підставі узагальнення матеріалів, які

стосувалися передусім паразитофауни хребетних тварин.

Щодо тварин безхребетних, то «правила» екологічної паразитології до

характеристики їх паразитофауни вперше застосували відомі російські

дослідники-паразитологи з наукової школи В.О. Догеля – Т.О. Гінецинська і

Г.О. Штейн (1961, 1964).

Своїми дослідженнями, присвяченими прісноводним молюскам і

звичайним їх паразитам – трематодам, вони показали, що розподіл цих

паразитів у популяціях їх облігатних проміжних хазяїв-молюсків

підпорядкований тим же «правилам» екологічної паразитології, які

характерні для паразитофауни хребетних тварин. Він зумовлений як

фізіологічним статусом організма хазяїв і їх паразитів, так і безпосередньою

або опосередкованою дією на них низки інших чинників абіотичної,

біотичної і антропогенної природи.

У наступні роки другої половини XX ст. низка вітчизняних дослідників

паразитофауни регіональних малакофаун України на великому матеріалі

беззаперечно довела, що усі, без виключення, «правила» екологічної

паразитології добре підтверджуються отриманими ними результатами

(Чорногоренко-Бідуліна, 1958; Здун, 1961; Вергун, 1966, 1968; Черногоренко,  

1967, 1972; Гладунко, 1966; Мереминский, 1971; Макогон, 1972; Стелько,

1977; Тарасова, 2010, 2011 та ін.).

0,0(0 оценок)
Ответ:
Siemens1
Siemens1
07.12.2020 17:56

Защитой организма от болезнетворных микроорганизмов и чужеродных веществ называется иммунитет. В зависимости от его осуществления выделяется клеточный и гуморальный иммунитет. В случае клеточного защита осуществляется непосредственным уничтожением патогенов другими клетками,называемыми макрофагами,чаще всего это Т-лимфоциты. Но защитные функции выполняют и другие лейкоциты,к примеру нейтрофилы,эозинофилы,моноциты. В случае гуморального иммунитета в ответ на попадание антигена (того самого чужеродного вещества и микроба) клетками,В-лимфоцитами,осуществляется выработка антител удалению антигена.

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Биология
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота