Голонасі́нні (Gymnospermae) — група насінних рослин, що характеризуються наявністю насіння і насінного зачатка, які лежать відкрито на лусочках шишок (звідки й назва групи). Етимологія: грец. γυμνόσπερμος — «голе насіння». Поширені голонасінні по всьому світу (за винятком Антарктиди), причому більшість, — особливо хвойних порід, — у помірному й субарктичному регіонах. В основному голонасінні — це дерева і кущі, рідко, лози, трав'янистих рослин серед них немає. Поява насіння, яке має запас поживних речовин і захищене шкіркою, — значний ароморфоз, що зумовив широке і швидке розповсюдження голонасінних рослин суходолом. Важливим пристосуванням для життя на суходолі є змога внутрішнього запліднення (без води). Пилок голонасінних рослин переноситься повітряними течіями. Потрапляючи на розташований відкрито насіннєвий зачаток, він утворює пилкову трубку, яка досягає яйцеклітини і забезпечує злиття гамет. Після запліднення з насінних зачатків формується насіння, але не одразу, а тільки через 12—15 місяців. Насіння має зародок з корінцем, бруньками і сім'ядолями, запас поживних речовин, та вкрите насіннєвою шкіркою.
Для человека голосеменные- источник древесины, которое является не только топливом, но и сырьем для многих отраслей промышленности- мебельной, целлюлозно-бумажной, лакокрасочной. Из древесины хвойных делают бумагу высшего качества. Хвойные леса дают живицу, из которой получают: скипидар, смолы, бальзамы, ацетон, глицерин, спирт, целлофан, пластмассы, камфору, ткани. Древесину используют в строительстве, судостроении, для изготовления свай, крепежных материалов для шахт. Древесина ели идет на изготовление музыкальных инструментов. Хвоя богата витаминами. Сосна, кедр и пихта содержит большое количество масла, используемое для лечения разных болезней. В хвойных лесах размещают санатории, дома отдыха и детские лагеря, потому, что воздух в таких лесах чист.
Голонасі́нні (Gymnospermae) — група насінних рослин, що характеризуються наявністю насіння і насінного зачатка, які лежать відкрито на лусочках шишок (звідки й назва групи). Етимологія: грец. γυμνόσπερμος — «голе насіння». Поширені голонасінні по всьому світу (за винятком Антарктиди), причому більшість, — особливо хвойних порід, — у помірному й субарктичному регіонах. В основному голонасінні — це дерева і кущі, рідко, лози, трав'янистих рослин серед них немає. Поява насіння, яке має запас поживних речовин і захищене шкіркою, — значний ароморфоз, що зумовив широке і швидке розповсюдження голонасінних рослин суходолом. Важливим пристосуванням для життя на суходолі є змога внутрішнього запліднення (без води). Пилок голонасінних рослин переноситься повітряними течіями. Потрапляючи на розташований відкрито насіннєвий зачаток, він утворює пилкову трубку, яка досягає яйцеклітини і забезпечує злиття гамет. Після запліднення з насінних зачатків формується насіння, але не одразу, а тільки через 12—15 місяців. Насіння має зародок з корінцем, бруньками і сім'ядолями, запас поживних речовин, та вкрите насіннєвою шкіркою.
Объяснение:
Древесина ели идет на изготовление музыкальных инструментов.
Хвоя богата витаминами. Сосна, кедр и пихта содержит большое количество масла, используемое для лечения разных болезней.
В хвойных лесах размещают санатории, дома отдыха и детские лагеря, потому, что воздух в таких лесах чист.