У них нет специализированных органов пищеварения. Пища переваривается либо внутриклеточно (простейшие) в пищеварительных вакуолях, либо сначала внеклеточно в кишечной полости, а затем в клетках внутреннего слоя стенок тела (кишечнополостные и губки).
2. Напишем о печени.
Печень появляется у членистоногих. Эта железа перевариванию пищи.
3. Объясним принцип деления животных.
В соответствии с характером потребляемой пищи (животной либо растительной).
Слюнные железы у земноводных развились вследствие перехода к наземному образу жизни, для смачивания пищи слюной.
6. Напишем о значении зоба для птиц.
Нет, их желудок не будет нормально переваривать пищу, так как в зобе происходит предварительная обработка пищи, смачивание ее и размягчение.
7. Напишем ответ о слепой кишке.
Нет, так как хищники питаются животной пищей, а в слепой кишке происходит переваривание растительной пищи, клетчатки.
8. Приведем примеры жизненных периодов.
Зимняя спячка – замедленный обмен веществ.
Вмерзание в лед (рыбы, земноводные), инцистирование простейших – обмен веществ приостанавливается.
9. Закончим предложения.
Все реакции обмена веществ и превращения энергии протекают при участии ферментов. Пищеварительные ферменты содержатся в слюне, желудочном соке и в выделениях других пищеварительных желез.
10. Напишем ответ об обмене веществ.
Пища – источник энергии. Разложение сложных веществ до простых и усвоение их сопровождается выделением энергии. Энергия, полученная при распаде сложных веществ, превращается в другие виды энергии и используется далее организмом для изменения структуры и функций клеток, поддержания температуры тела, совершения работы мышц и т.д.
11. Напишем ответы:
1. жидкие продукты обмена – через органы выделения;
2. непереваренные остатки пищи – через заднепроходное отверстие.
Пагони різних рослин відрізняються за багатьма ознаками. За походженням виокремлюють головний і бічні пагони. Головним називають перший пагін рослини, який утворюється із зародкового пагона насінини. А пагони, які утворюються на головному, будуть бічними. Залежно від функцій пагони поділяють па вегетативні та репродуктивні. Вегетативні пагони виконують основні життєві функції рослинного організму (фотосинтез, дихання тощо), а репродуктивні – спеціалізуються як органи відтворення, здійснюючи розмноження. За довжиною міжвузлів пагони бувають видовженими та вкороченими. У деяких рослин міжвузля настільки короткі, що листки щільно розташовуються один біля одного й утворюють розетку (наприклад кульбаба, стокротки, подорожник). Такі вкорочені пагони називають розетковими. Вкорочені пагони плодових дерев (наприклад яблуні, груші), на яких формуються квітки й плоди, називають плодушками, їх ретельно зберігають під час обрізування дерев. Іноді на деревах зі сплячих бруньок розвиваються дуже довгі пагони з великими листками, значно більшими за типові. Такі пагони називають вовчками, вони безплідні і їх треба видаляти. За напрямком росту розрізняють вертикальні та горизонтальні пагони. Вертикальні пагони зазвичай називають прямостоячими, вони ростуть прямо вгору (наприклад стовбури, пагони помідорів). А повзучі пагони суниць, лежачі пагони дині, кавуна, бічні гілки дерев є прикладом пагонів, які ростуть горизонтально. Трапляються в рослин і пагони, які спочатку ростуть горизонтально, а потім – вертикально (наприклад у пирію, глухої кропиви). Отже, різноманітність пагонів зумовлена їхнім походженням, функціями та особливостями будови.
1. Укажем общее в питании.
У них нет специализированных органов пищеварения. Пища переваривается либо внутриклеточно (простейшие) в пищеварительных вакуолях, либо сначала внеклеточно в кишечной полости, а затем в клетках внутреннего слоя стенок тела (кишечнополостные и губки).
2. Напишем о печени.
Печень появляется у членистоногих. Эта железа перевариванию пищи.
3. Объясним принцип деления животных.
В соответствии с характером потребляемой пищи (животной либо растительной).
Напишем примеры животных.
Травоядные: корова, косуля, бабочка, пчела.
Хищные: акула, лев, лиса, стрекоза.
Всеядные: медведь, барсук, крыса, таракан.
Паразиты: аскарида, бычий цепень, печеночный сосальщик, блоха.
5. Напишем ответ о слюнных железах.
Слюнные железы у земноводных развились вследствие перехода к наземному образу жизни, для смачивания пищи слюной.
6. Напишем о значении зоба для птиц.
Нет, их желудок не будет нормально переваривать пищу, так как в зобе происходит предварительная обработка пищи, смачивание ее и размягчение.
7. Напишем ответ о слепой кишке.
Нет, так как хищники питаются животной пищей, а в слепой кишке происходит переваривание растительной пищи, клетчатки.
8. Приведем примеры жизненных периодов.
Зимняя спячка – замедленный обмен веществ.
Вмерзание в лед (рыбы, земноводные), инцистирование простейших – обмен веществ приостанавливается.
9. Закончим предложения.
Все реакции обмена веществ и превращения энергии протекают при участии ферментов. Пищеварительные ферменты содержатся в слюне, желудочном соке и в выделениях других пищеварительных желез.
10. Напишем ответ об обмене веществ.
Пища – источник энергии. Разложение сложных веществ до простых и усвоение их сопровождается выделением энергии. Энергия, полученная при распаде сложных веществ, превращается в другие виды энергии и используется далее организмом для изменения структуры и функций клеток, поддержания температуры тела, совершения работы мышц и т.д.
11. Напишем ответы:
1. жидкие продукты обмена – через органы выделения;
2. непереваренные остатки пищи – через заднепроходное отверстие.
Пагони різних рослин відрізняються за багатьма ознаками. За походженням виокремлюють головний і бічні пагони. Головним називають перший пагін рослини, який утворюється із зародкового пагона насінини. А пагони, які утворюються на головному, будуть бічними. Залежно від функцій пагони поділяють па вегетативні та репродуктивні. Вегетативні пагони виконують основні життєві функції рослинного організму (фотосинтез, дихання тощо), а репродуктивні – спеціалізуються як органи відтворення, здійснюючи розмноження. За довжиною міжвузлів пагони бувають видовженими та вкороченими. У деяких рослин міжвузля настільки короткі, що листки щільно розташовуються один біля одного й утворюють розетку (наприклад кульбаба, стокротки, подорожник). Такі вкорочені пагони називають розетковими. Вкорочені пагони плодових дерев (наприклад яблуні, груші), на яких формуються квітки й плоди, називають плодушками, їх ретельно зберігають під час обрізування дерев. Іноді на деревах зі сплячих бруньок розвиваються дуже довгі пагони з великими листками, значно більшими за типові. Такі пагони називають вовчками, вони безплідні і їх треба видаляти. За напрямком росту розрізняють вертикальні та горизонтальні пагони. Вертикальні пагони зазвичай називають прямостоячими, вони ростуть прямо вгору (наприклад стовбури, пагони помідорів). А повзучі пагони суниць, лежачі пагони дині, кавуна, бічні гілки дерев є прикладом пагонів, які ростуть горизонтально. Трапляються в рослин і пагони, які спочатку ростуть горизонтально, а потім – вертикально (наприклад у пирію, глухої кропиви). Отже, різноманітність пагонів зумовлена їхнім походженням, функціями та особливостями будови.