особенности: Особенность скелета этих животных – отсутствие ключиц. Конечности парнокопытных сгибаются и разгибаются только в саггитальной плоскости. В отличие от непарнокопытных, на бедренной кости третий вертел отсутствует. У этих животных имеется 19 (у одомашненных – меньше) спинно-поясничных позвонков.
представители: баран горный, бизон, баран алтайский, аддаксы, и т.д.
Непарнокопытные:
Семейства:
Непарнокопытные. лошадиных, тапировых и носороговых.
особенности строения: Объединяет этих животных строение конечностей: лучше всего у них развит третий палец, на него приходится основная нагрузка при ходьбе и беге, остальные пальцы развиты хуже, могут и вообще отсутствовать.
представители: бурчеллова зебра, африканский осел, кулан, лошадь пржевальского, и т.д.
За ступенем розвитку пташенят, що вилупились з яйця, птахів поділяють на виводкові та нагніздні. Розглянемо чим відрізняються нагнізні та виводкові пташенята. Нагніздні та виводкові пташенята За типом розвитку пташенята поділяються на виводкових та нагніздних. Виводкові пташенята вилуплюються з яйця, вкриті пухом, зрячі, можуть самостійно пересуватися й живитися. До виводкових птахів належать представники рядів Курині, Гусеподібні, Журавлі, Страуси, Дрохви. Нагніздні пташенята вилуплюються голими, сліпими, позбавленими пуху або слабко опушеними. Вони нездатні триматися на ногах, а температура їхнього тіла непостійна. Самі добувати їжу не можуть. Їх вигодовують і вчать літати батьки.
Робота про потомство у різних птахів виявляється по-різному. Окрім підбору місця для гнізда, його влаштування, маскування, висиджування кладки яєць, вигодовування та обігрівання пташенят, очистки гнізда існують ще й інші форми турботи про потомство. Часто за небезпеки дорослий птах подає сигнали тривоги і пташенята завмирають та причаюються до тих пір, поки не буде іншого сигналу, який повідомить, що загроза вже минула. У деяких видів за небезпеки самка намагається показати, що вона поранена чи не може літати, тобто б’є крилами по землі, повзе, і таким чином відводить ворога від того місця, де знаходяться пташенята. Відвівши ворога на небезпечну відстань, птах раптом злітає, а згодом повертається до своїх пташенят і скликає їх.
Парнокопытные:
семейство: верблюдовые
особенности: Особенность скелета этих животных – отсутствие ключиц. Конечности парнокопытных сгибаются и разгибаются только в саггитальной плоскости. В отличие от непарнокопытных, на бедренной кости третий вертел отсутствует. У этих животных имеется 19 (у одомашненных – меньше) спинно-поясничных позвонков.
представители: баран горный, бизон, баран алтайский, аддаксы, и т.д.
Непарнокопытные:
Семейства:
Непарнокопытные. лошадиных, тапировых и носороговых.
особенности строения: Объединяет этих животных строение конечностей: лучше всего у них развит третий палец, на него приходится основная нагрузка при ходьбе и беге, остальные пальцы развиты хуже, могут и вообще отсутствовать.
представители: бурчеллова зебра, африканский осел, кулан, лошадь пржевальского, и т.д.
За ступенем розвитку пташенят, що вилупились з яйця, птахів поділяють на виводкові та нагніздні. Розглянемо чим відрізняються нагнізні та виводкові пташенята. Нагніздні та виводкові пташенята За типом розвитку пташенята поділяються на виводкових та нагніздних. Виводкові пташенята вилуплюються з яйця, вкриті пухом, зрячі, можуть самостійно пересуватися й живитися. До виводкових птахів належать представники рядів Курині, Гусеподібні, Журавлі, Страуси, Дрохви. Нагніздні пташенята вилуплюються голими, сліпими, позбавленими пуху або слабко опушеними. Вони нездатні триматися на ногах, а температура їхнього тіла непостійна. Самі добувати їжу не можуть. Їх вигодовують і вчать літати батьки.
Робота про потомство у різних птахів виявляється по-різному. Окрім підбору місця для гнізда, його влаштування, маскування, висиджування кладки яєць, вигодовування та обігрівання пташенят, очистки гнізда існують ще й інші форми турботи про потомство. Часто за небезпеки дорослий птах подає сигнали тривоги і пташенята завмирають та причаюються до тих пір, поки не буде іншого сигналу, який повідомить, що загроза вже минула. У деяких видів за небезпеки самка намагається показати, що вона поранена чи не може літати, тобто б’є крилами по землі, повзе, і таким чином відводить ворога від того місця, де знаходяться пташенята. Відвівши ворога на небезпечну відстань, птах раптом злітає, а згодом повертається до своїх пташенят і скликає їх.
Объяснение: