До ить будьляска Контрольна роботаКонтрольне тестування
з теми «Організм і середовище існування»
7 клас
Розділ І
«Організми і середовище існування»
1. Записати у певній послідовності рівні організації живої матерії від шого до складнішого:
а) екосистемний; б) органний; в) молекулярний; г) системний; д) популяційно-видовий; е) біосферний; є) організменний; ж) тканинний; з) клітинний.
2. Визначити правильні думки в тексті.
а) Колообіг речовин – обмін хімічними елементами між живими організмами.
б) Популяція – складова частина виду.
в) У популяції не проходить самовідтворення.
г) Антиоксиданти – речовини, які знищують все.
д) Старі ду дерева потрібно зрізати, оскільки в них накопичується багато шкідливих комах.
е) У організмів, які живуть у зоні Чорнобиля, виробились пристосування до життя у більшій радіоактивності.
є) WWF – символ Всесвітнього Фонду Дикої Природи.
3. Дати визначення термінів: екологічні чинники, популяція.
4. Встановити відповідність між терміном і його значенням.
А. Абіотичні фактори а) Вплив на живі організми і довкілля людини.
Б. Біотичні фактори б) Вплив одних живих організмів на інші.
В. Антропогенний фактор в) Вплив на живі організми неживої природи (світла, тепла, вологи).
5. Навести два приклади екосистеми.
6. Навести два приклади надорганізмових біологічних систем.
7. Із переліку визначити живі і неживі компоненти екосистеми: а) рослини; б) вода; в) повітря; г) каміння; д) бактерії; е) тварини; є) грунт.
8. Назвати по одному представнику: а) національного парку; б) природного заповідника; в) біосферного заповідника; г) тваринному організму Червоної книги України; д) рослинному організму Червоної книги України.​

На теле инфузории имеется углубление — клеточный рот, который переходит в клеточную глотку. Около рта располагаются более крупные реснички. Они загоняют в глотку вместе с потоком воды бактерий — основную пищу туфельки. На дне глотки формируется пищеварительная вакуоль, в которую попадает пища. Пищеварительные вакуоли перемещаются в теле инфузории током цитоплазмы. В пищеварительной вакуоли происходит переваривание пищи, переваренные продукты поступают в цитоплазму и используются для жизнедеятельности инфузории.

Оставшиеся в пищеварительной вакуоли непереваренные остатки выбрасываются наружу через особую структуру в заднем конце тела — порошицу.

Объяснение:

Как известно, культура хлопчатника является одной из самых древних культур на земле, а также ценным сырьем для развивающихся различных отраслей промышленности. Первые сведения о хлопчатнике встречаются в трудах древнегреческого историка Геродота (445 г. до н. э.), который описал произрастание хлопка в Индии как «о произрастание деревьев, доставляющих шерсть». В этой статье рассматриваются преимущественно проблемы развития хлопководства в Туркменистане в конце XIX — начале XX в., а также создание первых хлопкоочистительных, маслобойных, мыловаренных и др. заводов в тот период в Закаспийской области Туркестанского края (территория Туркменистана). Особое значение придается анализу развития товарного производства, строительству различных заводов, производящих новые продукции из семян хлопчатника и т. д. В конце XIX — начале XX в. Средняя Азия являлась важнейшим регионом развития хлопководства. Исторические источники сообщают, что культура хлопчатника в Средней Азии существует с VI — V вв. до н. э. Этот регион, находясь на пути караванов, соединяющих Запад и Восток, с древних времен вел оживленную торговлю. Считается, что хлопчатник именно таким путем проник в Среднюю Азию. Уже в X в. в Мервском оазисе было известно широкое развитие хлопководства, а также производство хлопчатобумажных тканей высокого качества, которые в большом количестве продавались на рынках городов Средней Азии. Арабский историк Истархи, как указывает В. В. Бартольд (1924), говорит о происхождении из Мерва хлопка, отличавшегося крайней мягкостью, и о вырабатываемых из него тканях, вывозившихся в разные страны

не забудьте правильно оформить цитату:

Аллабердиева, Д. Б. Из истории первых хлопкоочистительных заводов в Туркменистане / Д. Б. Аллабердиева. — Текст : непосредственный // Молодой ученый. — 2015. — № 13 (93). — С. 537-539. — URL: https://moluch.ru/archive/93/20683/ (дата обращения: 15.01.2021).