Дихання – це сукупність процесів, які забезпечують надходження в організм кисню, використання його для окиснення органічних речовин у клітинах (білків, жирів, вуглеводів),а також виділення з організму вуглекислого газу, який утворився під час реакції окиснення.
Фізіологічні процеси дихання: легенева вентиляція (обмін газів, який відбувається в легенях між повітрям і кров’ю); транспорт газів кровоносною системою від легень до всіх тканин тіла (у зв’язаному з гемоглобіном стані або розчинених у плазмі крові); клітинне дихання (використання кисню клітинами для реакцій вивільнення енергії). В результаті цих процесів утворюється вуглекислий газ, що виводиться з організму.
Етапи клітинного дихання: Підготовчий етап – розщеплення складних вуглеводів на молекули глюкози (вся енергія розсіюється у вигляді тепла); Безкисневий етап –молекула глюкози розщеплюється на дві молекули піровиноградної або молочної кислоти (синтезується дві молекули АТФ); Кисневий етап – органічні сполуки, що утворилися на безкисневому етапі, окиснюються до кінцевих продуктів – вуглекислого газу й води (синтезується 36 молекул АТФ).
Кисень може надходити в організм двома шляхами: З атмосферного повітря (трахеї комах, повітроносні шляхи та легені амфібій, рептилій, птахів і ссавців); З води (зябра кільчастих червів, ракоподібних, молюсків, риб тощо).
У процесі фотосинтезу рослини вбирають вуглекислий газ, а виділяють у довкілля кисень. Але одночасно з фотосинтезом вони й дихають, поглинаючи кисень та виділяючи вуглекислий газ. Процеси дихання, які відбуваються одночасно з диханням, називають фотодиханням. У рослин процесам дихання сприяють різні утвори: продихи у листків; сочевички на стовбурах. Кисень також може надходити за до дифузії через :
покриви різних організмів (рослин, грибів, губок, плоских червів та ін.);
оболонки окремих клітин (у бактерій, рослин, одноклітинних тварин тощо).
2. Простые глаза, осязательные лопасти (рога) - у ресничных плоских червей, Органы чувств редуцированы, хеморецепторы - у сосальщиков и ленточных.
3. Головные нервные узлы, 2 нервных ствола с поперечными перетяжками (у ресничных), редуцирована н.с. (у сосальщиков), сильно редуцирована (у ленточных)
4.Первичные почки - протонефридии. Это звездчатые клетки с ресничками, 2 выделительные трубочки, 2 выделительные поры
5.
6.Свободноживущие, водная среда обитания.
7.Голова с присоской - рот, листовидное тело с брюшной присоской (для закрепления). Отсюда название двуустки (два рта). Есть кутикула, которая защищает от ферментов хозяина, гиподерма. Обходятся без кислорода. Гермафродиты
Химическая терморегуляция (теплопродукция) осуществляется благодаря экзотермическим биохимическим реакциям, то есть идущим с выделением тепла.
Физическая терморегуляция (теплоотдача) осуществляется путем потери тепла теплопроведением, теплоизлучением и испарением. В теплоотдаче принимают участие кожа, слизистые, легкие, сердечно-сосудистая и выделительная системы.
Наибольшее значение в регуляции температуры внутренней среды организма имеет гипоталамус. Известно, что регуляция процесса теплообразования (химическая терморегуляция) осуществляется деятельностью ядер задней части гипоталамуса; процессы физической терморегуляции (теплоотдачи) обусловлены ядрами переднего гипоталамуса.
Сложные процессы взаимодействия этих центров определяют баланс теплопродукции и теплопотерь в нормальном организме и играют далеко не последнюю роль при развитии патологии терморегуляции, например, при лихорадочных состояниях.