Каменным углём называют осадочную породу, образующуюся при разложении остатков растений (древовидных папоротников, хвощей и плаунов, а также первых голосеменных растений). основные запасы каменного угля, добывающегося в настоящее время, образовались в период палеозоя, около 300-350 миллионов лет назад. каменный уголь добывается уже несколько столетий и является одним из наиболее важных полезных ископаемых. используется в качестве твёрдого топлива. каменный уголь состоит из смеси высокомолекулярных ароматических соединений (преимущественно углерода), а также воды и летучих веществ с небольшим количеством примесей. в зависимости от состава угля меняется и количество теплоты, выделяющееся при его сгорании, а также количество образующейся золы. от этого соотношения зависит ценность угля и его месторождений. для образования полезного ископаемого также необходимо было соблюдение следующего условия: гниющий растительный материал должен был накапливаться быстрее, чем происходило его разложение. именно поэтому каменный уголь образовывался в основном на древних торфяных болотах, где накапливались углеродные соединения, а доступ кислорода практически отсутствовал. исходным материалом для возникновения угля является, собственно, сам торф, который также некоторое время использовался в качестве топлива.уголь же образовался в том случае, если пласты торфа оказывались под другими наносами. торф при этом спресовывается, терял газы и воду, в результате чего образовывался уголь. каменный уголь возникает при залегании пластов торфа на значительной глубине обычно более 3 км. на более значительной глубине образуется антрацит – высший сорт каменного угля. однако это не означает, что все угольные месторождения расположены на большой глубине. со временем под действием тектонических процессов различной направленности некоторые пласты испытывали поднятие, в результате чего оказывались ближе к поверхности. от того, на какой глубине находятся угленосные породы, зависит и способ добычи угля. если уголь залегает на глубине до 100 метров, то добыча обычно ведётся открытым способом. так называется снятие верхнего слоя земли над месторождением, при котором полезное ископаемое оказывается на поверхности. для добычи с большой глубины используется шахтовый метод, при котором доступ к полезном ископаемым осуществляется посредством создания специальных подземных ходов – шахт.
не панікуйте та не приймайте поспішних необдуманих рішень;
- не тікайте від полум`я, що швидко наближається, у протилежний від вогню бік, а долайте крайку вогню проти вітру, закривши голову і обличчя одягом;
- з небезпечної зони, до якої наближається полум`я, виходьте швидко, перпендикулярно напряму поширення вогню;
- якщо втекти від пожежі неможливо, то вийдіть на відкриту місцевість або галявину, ввійдіть у водойму або накрийтесь мокрим одягом і дихайте повітрям, що над самою поверхнею землі, – воно тут менш задимлене; рот і ніс при цьому прикривайте одягом чи шматком будь-якої тканини;
- гасити полум`я невеликих низових пожеж можна, забиваючи його гілками листяних порід дерев, заливаючи водою, закидаючи вологим ґрунтом та затоптуючи ногами;
- під час гасіння пожежі не відходьте далеко від доріг та просік, не випускайте з виду інших учасників гасіння пожежі, підтримуйте з ними зв`язок за до голосу;
- будьте обережні в місцях горіння високих дерев, вони можуть завалитися та травмувати вас;
- особливо будьте обережні у місцях торф`яних пожеж, враховуйте, що там можуть створюватися глибокі вирви, тому рухайтеся, по можливості, перевіряючи палицею глибину шару, що вигорів;
- після виходу із осередку пожежі повідомте місцеві органи влади та рятувальну службу про місце, розміри та характер пожежі.
- не тікайте від полум`я, що швидко наближається, у протилежний від вогню бік, а долайте крайку вогню проти вітру, закривши голову і обличчя одягом;
- з небезпечної зони, до якої наближається полум`я, виходьте швидко, перпендикулярно напряму поширення вогню;
- якщо втекти від пожежі неможливо, то вийдіть на відкриту місцевість або галявину, ввійдіть у водойму або накрийтесь мокрим одягом і дихайте повітрям, що над самою поверхнею землі, – воно тут менш задимлене; рот і ніс при цьому прикривайте одягом чи шматком будь-якої тканини;
- гасити полум`я невеликих низових пожеж можна, забиваючи його гілками листяних порід дерев, заливаючи водою, закидаючи вологим ґрунтом та затоптуючи ногами;
- під час гасіння пожежі не відходьте далеко від доріг та просік, не випускайте з виду інших учасників гасіння пожежі, підтримуйте з ними зв`язок за до голосу;
- будьте обережні в місцях горіння високих дерев, вони можуть завалитися та травмувати вас;
- особливо будьте обережні у місцях торф`яних пожеж, враховуйте, що там можуть створюватися глибокі вирви, тому рухайтеся, по можливості, перевіряючи палицею глибину шару, що вигорів;
- після виходу із осередку пожежі повідомте місцеві органи влади та рятувальну службу про місце, розміри та характер пожежі.