1. Об’єктом для досліджень Мендель брав горох, який має багато сортів, що відрізняються альтернативними проявами ознак. Вибір об’єкта виявився вдалим, оскільки спадкування ознак у гороха відбуваються досить чітко. Гороху звичайно властиве самозапилення, хоч можливе також перехресне запилення.
2. Моногібридне схрещування — поєднання батьківських форм, які відрізняються різними станами лише однієї спадкової ознаки. Є ще дигібридне схрещування — схрещування двох ознак і полігібридне трьох ознак і більше. Основні закономірності спадковості були відкриті Грегором Менделем (1865).
3. Основні закономірності спадковості встановив видатний чеський учений Грегор Мендель. Успіху його роботи сприяв вдалий вибір об’єкта досліджень – гороху посівного. Відомо багато сортів цієї культурної рослини, які відрізняються різними станами певних спадкових ознак (забарвлення насіння, квіток і т.д.). Її життєвий цикл короткий, що дає змогу прослідкувати передачу спадкової інформації потомкам протягом багатьох ноколінь. Горох посівний – самозапильна рослина, тому що нащадки кожної особини є чистими лініями, оскільки унеможливлюється неконтрольоване перехресне запилення. Числі лінії – генготипно однорідні нащадки однієї особини, гомозиготні за більшістю генів й одержані у результаті самозапліднення.
4. Аналізуюче схрещування — схрещування особин із домінантною ознакою у фенотипі і невідомим генотипом із рецесивною гомозиготою, з метою визначити генотип першої особини. Вперше аналізуючі схрещування проводив Грегор Мендель для підтвердження своєї моделі спадковості.
5. До менделевських ознак людини належать:
альбінізм
вдовиний пік
ластовиння
вільні чи закріплені мочки вуха
волога чи суха вушна сірка
група крові
здатність смакувати фенілтіокарбамід
брахідактилія (короткопалість)
6. Спадковість – здатність організмів передавати наступному поколінню свої ознаки і властивості, тобто здатність відтворювати собі подібних.
Ген – ділянка молекули ДНК, яка інформує про структуру одного білка.
Алелі – різні форми одного й того самого гена.
Локус – ділянка хромосоми, в якій розташований певний ген.
Генотип – сукупність усіх спадкових властивостей особини, спадкова основа організму, складена сукупністю генів.
Фенотип – сукупність усіх внутрішніх і зовнішніх ознак та властивостей особини, що сформувалися на базі генотипу під час індивідуального розвитку.
Гомозиготи – особини, у яких у певному локусі гомологічних хромосом присутні однакові алелі; при самозапиленні дають однорідне потомство, що не розщеплюється за даною парою ознак.
Гетерозиготи – особини, у яких у певному локусі гомологічних хромосом присутні різні алелі; при самозапиленні
дають розщеплення за даною парою ознак.
Моногібридне схрещування – схрещування батьківських форм, що спадково відрізняються лише за однією парою ознак.
Дигібрідне схрещування – схрещування батьківських форм, що відрізняються за двома парами ознак.
Домінування – проявлення лише однієї з альтернативних ознак у гетерозиготи.
Домінантна ознака – ознака, що проявляється в гомозиготи; домінантний ген позначається великою літерою.
Рецесивна ознака – ознака, що проявляється в гомозиготи; рецесивний ген позначається малою літерою.
Мінливість – здатність організмів змінювати свої ознаки і властивості.
Модифікаційна (фенотипова) мінливість – зміни фенотипу, що виникають під впливом змін зовнішніх умов
і не пов’язані зі змінами генотипу.
Мутації – зміни генотипу, спричинені структурними змінами генів або хромосом.
Поліплоїдія – кратне гаплоїдному набору збільшення кількості хромосом у клітині.
Самым популярным хищником считается саррацения, или, как ее называют правильно, – Североамериканское насекомоядное. Такие растения произрастают на восточном и южном побережьях Северной Америки на юго-востоке Канады. Листья саррацении по форме напоминают кувшинку и служат ловушкой для насекомых. Это своеобразная воронка, края которой раскрываются в виде капюшона. Он защищает отверстие растения, где вырабатываются ферменты и соки, отвечающие за переваривание пищи, от попадания влаги. На краях цветка вырабатывается специальный секрет, который своим цветом и ароматом «зазывает» представителей фауны. Садясь на край, насекомые соскальзывают внутрь цветка, опьяненные наркотическими веществами растения, где и растворяются при ферментов.
Птицы иногда используют саррацению как кормушку, доставая из нее еще не переваренных комаров и мух. Выращивают ее и на домашних подоконниках. Ярким малиновым цветом саррацения внесет разнообразие в обилие цветов, украсит любой интерьер и избавиться от надоедливых насекомых.
Непентес тропический
Эти хищные растения также имеют листья в форме кувшинки, которая является ловушкой. Произрастают они в тропиках на территории Евразии, Африки, Австралии и островах, находящихся в данном климатическом поясе. Второе имя этого растения – «обезьянья чашка». Получено оно в ходе наблюдения за приматами, которые пили из этих цветов дождевую воду.
Видов непентеса известно около 200, большая часть из них – высокие лианы, достигающие в длину около 10-15 метров. Выращивать их в домашних условиях не очень удобно, но если местом их жительства выбрать оранжерею с теплым климатом, приживутся хорошо. На стебле расположены листья с небольшим усиком, выступающим из кончика, на конце которого сформирован сосуд. Он на концах становится шире, образовывая набольшую чашу. В этой чаше собирается жидкость, синтезируемая непентесом, которая может быть липкой или водянистой, что зависит от разновидности цветка. В ней и тонут насекомые, и, растворяясь, образуют пищу непентеса. Кроме мелких членистоногих, некоторые представители этого цветка используют в пищу и мелких млекопитающих.
Росянка и Жирянка
Еще один крупный представитель плотоядных растений, имеющий около 194 видов. Растение росянка живет на всех континентах, кроме вечной мерзлоты, и хорошо чувствует себя во всех климатических условиях. Живут эти хищные растения очень долго – около 50 лет. Питаются растения за счет движущихся железистых щупальцев, оканчивающихся липким и сладким секретом. Садясь на сладкий лист, насекомое прилипает, а щупальца медленно, но уверенно, заставляют его двигаться по направлению к ловушке. Здесь специальные железы поглощают насекомое и переваривают его. Росянок используют как домашние комнатные растения, для борьбы с мелкими насекомыми.
Таким же образом действует и жирянка, применяя липкие листья для заманивания и поедания насекомых. Представителей этого вида плотоядных известно около 80, растут в почвах, бедных минералами и солями, на американских континентах, в Европе и Азии. Ярко-зеленые или розовые листья цветка имеют специальные клетки, вырабатывающие липкую слизь. Распределяясь по поверхности в виде капель, она превращает ее в липучку, в которой вязнут лапки насекомых. Другие клетки вырабатывают расщепляющие ферменты, перерабатывающие пищу. Жирянка также отлично себя чувствует среди домашних растений, расцветая в летний сезон.
Венерина мухоловка
Самые популярные в нашей стране комнатные хищные растения – мухоловки. Кроме мух, мошек и комаров, питание этого растения обогащается пауками и муравьями. Это маленький цветок, хорошо чувствующий себя в домашних цветочных горшках и наших климатических условиях. Имеет короткий стебель, который прячется под землей, и от четырех до семи листьев, венчающихся головкой. Головка состоит из двух пластинок, внешне напоминающих сердце. Пластины слегка вогнутые и длинные, имеющие реснички по краям. Из них и формируется ловушка. Внутренняя поверхность головок вырабатывает пигмент ярко-алого цвета, который синтезирует слизь и является приманкой.
Когда насекомое садиться на лист, оно задевает сенсорные волоски, покрывающие щупальца, и они резко захлопываются. Происходит это за десятую долю секунды, поэтому неосторожная муха не имеет никаких шансов вырваться. Реснички, достаточно жесткие и острые, надежно удерживают жертву. Листья цветка начинают расти, соединяясь по краям и образуя желудок, в котором ферменты расщепляют добычу.
Венерина мухоловка достаточно развитое растение отличить живую плоть от не живой. Если вместо насекомого провести раздражение сенсоров посторонним предметом, она рефлекторно захлопнет головку, но через несколько секунд откроет вновь.
1. Об’єктом для досліджень Мендель брав горох, який має багато сортів, що відрізняються альтернативними проявами ознак. Вибір об’єкта виявився вдалим, оскільки спадкування ознак у гороха відбуваються досить чітко. Гороху звичайно властиве самозапилення, хоч можливе також перехресне запилення.
2. Моногібридне схрещування — поєднання батьківських форм, які відрізняються різними станами лише однієї спадкової ознаки. Є ще дигібридне схрещування — схрещування двох ознак і полігібридне трьох ознак і більше. Основні закономірності спадковості були відкриті Грегором Менделем (1865).
3. Основні закономірності спадковості встановив видатний чеський учений Грегор Мендель. Успіху його роботи сприяв вдалий вибір об’єкта досліджень – гороху посівного. Відомо багато сортів цієї культурної рослини, які відрізняються різними станами певних спадкових ознак (забарвлення насіння, квіток і т.д.). Її життєвий цикл короткий, що дає змогу прослідкувати передачу спадкової інформації потомкам протягом багатьох ноколінь. Горох посівний – самозапильна рослина, тому що нащадки кожної особини є чистими лініями, оскільки унеможливлюється неконтрольоване перехресне запилення. Числі лінії – генготипно однорідні нащадки однієї особини, гомозиготні за більшістю генів й одержані у результаті самозапліднення.
4. Аналізуюче схрещування — схрещування особин із домінантною ознакою у фенотипі і невідомим генотипом із рецесивною гомозиготою, з метою визначити генотип першої особини. Вперше аналізуючі схрещування проводив Грегор Мендель для підтвердження своєї моделі спадковості.
5. До менделевських ознак людини належать:
альбінізм
вдовиний пік
ластовиння
вільні чи закріплені мочки вуха
волога чи суха вушна сірка
група крові
здатність смакувати фенілтіокарбамід
брахідактилія (короткопалість)
6. Спадковість – здатність організмів передавати наступному поколінню свої ознаки і властивості, тобто здатність відтворювати собі подібних.
Ген – ділянка молекули ДНК, яка інформує про структуру одного білка.
Алелі – різні форми одного й того самого гена.
Локус – ділянка хромосоми, в якій розташований певний ген.
Генотип – сукупність усіх спадкових властивостей особини, спадкова основа організму, складена сукупністю генів.
Фенотип – сукупність усіх внутрішніх і зовнішніх ознак та властивостей особини, що сформувалися на базі генотипу під час індивідуального розвитку.
Гомозиготи – особини, у яких у певному локусі гомологічних хромосом присутні однакові алелі; при самозапиленні дають однорідне потомство, що не розщеплюється за даною парою ознак.
Гетерозиготи – особини, у яких у певному локусі гомологічних хромосом присутні різні алелі; при самозапиленні
дають розщеплення за даною парою ознак.
Моногібридне схрещування – схрещування батьківських форм, що спадково відрізняються лише за однією парою ознак.
Дигібрідне схрещування – схрещування батьківських форм, що відрізняються за двома парами ознак.
Домінування – проявлення лише однієї з альтернативних ознак у гетерозиготи.
Домінантна ознака – ознака, що проявляється в гомозиготи; домінантний ген позначається великою літерою.
Рецесивна ознака – ознака, що проявляється в гомозиготи; рецесивний ген позначається малою літерою.
Мінливість – здатність організмів змінювати свої ознаки і властивості.
Модифікаційна (фенотипова) мінливість – зміни фенотипу, що виникають під впливом змін зовнішніх умов
і не пов’язані зі змінами генотипу.
Мутації – зміни генотипу, спричинені структурними змінами генів або хромосом.
Поліплоїдія – кратне гаплоїдному набору збільшення кількості хромосом у клітині.
Сори дальше хз
Самым популярным хищником считается саррацения, или, как ее называют правильно, – Североамериканское насекомоядное. Такие растения произрастают на восточном и южном побережьях Северной Америки на юго-востоке Канады. Листья саррацении по форме напоминают кувшинку и служат ловушкой для насекомых. Это своеобразная воронка, края которой раскрываются в виде капюшона. Он защищает отверстие растения, где вырабатываются ферменты и соки, отвечающие за переваривание пищи, от попадания влаги. На краях цветка вырабатывается специальный секрет, который своим цветом и ароматом «зазывает» представителей фауны. Садясь на край, насекомые соскальзывают внутрь цветка, опьяненные наркотическими веществами растения, где и растворяются при ферментов.
Птицы иногда используют саррацению как кормушку, доставая из нее еще не переваренных комаров и мух. Выращивают ее и на домашних подоконниках. Ярким малиновым цветом саррацения внесет разнообразие в обилие цветов, украсит любой интерьер и избавиться от надоедливых насекомых.
Непентес тропическийЭти хищные растения также имеют листья в форме кувшинки, которая является ловушкой. Произрастают они в тропиках на территории Евразии, Африки, Австралии и островах, находящихся в данном климатическом поясе. Второе имя этого растения – «обезьянья чашка». Получено оно в ходе наблюдения за приматами, которые пили из этих цветов дождевую воду.
Видов непентеса известно около 200, большая часть из них – высокие лианы, достигающие в длину около 10-15 метров. Выращивать их в домашних условиях не очень удобно, но если местом их жительства выбрать оранжерею с теплым климатом, приживутся хорошо. На стебле расположены листья с небольшим усиком, выступающим из кончика, на конце которого сформирован сосуд. Он на концах становится шире, образовывая набольшую чашу. В этой чаше собирается жидкость, синтезируемая непентесом, которая может быть липкой или водянистой, что зависит от разновидности цветка. В ней и тонут насекомые, и, растворяясь, образуют пищу непентеса. Кроме мелких членистоногих, некоторые представители этого цветка используют в пищу и мелких млекопитающих.
Росянка и ЖирянкаЕще один крупный представитель плотоядных растений, имеющий около 194 видов. Растение росянка живет на всех континентах, кроме вечной мерзлоты, и хорошо чувствует себя во всех климатических условиях. Живут эти хищные растения очень долго – около 50 лет. Питаются растения за счет движущихся железистых щупальцев, оканчивающихся липким и сладким секретом. Садясь на сладкий лист, насекомое прилипает, а щупальца медленно, но уверенно, заставляют его двигаться по направлению к ловушке. Здесь специальные железы поглощают насекомое и переваривают его. Росянок используют как домашние комнатные растения, для борьбы с мелкими насекомыми.
Таким же образом действует и жирянка, применяя липкие листья для заманивания и поедания насекомых. Представителей этого вида плотоядных известно около 80, растут в почвах, бедных минералами и солями, на американских континентах, в Европе и Азии. Ярко-зеленые или розовые листья цветка имеют специальные клетки, вырабатывающие липкую слизь. Распределяясь по поверхности в виде капель, она превращает ее в липучку, в которой вязнут лапки насекомых. Другие клетки вырабатывают расщепляющие ферменты, перерабатывающие пищу. Жирянка также отлично себя чувствует среди домашних растений, расцветая в летний сезон.
Венерина мухоловкаСамые популярные в нашей стране комнатные хищные растения – мухоловки. Кроме мух, мошек и комаров, питание этого растения обогащается пауками и муравьями. Это маленький цветок, хорошо чувствующий себя в домашних цветочных горшках и наших климатических условиях. Имеет короткий стебель, который прячется под землей, и от четырех до семи листьев, венчающихся головкой. Головка состоит из двух пластинок, внешне напоминающих сердце. Пластины слегка вогнутые и длинные, имеющие реснички по краям. Из них и формируется ловушка. Внутренняя поверхность головок вырабатывает пигмент ярко-алого цвета, который синтезирует слизь и является приманкой.
Когда насекомое садиться на лист, оно задевает сенсорные волоски, покрывающие щупальца, и они резко захлопываются. Происходит это за десятую долю секунды, поэтому неосторожная муха не имеет никаких шансов вырваться. Реснички, достаточно жесткие и острые, надежно удерживают жертву. Листья цветка начинают расти, соединяясь по краям и образуя желудок, в котором ферменты расщепляют добычу.
Венерина мухоловка достаточно развитое растение отличить живую плоть от не живой. Если вместо насекомого провести раздражение сенсоров посторонним предметом, она рефлекторно захлопнет головку, но через несколько секунд откроет вновь.