НАУЧІННЯ ЛЮДИНИ - це накопичення індивідуального досвіду в процесі взаємодії організму із середовищем. Завдяки научінню у тварин і людини формується набута поведінка. Для тварин научіння є лише процесом зміни досвіду з метою пристосування до середовища. А в людини окрім цього механізму існує ще научіння, спрямоване на засвоєння соціального досвіду з використанням мови.
Таблиця 43. ВИДИ НАУЧІННЯ ЛЮДИНИ
Назва
Суть
І. Пасивне научіння - організм пасивно реагує на подразники з формуванням мимовільних змін поведінкових реакцій
1. Звикання (негативне научіння)
Научіння, унаслідок якого зникає реакція на певний подразник, що повторюється (наприклад, звикання до шуму машин за вікном)
2. Закарбування (імпринтинг)
Научіння, під час якого в кризові періоди розвитку добре запам'ятовується вперше побачене (наприклад, закарбування новонародженим образу матері)
3. Вироблення умовних рефлексів
Научіння, завдяки якому формується поведінкова реакція на певний умовний подразник (наприклад, на запах їжі виділяється слина)
ІІ. Активне научіння - научіння шляхом активної взаємодії із середовищем, завдяки чому виникають нові поведінкові реакції
1. Научіння шляхом спроб та помилок
Научіння шляхом випадкового виявлення зв'язку подразника з реакцією (наприклад, вміння їзди на лижах потребує багато спроб та падінь)
2. Наслідування
Відтворення людиною рухів та вчинків інших людей (наприклад, научіння вимовляти звуки чи працювати з ноутбуком)
ІІІ. Пізнавальне научіння - найскладніше научіння із застосуванням мислення
1. Мимовільне (латентне) научіння
Научіння, що формує готовність людини до практичного виконання дії (наприклад, зорові враження дошкільнят є основою для гарного сприйняття математичних дій)
2. Миттєве научіння, або осяяння (інсайт)
Раптове знаходження розв'язку якоїсь ситуації (наприклад, історія відкриття Архімедом закону гідростатики)
3. Научіння шляхом міркувань
Поповнення досвіду шляхом зіставлення явищ та формулювання висновків (наприклад, міркування під час розв'язування задачі)
Научіння слід відрізняти від навчання як організованої форми активності, спрямованої на засвоєння знань, формування умінь та навичок.
Отже, різні види научіння забезпечують формування набутих проявів поведінки у відповідь на зміни умов існування.
Які особливості розумової діяльності людини?
РОЗУМОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ - діяльність, спрямована на поповнення досвіду із залученням пізнавальних форм научіння. Цей компонент набутої поведінки має суспільну природу, оскільки забезпечує пристосовуваність людини до життя в суспільстві та опирається на досвід, нагромаджений попередніми поколіннями.
У тварин (дельфіни, примати, воронові птахи, восьминоги) існує подібна діяльність, але вона ма ший характер. Науковці називають її елементарною розумовою діяльністю, або розсудливою діяльністю. Тварини з розвинутою нервовою системою здатні вловлювати зв’язки між явищами зовнішнього світу лише тоді, коли їх безпосередньо відчувають за до зору, слуху, нюху тощо. Вони можуть використовувати ці зв’язки в новій ситуації для побудови поведінкового акту лише на інстинктивній основі. Про розсудливу діяльність тварин свідчать такі ознаки: екстраполяція (здатність передбачати хід якої-небудь події завдяки встановленню най ших зв’язків між явищами), використання знарядь праці та складні системи спілкування.
Фармацевтическое (медицинское) использование лишайников
Другим направлением хозяйственного использования лишайников является фарма-цевтическое (медицинское). Оно основано на содержании в талломах лишайников высо-комолекулярных органических соединений – «лишайниковых кислот»: усниновой, эвер-новой, физодовой и др. (около 230), обладающих бактериостатическими и бактерицидны-ми свойствами. В Ботаническом институте им. В.Л. Комарова был создан препарат усни-нат натрия (натриевая соль усниновой кислоты), обладающий антибактериальными свой-ствами (Домбровская, 1970). Уснинат натрия употребляют наружно при лечении инфици-рованных ран, трофических язв, ожогов. К лишайникам, содержащим большое количество усниновой кислоты, относятся: Alectoria ochroleuca (Hoffm.) A. Massal., Cetraria islandica, Cladonia arbuscula, Cladonia stellaris, Flavocetraria cucullata, Flavocetraria nivalis и т.д.
Лечебные свойства многих лишайников объясняются также содержанием в них ви-таминов А, В1, В2, В12, С, D и др.
Cetraria islandica также принимается и в лекарственных целях. Она повышает за-щитные свойства организма, особенно при частых заболеваниях, а также нормализует деятельность желудочно-кишечного тракта. Является хорошим противовоспалительным средством: крепким отваром обмывают раны, ожоги, делают примочки при фурункулах, пьют при опухолях горла. При язвах во рту или зубной боли также долго держат переже-ванное слоевище. При изжоге, стригущем лишае делают из золы мазь на растительном масле. Также отвар из исландского мха можно использовать для профилактики цинги (Царькова, 2011).
§
НАУЧІННЯ ЛЮДИНИ - це накопичення індивідуального досвіду в процесі взаємодії організму із середовищем. Завдяки научінню у тварин і людини формується набута поведінка. Для тварин научіння є лише процесом зміни досвіду з метою пристосування до середовища. А в людини окрім цього механізму існує ще научіння, спрямоване на засвоєння соціального досвіду з використанням мови.
Таблиця 43. ВИДИ НАУЧІННЯ ЛЮДИНИ
Назва
Суть
І. Пасивне научіння - організм пасивно реагує на подразники з формуванням мимовільних змін поведінкових реакцій
1. Звикання (негативне научіння)
Научіння, унаслідок якого зникає реакція на певний подразник, що повторюється (наприклад, звикання до шуму машин за вікном)
2. Закарбування (імпринтинг)
Научіння, під час якого в кризові періоди розвитку добре запам'ятовується вперше побачене (наприклад, закарбування новонародженим образу матері)
3. Вироблення умовних рефлексів
Научіння, завдяки якому формується поведінкова реакція на певний умовний подразник (наприклад, на запах їжі виділяється слина)
ІІ. Активне научіння - научіння шляхом активної взаємодії із середовищем, завдяки чому виникають нові поведінкові реакції
1. Научіння шляхом спроб та помилок
Научіння шляхом випадкового виявлення зв'язку подразника з реакцією (наприклад, вміння їзди на лижах потребує багато спроб та падінь)
2. Наслідування
Відтворення людиною рухів та вчинків інших людей (наприклад, научіння вимовляти звуки чи працювати з ноутбуком)
ІІІ. Пізнавальне научіння - найскладніше научіння із застосуванням мислення
1. Мимовільне (латентне) научіння
Научіння, що формує готовність людини до практичного виконання дії (наприклад, зорові враження дошкільнят є основою для гарного сприйняття математичних дій)
2. Миттєве научіння, або осяяння (інсайт)
Раптове знаходження розв'язку якоїсь ситуації (наприклад, історія відкриття Архімедом закону гідростатики)
3. Научіння шляхом міркувань
Поповнення досвіду шляхом зіставлення явищ та формулювання висновків (наприклад, міркування під час розв'язування задачі)
Научіння слід відрізняти від навчання як організованої форми активності, спрямованої на засвоєння знань, формування умінь та навичок.
Отже, різні види научіння забезпечують формування набутих проявів поведінки у відповідь на зміни умов існування.
Які особливості розумової діяльності людини?
РОЗУМОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ - діяльність, спрямована на поповнення досвіду із залученням пізнавальних форм научіння. Цей компонент набутої поведінки має суспільну природу, оскільки забезпечує пристосовуваність людини до життя в суспільстві та опирається на досвід, нагромаджений попередніми поколіннями.
У тварин (дельфіни, примати, воронові птахи, восьминоги) існує подібна діяльність, але вона ма ший характер. Науковці називають її елементарною розумовою діяльністю, або розсудливою діяльністю. Тварини з розвинутою нервовою системою здатні вловлювати зв’язки між явищами зовнішнього світу лише тоді, коли їх безпосередньо відчувають за до зору, слуху, нюху тощо. Вони можуть використовувати ці зв’язки в новій ситуації для побудови поведінкового акту лише на інстинктивній основі. Про розсудливу діяльність тварин свідчать такі ознаки: екстраполяція (здатність передбачати хід якої-небудь події завдяки встановленню най ших зв’язків між явищами), використання знарядь праці та складні системи спілкування.
Фармацевтическое (медицинское) использование лишайников
Другим направлением хозяйственного использования лишайников является фарма-цевтическое (медицинское). Оно основано на содержании в талломах лишайников высо-комолекулярных органических соединений – «лишайниковых кислот»: усниновой, эвер-новой, физодовой и др. (около 230), обладающих бактериостатическими и бактерицидны-ми свойствами. В Ботаническом институте им. В.Л. Комарова был создан препарат усни-нат натрия (натриевая соль усниновой кислоты), обладающий антибактериальными свой-ствами (Домбровская, 1970). Уснинат натрия употребляют наружно при лечении инфици-рованных ран, трофических язв, ожогов. К лишайникам, содержащим большое количество усниновой кислоты, относятся: Alectoria ochroleuca (Hoffm.) A. Massal., Cetraria islandica, Cladonia arbuscula, Cladonia stellaris, Flavocetraria cucullata, Flavocetraria nivalis и т.д.
Лечебные свойства многих лишайников объясняются также содержанием в них ви-таминов А, В1, В2, В12, С, D и др.
Cetraria islandica также принимается и в лекарственных целях. Она повышает за-щитные свойства организма, особенно при частых заболеваниях, а также нормализует деятельность желудочно-кишечного тракта. Является хорошим противовоспалительным средством: крепким отваром обмывают раны, ожоги, делают примочки при фурункулах, пьют при опухолях горла. При язвах во рту или зубной боли также долго держат переже-ванное слоевище. При изжоге, стригущем лишае делают из золы мазь на растительном масле. Также отвар из исландского мха можно использовать для профилактики цинги (Царькова, 2011).
Объяснение: