Дайте ответы на тест Тест “Обмін речовин і енергії. Пластичний і енергетичний обмін”
Вкажіть назву процесу синтезу органічних речовин, який відбувається з поглинанням енергії:
а) травлення;
б) асиміляція;
в) всмоктування;
г) дисиміляція.
Вкажіть, що таке енергетичний обмін:
а) сукупність реакцій біосинтезу в клітині;
б) сукупність реакцій окиснення та розпаду речовин у клітині;
в) виділення організмом тепла в навколишнє середовище;
г) виділення організмом СО₂ під час дихання.
Вкажіть назву речовин, під час розпаду яких в організмі людини утворюється найбільше енергії:
а) білки;
б) вуглеводи;
в) жири;
г) нуклеїнові кислоти.
Виберіть процес, характерний для енергетичного обміну:
а) синтез неорганічних сполук;
б) синтез вуглеводів;
в) розщеплення органічних сполук;
г) синтез білків;
д) синтез жирів.
Вкажіть процес, що Не відноситься до енергетичного обміну:
а) синтез білка;
б) гліколіз;
в) дихання;
г) безкисневе розщеплення.
Термін, яким позначають енергетичний обмін речовин:
а) метаболізм;
б) анаболізм;
в) катаболізм;
г) асиміляція;
д) дихання.
Який з процесів відноситься до пластичного обміну:
а) синтез білка;
б) гліколіз;
в) дихання;
г) бродіння.
Реакції, які відбуваються під час горіння, відрізняються від реакцій, що відбуваються під час клітинного дихання:
а) кінцевими продуктами;
б) виділенням енергії;
в виділення енергії;
г) не відрізняються.
Представники якої групи організмів здатні утворювати органічні речовини з неорганічних:
а) гетеротрофи;
б) консументи;
в) фототрофи;
г) редуценти.
Виберіть правильну послідовність етапів метаболізму на рівні організму:
а) травлення у травному каналі, виведення з організму продуктів життєдіяльності, перетворення речовин у клітинах, всмоктування.
б) всмоктування, травлення у травному каналі, виведення з організму продуктів життєдіяльності,перетворення речовин у клітинах.
в) травлення у травному каналі, перетворення речовин у клітинах, виведення з організму продуктів життєдіяльності, всмоктування.
г) травлення у травному каналі, всмоктування, перетворення речовин у клітинах, виведення з організму продуктів життєдіяльності.
д) перетворення речовин у клітинах, травлення у травному каналі, всмоктування, виведення з організму продуктів життєдіяльності.
Наиболее часто встречающийся классический синдром Клайнфельтера: 47ХХУ
Синдром Клайнфельтера относится к генетическим заболеваниям, не передающимся по наследству, поскольку больные, за редким исключением, абсолютно бесплодны! Патология, как правило, возникает в результате нарушения расхождения хромосом на ранних стадиях формирование плода.
В завязи пестика располагаются небольшие образования - семязачатки. Их число колеблется от одного (пшеница, слива) до нескольких миллионов (у архидных). Функции семязачатка - мегаспорогенез (создание мегаспор) и мегагаметогенез (формирование женского гаметофита, процесс оплодотворения). Оплодотворенный семязачаток развивается в семя. Плацента - место прикрепления семязачатка к плодолистику.
Части семязачатка:
● нуцеллус, ядро семязачатка;
● фуникулюс, семяножка, с которой семязачаток крепится к плаценте;
● интегументы, покровы семязачатка, образующие на верхушке нуцеллуса канал;
● микропиле, пыльцевход;
● халаза, базальная часть семязачатка, где сливаются нуцеллус и интегументы;
● рубчик - место присоединения семязачатка к семяножке.
Рис. Строение семязачатка
Типы семязачатка:
ортотропный - прямой, фуникулюс и микропиле расположены на противоположных концах оси семязачатка (гречишные, ореховые);
анатропный (обратный) - нуцеллус повернут по отношению к прямой оси семязачатка на 180, вследствие чего микропиле и фуникулюс расположены рядом (Покрытосеменные)
гемитропный (полуповернутый) - семязачаток повернут на 90, вследствие чего микропиле и нуцеллус расположены по отошению к фуникулюсу под углом 90 (первоцветные, норичные).
кампилотропный (односторонне изогнутый) - нуцеллус изогнут односторонне микропилярным концом, соответсвенно микропиле и фуникулюс расположены рядом (бобовые, мальвовые)
амфитропный (двусторонне изогнутый) - нуцеллус изогнут двусторонне в виде подковы, при этом микропиле и фуникулюс располагаются рядом (тутовые, ладанниковые).
Рис. Основные типы семязачатков
Развитие семязачатка
Мегаспорогенез протекает в женской репродуктивной сфере - в гинецее. Морфологически гинецей представлен пестиком (или пестиками). В состав пестика входят: рыльце, столбик и завязь. Внутри завязи содержатся семязачатки (один или несколько). Внутреннее содержимое семязачатка представляет собой нуцеллус. Покровы семязачатка образованы двойным или одиночным интегументом. В нуцеллусе семязачатка имеется одна археспориальная клетка делиться путем мейоза (у ив и некоторых других растений археспорий многоклеточный). В результате мейоза из археспориальной клетки (материнской клетки мегаспор) образуется четыре гаплоидные мегаспоры (n). Вскоре три из них отмирают, а одна увеличивается в размерах и трижды делится путем митозов. В результате образуется восьмиядерный зародышевый мешок (женский гаметофит). Три ядра вместе с прилегающей цитоплазмой образуют клетки-антиподы, два ядра - одно центральное диплоидное ядро; два ядра - две клетки-синергиды; одно ядро становится ядром яйцеклетки.
Когда к семязачатку приближается пыльцевая трубка, он это заранее "чувствует" и готовится ее встретить. Клетки-спутницы начинают выделять слизистые вещества. Тем временем пыльцевая трубка растет, преодолевая сопротивление клеток стенок завязи. Наконец, она достигает микропиле. Происходит "драматический" процесс: пыльцевая трубка протыкает (и при этом убивает) одну из клеток-спутниц. Оба спермия покидают пыльцевую трубку. Участь вегетативной клетки пыльцевого зерна незавидна, она вскоре погибнет. Наблюдать этот процесс очень трудно, но еще труднее понять, что происходит при оплодотворении.
В августе 1898 года, когда еще не было известно о двойном оплодотворении, в Киеве состоялся десятый Съезд русских естествоиспытателей и врачей. Профессор Сергей Гаврилович Навашин сделал на нем важное сообщение: оба спермия, содержащиеся в пыльцевом зерне, необходимы для нормального развития семян двух видов из семейства Лилейные (Liliaceae): лилии (Lilium martagon) и рябчика (Fritillaria tenella). Почему Навашин выбрал именно эти растения? Наверное, потому, что спермии и зародышевый мешок у них крупные, их легко рассматривать в микроскоп. Навашев впервые заявил, что в процессе оплодотворения участвуют два спермия, сливающиеся с двумя (!) клетками зародышевого мешка. Но предоставим слово самому автору