Экологи́ческие фа́кторы — свойства среды обитания, определяющие условия метаболизма организма и биогеоценоза (экосистемы) в целом. Например, наличие углекислого газа, доступ кислорода, влажность и рыхлость почвы и другое. Индифферентные элементы среды , например инертные газы экологическими факторами являются , но их роль крайне ограничена.
Практически все экологические факторы отличаются значительной изменчивостью во времени и пространстве. Например, температура сильно варьирует на поверхности суши, но почти постоянна на дне океана или в глубине пещер.
Один и тот же фактор среды может иметь разное значение в жизни совместно обитающих организмов. Например, солевой режим почвы играет первостепенную роль при минеральном питании растений, но почти безразличен для большинства наземных животных. Интенсивность освещения и спектральный состав света исключительно важны в жизни фототрофных организмов (большинство растений и фотосинтезирующие бактерии), а в жизни гетеротрофных организмов (грибы, животные, значительная часть микроорганизмов) свет не оказывает заметного влияния на их метаболизм.
Экологические факторы могут выступать как раздражители, вызывающие адаптивные изменения физиологических процессов; как ограничители, обусловливающие невозможность существования тех или иных организмов в данных условиях; как модификаторы, определяющие морфо-анатомические и физиологические изменения организмов.
Организмы, как и биогеоценозы (экосистемы) в целом более при к стабильным условиям метаболизма. Они меньше испытывают воздействие статичных (неизменных) экологических факторов, а больше, влияние их режимов — последовательных временных изменений
Складається зі статевих органів та статевих ознак: первинних геніталії, молочні залози і вторинних наприклад, тип розподілу жирової тканини, тип оволосіння.
Жіночі статеві органи поділяються на зовнішні та внутрішні, межею між якими є гімен за його наявності чи вхід у вагіну. Зовнішні геніталії — вульва лобковий горб, великі та малі статеві губи, клітор (голівка та каптурматеріали , промежина, гімен, вхід у вагіну, отвів сечівника,забезпечують сексуальну насолоду, виділення менструацій та сечі.
Внутрішні геніталії вагіна, матка та її придатки фаллопієві труби і яєчники — відповідають за репродуктивну функцію коїтус, запліднення, вагітність, пологи.
При народженні у жінок вже є певний запас яйцеклітин, і після менархе в пубертаті (11 – 15) років вони витрачаються протягом менструальних циклів дітородного періоду до менопаузи (45 – 55 років) внаслідок зниження секреції прогестерону та естрогену.
Экологи́ческие фа́кторы — свойства среды обитания, определяющие условия метаболизма организма и биогеоценоза (экосистемы) в целом. Например, наличие углекислого газа, доступ кислорода, влажность и рыхлость почвы и другое. Индифферентные элементы среды , например инертные газы экологическими факторами являются , но их роль крайне ограничена.
Практически все экологические факторы отличаются значительной изменчивостью во времени и пространстве. Например, температура сильно варьирует на поверхности суши, но почти постоянна на дне океана или в глубине пещер.
Один и тот же фактор среды может иметь разное значение в жизни совместно обитающих организмов. Например, солевой режим почвы играет первостепенную роль при минеральном питании растений, но почти безразличен для большинства наземных животных. Интенсивность освещения и спектральный состав света исключительно важны в жизни фототрофных организмов (большинство растений и фотосинтезирующие бактерии), а в жизни гетеротрофных организмов (грибы, животные, значительная часть микроорганизмов) свет не оказывает заметного влияния на их метаболизм.
Экологические факторы могут выступать как раздражители, вызывающие адаптивные изменения физиологических процессов; как ограничители, обусловливающие невозможность существования тех или иных организмов в данных условиях; как модификаторы, определяющие морфо-анатомические и физиологические изменения организмов.
Организмы, как и биогеоценозы (экосистемы) в целом более при к стабильным условиям метаболизма. Они меньше испытывают воздействие статичных (неизменных) экологических факторов, а больше, влияние их режимов — последовательных временных изменений
Объяснение:
Складається зі статевих органів та статевих ознак: первинних геніталії, молочні залози і вторинних наприклад, тип розподілу жирової тканини, тип оволосіння.
Жіночі статеві органи поділяються на зовнішні та внутрішні, межею між якими є гімен за його наявності чи вхід у вагіну. Зовнішні геніталії — вульва лобковий горб, великі та малі статеві губи, клітор (голівка та каптурматеріали , промежина, гімен, вхід у вагіну, отвів сечівника,забезпечують сексуальну насолоду, виділення менструацій та сечі.
Внутрішні геніталії вагіна, матка та її придатки фаллопієві труби і яєчники — відповідають за репродуктивну функцію коїтус, запліднення, вагітність, пологи.
При народженні у жінок вже є певний запас яйцеклітин, і після менархе в пубертаті (11 – 15) років вони витрачаються протягом менструальних циклів дітородного періоду до менопаузи (45 – 55 років) внаслідок зниження секреції прогестерону та естрогену.