жизнь — активная форма существования материи, в некотором смысле высшая по сравнению с её и формами существования; совокупность и процессов, протекающих в клетке, позволяющих осуществлять обмен веществ и её деление (вне клетки жизнь не существует, вирусы проявляют свойства живой материи только после переноса генетического материала в клетку). приспосабливаясь к окружающей среде, живая клетка формирует всё многообразие живых организмов. основной атрибут живой материи — генетическая информация, используемая для репликации.
более или менее точно определить понятие «жизнь» можно только перечислением качеств, отличающих её от нежизни. на текущий момент нет единого мнения относительно понятия жизни, однако учёные в целом признают, что биологическое проявление жизни характеризуется: организацией, метаболизмом, ростом, адаптацией, реакцией на раздражители и воспроизводством. также можно сказать, что жизнь является характеристикой состояния организма.
также под словом «жизнь» понимают период существования отдельно взятого организма от момента возникновения до его смерти
фридрих энгельс дал следующее определение: «жизнь есть способ существования белковых тел, существенным моментом которого является постоянный обмен веществ с окружающей их внешней природой, причем с прекращением этого обмена веществ прекращается и жизнь, что приводит к разложению белка»
ученый м. в. волькенштейн дал новое определение понятию жизнь: «живые тела, существующие на земле, представляют собой открытые, саморегулирующиеся и самовоспроизводящиеся системы, построенные из биополимеров — белков и нуклеиновых кислот»
согласно одного из основоположников танатологии м. биша, жизнь — это совокупность явлений, сопротивляющихся смерти.
в. н. пармон дал следующее определение: «жизнь — это фазово-обособленная форма существования функционирующих автокатализаторов, способных к мутациям и претерпевших достаточно длительную эволюцию за счёт естественного отбора»
по озангеру и моровицу: «жизнь есть свойство материи, приводящее к сопряженной циркуляции биоэлементов в водной среде, движимая, в конечном счете, энергией солнечного излучения по пути увеличения сложности»
по определению а. а. ляпунова, жизнь — это «высокоустойчивое состояние вещества, использующее для выработки сохраняющих реакций информацию, кодируемую состояниями отдельных молекул».
существует и определение жизни, данное в 1929 году а. ф. самойловым, которое не было великим учёным до конца исследовано:
«жизнь — это замкнутый круг рефлекторной деятельности». разрыв данного круга в любом его месте (состояние «комы») означает резкое ограничение параметров жизни или даже отсутствие жизни. сейчас можно несколько расширить данное понятие и указать причины, от которых зависит данный «замкнутый круг». а именно: состояние внешней среды, «власти воли» индивидуума, внутренних вегетативных начал организма, неподвластных «власти воли».
Зоологія – наука про тваринний світ, вивчає будову, поведінку, розмноження, розвиток тварин, їхнє походження й еволюцію, значення в природі й житті людини.
Тварини – царство гетеротрофних еукаріот. Тварини на Землі представлені величезною розмаїтістю форм, відрізняються від інших організмів рядом характерних особливостей організації:
• За типом харчування всі тварини - гетеротрофи (голозойне або паразитичне харчування);
• клітини тварин позбавлені целюлозних стінок, є центріоли, основний запасний вуглевод - глікоген;
• рухливість, забезпечувана цитоплазматичними органоїдами (в одноклітинних - війки, жгутики);
• розвиток опорно-рухових систем (у багатоклітинних);
• наявність цитоскелета (в одноклітинних) і кістяка - зовнішнього або внутрішнього - у багатоклітинних;
• реакція на зовнішні впливи у тварин реалізується у формі руху, у більшості багатоклітинних за до розвиненої нервової системи (м'язові й нервові клітини мають збудливість);
• тварині властиві складні поведінкові реакції, відсутні в рослин (обумовлені розвиненою нервовою системою);
• слабка здатність, до регенерації (на відміну від рослин);
• характерний обмежений дифузійний ріст (всією поверхнею);
• життєві цикли не так складні, як у рослин (гаплоїдна стадія представлена гаметами, характерна гаметна редукція);
• поширення тварин у всіх середовищах перебування;
• властиві горизонтальні або вертикальні міграції.
Перелічимо основні риси подібності й відмінності між рослинами й тваринами.
Ознаки
Рослини
Тварини
іб харчування
Автотрофне (фототрофне)
Гетеротрофне
Обмін речовин
Іде за рахунок розщеплення органічних речовин, що утворюються в процесі фотосинтезу, з неорганічних
Іде за рахунок розщеплення органічних речовин, отриманих з їжею
Целюлозна клітинна стінка
Є
Відсутня
Здатність до росту
Протягом всього життя
У більшості – тільки в молодому віці
Здатність до пересування
Не переміщаються, крім джгутикових організмів. Є тропізми, таксиси
Активне пересування
Активність у пошуках їжі
Неактивні
Активні
Роль у ланцюзі харчування
Продуценти
Консументи
Вища нервова діяльність
Відсутня
Є (крім нижчих)
Цикл розвитку
Зигота → зародок → проросток → молода рослина → квітуча рослина → плодоносна рослина → старіюча рослина → відмерла рослина
опорно-рухова, кровоносна, дихальна, травна, видільна, покривна, ендокринна, нервова й органів почуттів
Репродуктивні:
квітка, насіння, плід
Репродуктивні:
статева
Тканини
Твірна, покривна, провідна, механічна, основна
Епітеліальна, м'язова, сполучна, нервова
Подібність між рослинами й тваринами:
• спільність походження одноклітинних форм;
• обмін речовин й енергії (харчування, дихання, виділення);
• клітинна будова;
• ріст розмноження;
• кодування, передача й реалізація спадкової інформації;
• подразливість.
Таким чином, подібність між рослинами й тваринами доводить споріднення і єдність походження, а розходження - дивергентний шлях розвитку органічного світу.
жизнь — активная форма существования материи, в некотором смысле высшая по сравнению с её и формами существования; совокупность и процессов, протекающих в клетке, позволяющих осуществлять обмен веществ и её деление (вне клетки жизнь не существует, вирусы проявляют свойства живой материи только после переноса генетического материала в клетку). приспосабливаясь к окружающей среде, живая клетка формирует всё многообразие живых организмов. основной атрибут живой материи — генетическая информация, используемая для репликации.
более или менее точно определить понятие «жизнь» можно только перечислением качеств, отличающих её от нежизни. на текущий момент нет единого мнения относительно понятия жизни, однако учёные в целом признают, что биологическое проявление жизни характеризуется: организацией, метаболизмом, ростом, адаптацией, реакцией на раздражители и воспроизводством. также можно сказать, что жизнь является характеристикой состояния организма.
также под словом «жизнь» понимают период существования отдельно взятого организма от момента возникновения до его смерти
фридрих энгельс дал следующее определение: «жизнь есть способ существования белковых тел, существенным моментом которого является постоянный обмен веществ с окружающей их внешней природой, причем с прекращением этого обмена веществ прекращается и жизнь, что приводит к разложению белка»
ученый м. в. волькенштейн дал новое определение понятию жизнь: «живые тела, существующие на земле, представляют собой открытые, саморегулирующиеся и самовоспроизводящиеся системы, построенные из биополимеров — белков и нуклеиновых кислот»
согласно одного из основоположников танатологии м. биша, жизнь — это совокупность явлений, сопротивляющихся смерти.
в. н. пармон дал следующее определение: «жизнь — это фазово-обособленная форма существования функционирующих автокатализаторов, способных к мутациям и претерпевших достаточно длительную эволюцию за счёт естественного отбора»
по озангеру и моровицу: «жизнь есть свойство материи, приводящее к сопряженной циркуляции биоэлементов в водной среде, движимая, в конечном счете, энергией солнечного излучения по пути увеличения сложности»
по определению а. а. ляпунова, жизнь — это «высокоустойчивое состояние вещества, использующее для выработки сохраняющих реакций информацию, кодируемую состояниями отдельных молекул».
существует и определение жизни, данное в 1929 году а. ф. самойловым, которое не было великим учёным до конца исследовано:
«жизнь — это замкнутый круг рефлекторной деятельности». разрыв данного круга в любом его месте (состояние «комы») означает резкое ограничение параметров жизни или даже отсутствие жизни. сейчас можно несколько расширить данное понятие и указать причины, от которых зависит данный «замкнутый круг». а именно: состояние внешней среды, «власти воли» индивидуума, внутренних вегетативных начал организма, неподвластных «власти воли».
Объяснение:
1. Будова і життєдіяльність тварин
ЦАРСТВО ТВАРИНИ
Зоологія – наука про тваринний світ, вивчає будову, поведінку, розмноження, розвиток тварин, їхнє походження й еволюцію, значення в природі й житті людини.
Тварини – царство гетеротрофних еукаріот. Тварини на Землі представлені величезною розмаїтістю форм, відрізняються від інших організмів рядом характерних особливостей організації:
• За типом харчування всі тварини - гетеротрофи (голозойне або паразитичне харчування);
• клітини тварин позбавлені целюлозних стінок, є центріоли, основний запасний вуглевод - глікоген;
• рухливість, забезпечувана цитоплазматичними органоїдами (в одноклітинних - війки, жгутики);
• розвиток опорно-рухових систем (у багатоклітинних);
• наявність цитоскелета (в одноклітинних) і кістяка - зовнішнього або внутрішнього - у багатоклітинних;
• реакція на зовнішні впливи у тварин реалізується у формі руху, у більшості багатоклітинних за до розвиненої нервової системи (м'язові й нервові клітини мають збудливість);
• тварині властиві складні поведінкові реакції, відсутні в рослин (обумовлені розвиненою нервовою системою);
• слабка здатність, до регенерації (на відміну від рослин);
• характерний обмежений дифузійний ріст (всією поверхнею);
• життєві цикли не так складні, як у рослин (гаплоїдна стадія представлена гаметами, характерна гаметна редукція);
• поширення тварин у всіх середовищах перебування;
• властиві горизонтальні або вертикальні міграції.
Перелічимо основні риси подібності й відмінності між рослинами й тваринами.
Ознаки
Рослини
Тварини
іб харчування
Автотрофне (фототрофне)
Гетеротрофне
Обмін речовин
Іде за рахунок розщеплення органічних речовин, що утворюються в процесі фотосинтезу, з неорганічних
Іде за рахунок розщеплення органічних речовин, отриманих з їжею
Целюлозна клітинна стінка
Є
Відсутня
Здатність до росту
Протягом всього життя
У більшості – тільки в молодому віці
Здатність до пересування
Не переміщаються, крім джгутикових організмів. Є тропізми, таксиси
Активне пересування
Активність у пошуках їжі
Неактивні
Активні
Роль у ланцюзі харчування
Продуценти
Консументи
Вища нервова діяльність
Відсутня
Є (крім нижчих)
Цикл розвитку
Зигота → зародок → проросток → молода рослина → квітуча рослина → плодоносна рослина → старіюча рослина → відмерла рослина
Зигота → зародок → дитинча (личинка) → молода тварина → доросла тваринна → статевозріла активна тваринна → старіюча тваринна → померла тварина
Системи органів
Вегетативні:
коренева, пагін
Соматичні:
опорно-рухова, кровоносна, дихальна, травна, видільна, покривна, ендокринна, нервова й органів почуттів
Репродуктивні:
квітка, насіння, плід
Репродуктивні:
статева
Тканини
Твірна, покривна, провідна, механічна, основна
Епітеліальна, м'язова, сполучна, нервова
Подібність між рослинами й тваринами:
• спільність походження одноклітинних форм;
• обмін речовин й енергії (харчування, дихання, виділення);
• клітинна будова;
• ріст розмноження;
• кодування, передача й реалізація спадкової інформації;
• подразливість.
Таким чином, подібність між рослинами й тваринами доводить споріднення і єдність походження, а розходження - дивергентний шлях розвитку органічного світу.