Борьба за существование это: А) соперничество между особями одного вида
Б) борьба и противостояние условиям окружающей среды
В) соперничество и борьба между представителями различных видов
Г) всё выше перечисленное ​

Зат алмасу нәтижесінде ағзаға қажет заттар түзіледі және энергия бөлінеді. Ағза мен сыртқы орта арасында әрқашан зат және энергия алмасуы үздіксіз жүріп отырады. Күрделі қоректік заттар ас қорыту мүшелерінде қорытылып құрылысы жай заттарға айналған соң ащы ішектен қанға және лимфаға өтеді. Қан және лимфа ағыны арқылы ұлпаларға жеткізіледі. Әр мүшенің жасушалары өзіне тән және өсіп-өнуіне қажетті қарапайым заттарды түзеді. Қоректік заттардың ыдырауынан пайда болған энергияны жасушалар әр-түрлі физиологиялық үрдістер үшін жұмсайды. Артық түскен заттарды өзіне қор етіп жинайды. Ал жасушалардың тіршілік етуі нәтижесінде түзілген керексіз заттар өкпе, тері ішек арқылы сыртқа шығарылып отырады.

Класифікація біотичних чинників

Біотичні екологічні чинники становлять собою сукупність впливів одних видів живих організмів на інші. Розроблено кілька класифікаційних схем, які допомагають встановленню особливостей дії біотичних чинників на рослини. Передусім, біотичні чинники класифікують із врахуванням того які саме живі організми впливають на ті чи інші рослини. У цьому разі біотичні чинники поділяють на чотири основні групи:

1) фітогенні – проявляються через вплив одних рослин на інші;

2) зоогенні – рослини зазнають на собі дії з боку тварин;

3) мікогенні – рослини зазнають на собі вплив грибів;

4) мікрогенні – рослини зазнають на собі вплив мікроорганізмів.

Дія біотичних чинників на життєдіяльність рослин може бути прямою або опосередкованою. У останьому випадку їх ефект виявляється через зміну інших екологічних чинників, що впливають на фізіологічні процеси рослин.

За характером дії інших живих організмів на рослини загалом і їхні фізіологічні процеси зокрема розрізняють такі основні види біотичних взамодій:

а) нейтралізм – відносини між організмами не завдають їм ні шкоди, ні користі;

б) конкуренція – у разі, якщо одні живі організми обмежують доступ інших до необхідних ресурсів;

в) фітофагія, за якої інші живі організми використовують зелені рослини як харчовий ресурс;

г) паразитизм – форма антагоністичних стосунків, коли живі організми інших видів поселяються на тілі зеленої рослини або всередині тканин чи клітин і живляться за її рахунок;

д) мутуалізм – біотична екологічна дія живих організмів виявляється взаємокорисною;

е) коменсалізм – такий тип стосунків, за якого один вид (популяція) отримує вигоду, а інший індиферентний до цих стосунків.

Объяснение: