В
Все
М
Математика
О
ОБЖ
У
Українська мова
Д
Другие предметы
Х
Химия
М
Музыка
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
Э
Экономика
Ф
Физика
Б
Биология
О
Окружающий мир
Р
Русский язык
У
Українська література
Ф
Французский язык
П
Психология
А
Алгебра
О
Обществознание
М
МХК
В
Видео-ответы
Г
География
П
Право
Г
Геометрия
А
Английский язык
И
Информатика
Қ
Қазақ тiлi
Л
Литература
И
История

Дихання – це сукупність процесів, які забезпечують надходження в організм кисню, використання його для окиснення органічних речовин у клітинах (білків, жирів, вуглеводів),а також виділення з організму вуглекислого газу, який утворився під час реакції окиснення.
Фізіологічні процеси дихання: легенева вентиляція (обмін газів, який відбувається в легенях між повітрям і кров’ю); транспорт газів кровоносною системою від легень до всіх тканин тіла (у зв’язаному з гемоглобіном стані або розчинених у плазмі крові); клітинне дихання (використання кисню клітинами для реакцій вивільнення енергії). В результаті цих процесів утворюється вуглекислий газ, що виводиться з організму.
Етапи клітинного дихання: Підготовчий етап – розщеплення складних вуглеводів на молекули глюкози (вся енергія розсіюється у вигляді тепла); Безкисневий етап –молекула глюкози розщеплюється на дві молекули піровиноградної або молочної кислоти (синтезується дві молекули АТФ); Кисневий етап – органічні сполуки, що утворилися на безкисневому етапі, окиснюються до кінцевих продуктів – вуглекислого газу й води (синтезується 36 молекул АТФ).
Кисень може надходити в організм двома шляхами: З атмосферного повітря (трахеї комах, повітроносні шляхи та легені амфібій, рептилій, птахів і ссавців); З води (зябра кільчастих червів, ракоподібних, молюсків, риб тощо).
У процесі фотосинтезу рослини вбирають вуглекислий газ, а виділяють у довкілля кисень. Але одночасно з фотосинтезом вони й дихають, поглинаючи кисень та виділяючи вуглекислий газ. Процеси дихання, які відбуваються одночасно з диханням, називають фотодиханням. У рослин процесам дихання сприяють різні утвори: продихи у листків; сочевички на стовбурах. Кисень також може надходити за до дифузії через :
покриви різних організмів (рослин, грибів, губок, плоских червів та ін.);
оболонки окремих клітин (у бактерій, рослин, одноклітинних тварин тощо).​

Показать ответ
Ответ:
1Данил111
1Данил111
23.09.2020 03:32
Органом дыхания у земноводных являются - лёгкие; - кожа и слизистая выстилка ротоглоточной полости (дополнительные органы дыхания); - жабры (у некоторых водных обитателей и у головастиков ). У большинства видов (кроме безлёгочных саламандр и лягушек Barbourula kalimantanensis) имеются лёгкие не очень большого объёма, в виде тонкостенных мешков, оплетённых густой сетью кровеносных сосудов. Каждое лёгкое открывается самостоятельным отверстием в гортанно-трахейную впадину (здесь расположены голосовые связки, открывающиеся щелью в ротоглоточную полость). За счёт изменения объёма ротоглоточной полости: воздух поступает в ротоглоточную полость через ноздри при опускании её дна. При поднимании дна воздух проталкивается в лёгкие. У жаб, при к обитанию в более засушливой среде, кожа ороговевает, и дыхание осуществляется преимущественно лёгкими.
0,0(0 оценок)
Ответ:
Khayalnuriev2005
Khayalnuriev2005
17.03.2023 10:00
ИНДИЙСКИЙ ОКЕАН, третий по величине на Земле (после Тихого и Атлантического). Расположен большей частью в Южном полушарии, между Азией на севере, Африкой на западе, Австралией на востоке и Антарктидой на юге. Площадь с морями 76,17 млн. км2, объем воды 282,7 млн. км3, средняя глубина 3711 м. Моря и крупные заливы: Красное м., Аравийское м., Персидский зал., Андаманское м., Бенгальский зал., Б. Австралийский зал. Подводным Центральноиндийским хр. делится на западную, менее глубокую часть (где расположены острова Мадагаскар, Сейшельские, Амирантские, Маскаренские и др.) и восточную, более глубокую, где к югу от о. Ява, в Зондском желобе, — максимальная глубина (7729 м). Хребтами, горами и валами ложе разделено на котловины (Зап.-Австралийскую, Африкано-Антарктическую и др.). На шельфах — месторождения нефти и газа (см. Персидского залива нефтегазоносный бассейн), в рифтовых зонах — руды хрома, железа, марганца, меди. Климат северной части муссонный, в тропических и субтропических широтах южной части господствуют пассатные ветры, в умеренных — внетропические циклоны, достигающие большой силы. Преобладающая температура воды на поверхности выше 20 °С, на крайнем юге — ниже 0 °С. Льды образуются в антарктических широтах и выносятся летом ветрами и течениями до 65-68о ю. ш. Соленость от 32 до 36,5 ‰ (в Красном м. до 42 ‰). Рыболовство ограничивается прибрежной зоной. Крупные порты: Аден, Бомбей, Калькутта, Карачи, Читтагонг, Коломбо-Янгон, Рас-Таннура, Басра, Фао, Дар-эс-Салам, Фримантл, Дурбан.
0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Биология
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота