Організація спадкової інформації: рослини еукаріоти, гриби еукаріоти; Локалізація ДНК: рослини ядро,мітохондрії,пластиди, гриби ядро,мітохондрії; б живлення: рослини автотрофний, гриби гетеротрофний; Клітинна стінка: рослини целюлозна, гриби хітинова; Цитоплазма: є і там і там; Органоїди: Немемьранні, одномембранні та двохмембранні. І у рослин т в грибів. Пластиди, зокрема хлоропласти: рослини є , гриби немає; Включення: рослини крохмаль, гриби глікоген, волютин; Вакуолі: рослини центральна вакуоль на з клітинним соком, гриби інколи є.
Розмножуються лишайники здебільшого вегетативно (ділянками тіла; у деяких з'являються спеціальні утвори: різноманітні за формою вирости верхнього корового шару - клітини водоростей, які оточені гіфами - сильний вітер, рясний дощ або тварини обламують і поширюють їх; в інших лишайників у серцевинній частині формуються мікроскопічні кульки з однієї чи декількох клітин водорості, оточених гіфами гриба, після дозрівання розривають коровий шар лишайнику і виходять назовні у вигляді порошкоподібного нальоту), але можуть розмножуватись і статевим формуються особливі спори, у сприятливих умовах проростають, гіфи починають рости в усіх напрямках, коли знайдуть потрібний вид водорості чи ціанобактерії, гіфи обплутують водорість чи ціанобактерію та утворюють тіло лишайника).
Ріст:
Ростуть лишайники дуже повільно (за рік вони збільшуються лише на декілька міліметрів, листуваті та кущисті лишайники ростуть швидше, ніж накипні).
Тривалість життя:
Живуть лишайники довго - десятки та сотні років (довгожитель ризокарпон географічний).
Локалізація ДНК: рослини ядро,мітохондрії,пластиди, гриби ядро,мітохондрії;
б живлення: рослини автотрофний, гриби гетеротрофний;
Клітинна стінка: рослини целюлозна, гриби хітинова;
Цитоплазма: є і там і там;
Органоїди: Немемьранні, одномембранні та двохмембранні. І у рослин т в грибів.
Пластиди, зокрема хлоропласти: рослини є , гриби немає;
Включення: рослини крохмаль, гриби глікоген, волютин;
Вакуолі: рослини центральна вакуоль на з клітинним соком, гриби інколи є.
Розмноження:
Розмножуються лишайники здебільшого вегетативно (ділянками тіла; у деяких з'являються спеціальні утвори: різноманітні за формою вирости верхнього корового шару - клітини водоростей, які оточені гіфами - сильний вітер, рясний дощ або тварини обламують і поширюють їх; в інших лишайників у серцевинній частині формуються мікроскопічні кульки з однієї чи декількох клітин водорості, оточених гіфами гриба, після дозрівання розривають коровий шар лишайнику і виходять назовні у вигляді порошкоподібного нальоту), але можуть розмножуватись і статевим формуються особливі спори, у сприятливих умовах проростають, гіфи починають рости в усіх напрямках, коли знайдуть потрібний вид водорості чи ціанобактерії, гіфи обплутують водорість чи ціанобактерію та утворюють тіло лишайника).
Ріст:
Ростуть лишайники дуже повільно (за рік вони збільшуються лише на декілька міліметрів, листуваті та кущисті лишайники ростуть швидше, ніж накипні).
Тривалість життя:
Живуть лишайники довго - десятки та сотні років (довгожитель ризокарпон географічний).