Часть 2. Площадь треугольника МОК равна 200 см, а площадь подобного ? ему треугольника МОК, равна 50 см Найти мо, если MO= 12 см MО Укажите преобразование подобия и полностью опишите его, с которого была получена фигура К из фигуры С.
Пристосування до паразитичного життя численні, найрізноманітніші та стосуються зовнішньої та внутрішньої будови, фізіологічних особливостей життя. Одночасно перебування паразита на господарі або всередині його тіла супроводжується реакціями-відповідями хазяїна Тому доцільно говорити про взаємні пристосування, або коадаптацї обох організмів. Зміни будови паразита в порівнянні з предками, що вільно жили, зводяться до зникнення органів, не потрібних в нових умовах існування, і до виникнення або перетворення органів, пов'язаних з особливостями життя на поверхні або в тілі господаря.
У ектопаразитів сплющується і коротшає тіло та, у зв'язку з цим, зменшується його розчленованість. Частіше сплющення відбувається в дорзо-вентралъному напрямкові, що сприяє кращому утриманню на поверхні тіла господаря (воші, клопи, паразитичні немертини, п'явки, кліщі та ін.). У бліх тіло сплюснуте в латеральному напрямку, що пов'язано з їх перебуванням у хутрі або серед пір’я та особливим типом пересування.
Кишкові паразити відрізняються подовженим тілом, у багатьох воно розчленоване. У порожнинних паразитів форма тіла кулеподібдна (фіни цестод у порівнянні з дорослими формами); іноді вони набувають сплюснутої або навіть гіллястої форми, збільшуючи поверхню всмоктування їжі. Для утримання в тілі або на тілі господаря існують різноманітні органи прикріплення (гачки, присоски, клейкі нитки тощо). У травній системі ектопаразитів-кровососів, що харчуються на господарі періодично, збільшується місткість травного тракту за рахунок еластичності стінок кишечника (клопи, комарі, мухи-кровососи), або утворюються численні випинання (п'явки, кліщі). В іксодових кліщів під час кровоссання продовжується інтенсивний ріст кишечника й кутикули й лише в останні 12-24 години настає період їх розтягування. Таке поєднання процесів безперервного зростання та швидкого розтягування дозволяє кліщам поглинати надзвичайно великі кількості крові.
У паразитів зростає здатність до тривалих голодувань, іноді протягом трьох і більше років (іксодові кліщі - 4-10 років). Залози кровососів виділяють секрети, що перешкоджають згортанню крові (гірудин п'явок та інші антикоагулянти). У ендопаразитів травна система спрощується, а іноді атрофується, редукуються нервова система та органи чуття.
Каза́хское ха́нство (каз. قازاق حاندىعى, Қазақ хандығы; Qazaq handyǵy), также Казачья Орда[2][3] — казахское государство на территории современного Казахстана и сопредельных с ним государств (1465—1847), образовавшееся в процессе распада Золотой Орды в 1465 году и Узбекского ханства в 1468 году.
При Касым-хане Казахское ханство достигло наивысшего расцвета. После его смерти началась гражданская война, но уже при Хак-Назар-хане ханство было восстановлено в прежних границах.
В XV—XVI веках, в результате сопротивления внешней агрессии ханство разделилось на жузы — Старший (Ұлы жүз), Средний (Орта жүз) и Младший (Кіші жүз).[4] При султане Абылай хане три жуза признали его ханом Казахского ханства. После его смерти ханство вновь распалось на три жуза, но уже хан Кенесары был провозглашён общеказахским ханом восстановленного Казахского ханства.
У ектопаразитів сплющується і коротшає тіло та, у зв'язку з цим, зменшується його розчленованість. Частіше сплющення відбувається в дорзо-вентралъному напрямкові, що сприяє кращому утриманню на поверхні тіла господаря (воші, клопи, паразитичні немертини, п'явки, кліщі та ін.). У бліх тіло сплюснуте в латеральному напрямку, що пов'язано з їх перебуванням у хутрі або серед пір’я та особливим типом пересування.
Кишкові паразити відрізняються подовженим тілом, у багатьох воно розчленоване. У порожнинних паразитів форма тіла кулеподібдна (фіни цестод у порівнянні з дорослими формами); іноді вони набувають сплюснутої або навіть гіллястої форми, збільшуючи поверхню всмоктування їжі. Для утримання в тілі або на тілі господаря існують різноманітні органи прикріплення (гачки, присоски, клейкі нитки тощо). У травній системі ектопаразитів-кровососів, що харчуються на господарі періодично, збільшується місткість травного тракту за рахунок еластичності стінок кишечника (клопи, комарі, мухи-кровососи), або утворюються численні випинання (п'явки, кліщі). В іксодових кліщів під час кровоссання продовжується інтенсивний ріст кишечника й кутикули й лише в останні 12-24 години настає період їх розтягування. Таке поєднання процесів безперервного зростання та швидкого розтягування дозволяє кліщам поглинати надзвичайно великі кількості крові.
У паразитів зростає здатність до тривалих голодувань, іноді протягом трьох і більше років (іксодові кліщі - 4-10 років). Залози кровососів виділяють секрети, що перешкоджають згортанню крові (гірудин п'явок та інші антикоагулянти). У ендопаразитів травна система спрощується, а іноді атрофується, редукуються нервова система та органи чуття.
Каза́хское ха́нство (каз. قازاق حاندىعى, Қазақ хандығы; Qazaq handyǵy), также Казачья Орда[2][3] — казахское государство на территории современного Казахстана и сопредельных с ним государств (1465—1847), образовавшееся в процессе распада Золотой Орды в 1465 году и Узбекского ханства в 1468 году.
При Касым-хане Казахское ханство достигло наивысшего расцвета. После его смерти началась гражданская война, но уже при Хак-Назар-хане ханство было восстановлено в прежних границах.
В XV—XVI веках, в результате сопротивления внешней агрессии ханство разделилось на жузы — Старший (Ұлы жүз), Средний (Орта жүз) и Младший (Кіші жүз).[4] При султане Абылай хане три жуза признали его ханом Казахского ханства. После его смерти ханство вновь распалось на три жуза, но уже хан Кенесары был провозглашён общеказахским ханом восстановленного Казахского ханства.
Объяснение: