строение вирусов. наряду с одно- и многоклеточными организмами в природе существуют и другие формы жизни. таковыми являются вирусы, не имеющие клеточного строения. они представляют собой переходную форму между неживой и живой материей.
вирусы (лат. virus — яд) были открыты в 1892 г. ученым д. и. ивановским при исследовании мозаичной болезни листьев табака.
каждая вирусная частица состоит из рнк или днк, заключенной в белковую оболочку, которую называют капсидом.полностью сформированная инфекционная частица называется вирионом. у некоторых вирусов (например, герпеса или гриппа) есть еще и дополнительная липопротеидная оболочка, возникающая из плазматической мембраны клетки хозяина.
поскольку в составе вирусов присутствует всегда один тип нуклеиновой кислоты — днк или рнк, вирусы делят также на днк-содержащие и рнк-содержащие. при этом наряду с двухцепочечными днк и одноцепочечными рнк встречаются одноцепочечные днк и двухцепочечные рнк. днк могут иметь линейную и кольцевую структуры, а рнк, как правило, линейную. подавляющее большинство вирусов относится к рнк-типу.
вирусы способны размножаться только в клетках других организмов. вне клеток организмов они не проявляют никаких признаков жизни. многие из них во внешней среде имеют форму кристаллов. размеры вирусов колеблются в пределах от 20 до 300 нм в диаметре.
Наше життя, життя людей, маленьких сіл, селищ і міст, мегаполісів непомітно взаємопов’язано, заплутано і, маючи один шлях, націлене та скероване у майбутнє. Здавалося б доволі просто зрозуміти, помітити та побачити майбутнє, те, яке ми хочемо бачити, і те, котре на нас чекає. Проте ми доволі часто перебуваємо в полоні власних мрій, сподівань, надій, котрі називаються солодким словом - ілюзії.
Що ж може подолати, розсіяти туман мрій і вказати нам вірний напрямок руху до нашого успішного майбутнього, майбутнього кожної людини і майбутнього всієї країни ? Є той єдиний ключ, котрий відчинить двері і проведе. Все доволі просто – це знання, саме знання і бажання рости, розвиватися властиві кожній людині, кожному, хто живе на цій землі. Завдяки прагненню пізнавати і отримувати знання, завдяки прагненню ділитися цими знаннями і повстало людство з предвічного мороку небуття.
Пошуки знань відбуваються завжди з різних мотивів, і завжди вони недосконалі, часто ми в цих пошуках блукаємо та зазнаємо невдач. Я думаю, що не буде знайдено кращої форми передачі знання, ніж ті класичні, що існують впродовж останнього тисячоліття.
Закономірно, що Прикарпатський університет за 75 річну історію свого існування перетворився в один з провідних вищих навчальних закладів України. Зазираючи в минуле, робимо висновок, що заклад зумів виплекати в своїх стінах безліч талановитих та успішних людей, і він, «наш університет», є ключем до успіху не тільки на державному, але й міжнародному рівнях.
Сьогодення диктує нові виклики для нашої країни, для нас і нашого щоденного життя. Бачимо, що ті зміни, що відбуваються у Прикарпатському університеті є яскравим свідченням плідної роботи колективу цього навчального закладу.
строение вирусов. наряду с одно- и многоклеточными организмами в природе существуют и другие формы жизни. таковыми являются вирусы, не имеющие клеточного строения. они представляют собой переходную форму между неживой и живой материей.
вирусы (лат. virus — яд) были открыты в 1892 г. ученым д. и. ивановским при исследовании мозаичной болезни листьев табака.
каждая вирусная частица состоит из рнк или днк, заключенной в белковую оболочку, которую называют капсидом.полностью сформированная инфекционная частица называется вирионом. у некоторых вирусов (например, герпеса или гриппа) есть еще и дополнительная липопротеидная оболочка, возникающая из плазматической мембраны клетки хозяина.
поскольку в составе вирусов присутствует всегда один тип нуклеиновой кислоты — днк или рнк, вирусы делят также на днк-содержащие и рнк-содержащие. при этом наряду с двухцепочечными днк и одноцепочечными рнк встречаются одноцепочечные днк и двухцепочечные рнк. днк могут иметь линейную и кольцевую структуры, а рнк, как правило, линейную. подавляющее большинство вирусов относится к рнк-типу.
вирусы способны размножаться только в клетках других организмов. вне клеток организмов они не проявляют никаких признаков жизни. многие из них во внешней среде имеют форму кристаллов. размеры вирусов колеблются в пределах от 20 до 300 нм в диаметре.
.
Наше життя, життя людей, маленьких сіл, селищ і міст, мегаполісів непомітно взаємопов’язано, заплутано і, маючи один шлях, націлене та скероване у майбутнє. Здавалося б доволі просто зрозуміти, помітити та побачити майбутнє, те, яке ми хочемо бачити, і те, котре на нас чекає. Проте ми доволі часто перебуваємо в полоні власних мрій, сподівань, надій, котрі називаються солодким словом - ілюзії.
Що ж може подолати, розсіяти туман мрій і вказати нам вірний напрямок руху до нашого успішного майбутнього, майбутнього кожної людини і майбутнього всієї країни ? Є той єдиний ключ, котрий відчинить двері і проведе. Все доволі просто – це знання, саме знання і бажання рости, розвиватися властиві кожній людині, кожному, хто живе на цій землі. Завдяки прагненню пізнавати і отримувати знання, завдяки прагненню ділитися цими знаннями і повстало людство з предвічного мороку небуття.
Пошуки знань відбуваються завжди з різних мотивів, і завжди вони недосконалі, часто ми в цих пошуках блукаємо та зазнаємо невдач. Я думаю, що не буде знайдено кращої форми передачі знання, ніж ті класичні, що існують впродовж останнього тисячоліття.
Закономірно, що Прикарпатський університет за 75 річну історію свого існування перетворився в один з провідних вищих навчальних закладів України. Зазираючи в минуле, робимо висновок, що заклад зумів виплекати в своїх стінах безліч талановитих та успішних людей, і він, «наш університет», є ключем до успіху не тільки на державному, але й міжнародному рівнях.
Сьогодення диктує нові виклики для нашої країни, для нас і нашого щоденного життя. Бачимо, що ті зміни, що відбуваються у Прикарпатському університеті є яскравим свідченням плідної роботи колективу цього навчального закладу.