Гу́бки (лат. Porifera, Spongia) — тип примітивних водних багатоклітинних тварин, які ведуть прикріплений іб життя. Поширені по всій земній кулі від прибережної зони і до майже максимальних глибин океану; деякі види також населяють прісноводні водойми. Нараховують близько 8000 видів. Вважається, що перші представники цього типу з'явилися ще в протерозойську еру. Їхні розміри коливаються, залежно від виду, від 5 см до 3 м. Вирізняються довгою тривалістю життя, до 1500—2000 років. Найдовше живучий вид губок — це Арктична губка віком 2467 років.
Губки поширені в прісних і солоних водах усіх кліматичних зон, представлені як поодинокими, так і колоніальними формами. Незважаючи на таку різноманітність, усі губки мають спільні риси:
Роль людей в этой проблеме велика. Люди живут на планете, берут от природы все, что захотят, но порой природа сопротивляется и не хочет, чтобы её последние ресурсы отобрали на бумагу. Люди владеют природой не полностью, но вырубка лесов, загрязнение озер и рек говорят сами за себя. Выхлопные газы портят внешнюю среду, самим людям и природе нечем дышать. Если срывать растения и рубить деревья, то кислорода останется мало и людям будет нечем дышать. Распахивание земель тоже вредит природе, из-за этого почва не выдержит и треснет от напора плохого влияния. Фактор человеческого влияния высок и с этим мы должны что-то делать, иначе будет уже поздно и вся Земля погибнет от рук человека.
Гу́бки (лат. Porifera, Spongia) — тип примітивних водних багатоклітинних тварин, які ведуть прикріплений іб життя. Поширені по всій земній кулі від прибережної зони і до майже максимальних глибин океану; деякі види також населяють прісноводні водойми. Нараховують близько 8000 видів. Вважається, що перші представники цього типу з'явилися ще в протерозойську еру. Їхні розміри коливаються, залежно від виду, від 5 см до 3 м. Вирізняються довгою тривалістю життя, до 1500—2000 років. Найдовше живучий вид губок — це Арктична губка віком 2467 років.
Губки поширені в прісних і солоних водах усіх кліматичних зон, представлені як поодинокими, так і колоніальними формами. Незважаючи на таку різноманітність, усі губки мають спільні риси:
Люди владеют природой не полностью, но вырубка лесов, загрязнение озер и рек говорят сами за себя. Выхлопные газы портят внешнюю среду, самим людям и природе нечем дышать.
Если срывать растения и рубить деревья, то кислорода останется мало и людям будет нечем дышать.
Распахивание земель тоже вредит природе, из-за этого почва не выдержит и треснет от напора плохого влияния.
Фактор человеческого влияния высок и с этим мы должны что-то делать, иначе будет уже поздно и вся Земля погибнет от рук человека.