варто пам’ятати, що в екстрених ситуаціях важливими факторами є теоретична підготовка господаря та його стресостійкість. розгублена людина, окрім ненаданої тварині , може завдати своїми діями ще більшої шкоди чотирилапому.
раптові отруєння собак - одна з найактуальніших проблем, що хвилює власників тварин, адже загрозу для життя улюбленця може становити багато факторів як на вулиці, так і вдома. аби така ситуація не застала господаря зненацька – пропоную змоделювати найпоширеніші варіанти отруєнь тварин й обрати оптимальні шляхи .
слід пам’ятати, що симптоми отруєння бувають доволі різноманітні й варіюють в залежності від того, якою речовиною отруїлася собака. серед найчастіших, як правило: слабкість; тремтіння; занадто сильно виділяється слина; блювота; судомне посмикування м'язів; прискорене дихання; пронос; зайве збудження або, навпаки, пригнічений стан. для початку необхідно зрозуміти чим саме отруїлась тварина.
усі отруєння умовно можна поділити на харчові й не харчові. останні виникають при контакті собаки з отруйними комахами чи хімічною продукцією (тут є ризик не лише при контакті хімікатів із слизовою тварини, а й навіть з шерстю).
у цей же час харчові отруєння виникають при випадках потрапляння токсинів (отрута біологічного походження) до травної системи собаки. наприклад, коли ваша собака з’їла на вулиці гнилий шматок м’яса тощо. у будь-якому разі необхідно зрозуміти, чим саме отруїлась тварина, і тільки потім переходити до дій.
перша
першою й водночас найголовнішою господарів при будь-якому виді отруєння є дії, які мають припинити надходження отрути в організм, затримати його всмоктування в кров, знешкодити й сприяти його швидкому виведенню з організму шляхом різноманітних блювотних засобів й промиванням шлунку собаки. але при виборі інгредієнтів для промивання собачого шлунку варто бути обережним.
коментує вікторія георгіївна соломаха, лікар-ветеринар київської клініки «зоосвіт»:
«ні в якому разі не можна давати тварині при отруєнні молоко. отруєні речовини взаємодіють з білковими молекулами, що спричиняє, у свою чергу, більш швидке всмоктування отрути шлунком.
для промивання шлунку варто використовувати воду, після чого дати собаці випити слабо-рожевий розчин марганцівки».
також при отруєнні лікарі рекомендують зробити очисну клізму з підсоленою водою (1 чайна ложка на склянку води) при температурі 25-30°с. обсяг залежить від розмірів тварини (від 100 мл до 1,5 літру).
варто зауважити, що при припиненні серцевої діяльності або зупинці дихання у чотирилапого, необхідно терміново собаці ще не виїжджаючи з дому.
коментує дмитро михайлович яровий, ортопед-травматолог травматологічного відділення №1 київської міської клінічної лікарні швидкої медичної ; директор тов "орто-сфера"
« у вигляді серцево-легеневої реанімації повинна проводиться на першому етапі втручання (до надання спеціалізованої лікарем-ветеринаром), тому що бездіяльність зі сторони господаря загрожує загибеллю тварини.
при припиненні серцевої діяльності або зупинці дихання незворотні зміни настають через 4-5 хвилин, тому в цей необхідно розпочати проведення реанімаційних заходів у вигляді непрямого масажу серця і штучної вентиляції легенів».
коли серцева діяльність і дихання улюбленця буде в нормі, необхідно перейти до іншого етапу – викликати блювоту.
коментує вікторія георгіївна соломаха:
«для того, щоб вивести з організму максимальну кількість отруєних речовин, рекомендую використати засоби, які викликають блювання. (необхідно влити насильно через рот за спринцівки):
кухонна сіль - дві чайні ложки на склянку теплої води;
гірчиця - одна столова ложка на склянку теплої води.
перекис водню - змішується з водою в рівних пропорціях. вливається в рот з розрахунку 1 столова ложка на 3 кг ваги собаки.
після виведення з організму собаки шкідливих речовин необхідно показати тварину спеціалістові. якщо у вас є ветеринарний паспорт улюбленця – не забудьте його взяти з собою! »
від себе можу додати пораду, яку мені одного разу розказав лікар у ветеринарній клініці. він запропонував спробувати ентеросгель. маленьким чотирилапим прийняти дозу як для дітей до 2-х років, для великих собак – як для дорослої людини. необхідно у вказаних за рецептом пропорціях змішати з водою й залити розчин до рота улюбленця. авжеж, мій чотирилапий був незадоволений такими рішучими діями й морщив мордочку, аргументуючи своєю мімікою, що він відмовляється вживати підозрілу рідину. проблему можна вирішити, якщо вводити ліки до роту через шприц без голки.
искусственный мутагенез — новый важный источник создания исходного материала в селекции растений.
применение ионизирующих излучений и мутагенов значительно увеличивает число мутаций. однако значение экспериментального мутагенеза для селекции растений было понято не сразу.
а. а. сапегин и л. н. делоне — первые исследователи, показавшие значение искусственных мутаций для селекции растений. в их опытах, проводившихся в 1928—1932 гг. в одессе и харькове, была получена целая серия хозяйственно полезных мутантных форм у пшеницы. несмотря на это, к применению экспериментального мутагенеза в селекции растений длительное время продолжали относиться отрицательно. лишь в конце 50-х годов к экспериментальному мутагенезу проявили повышенный интерес. он был связан, во-первых, с крупными успехами ядерной и , давшими возможность использовать для создания мутаций различные источники ионизирующих излучений и высокореактивные вещества, и, во-вторых, с получением этими на самых различных культурах практически ценных наследственных изменений.
особенно широко работы по экспериментальному мутагенезу в селекции растений развернулись в последние годы. интенсивно они ведутся в , швеции, японии, сша, индии, чехословакии, франции и некоторых других странах. в институте ан под руководством и. а. рапопорта создан центр по мутагенезу, координирующий работу многих сельскохозяйственных научно-исследовательских учреждений, использующих индуцированные мутации в качестве исходного селекционного материала.
большую ценность представляют мутации, устойчивостью к грибным и другим заболеваниям. создание иммунных сортов — одна из главных селекции, и в ее успешном решении большую роль должны сыграть методы радиационного и мутагенеза.
с ионизирующих излучений и мутагенов можно ликвидировать отдельные недостатки у сортов сельскохозяйственных культур и создавать формы с хозяйственно полезными признаками: неполегающие, морозостойкие, холодостойкие, скороспелые, с повышенным содержанием белка и клейковины.
возможны два основных пути селекционного применения искусственных мутаций: прямое использование мутаций, полученных у самых лучших районированных сортов, и в процессе гибридизации.
в первом случае ставится улучшения существующих сортов по некоторым хозяйственно-биологическим признакам, исправления у них отдельных недостатков. этот метод считается перспективным в селекции на устойчивость к заболеваниям. предполагается, что у любого ценного сорта можно быстро получить мутации устойчивости и сохранить при этом нетронутыми другие хозяйственно-биологические признаки. это дало бы возможность селекционерам быстро реагировать на расообразование паразитов.
ответ: як песику при отруєнні
варто пам’ятати, що в екстрених ситуаціях важливими факторами є теоретична підготовка господаря та його стресостійкість. розгублена людина, окрім ненаданої тварині , може завдати своїми діями ще більшої шкоди чотирилапому.
раптові отруєння собак - одна з найактуальніших проблем, що хвилює власників тварин, адже загрозу для життя улюбленця може становити багато факторів як на вулиці, так і вдома. аби така ситуація не застала господаря зненацька – пропоную змоделювати найпоширеніші варіанти отруєнь тварин й обрати оптимальні шляхи .
слід пам’ятати, що симптоми отруєння бувають доволі різноманітні й варіюють в залежності від того, якою речовиною отруїлася собака. серед найчастіших, як правило: слабкість; тремтіння; занадто сильно виділяється слина; блювота; судомне посмикування м'язів; прискорене дихання; пронос; зайве збудження або, навпаки, пригнічений стан. для початку необхідно зрозуміти чим саме отруїлась тварина.
усі отруєння умовно можна поділити на харчові й не харчові. останні виникають при контакті собаки з отруйними комахами чи хімічною продукцією (тут є ризик не лише при контакті хімікатів із слизовою тварини, а й навіть з шерстю).
у цей же час харчові отруєння виникають при випадках потрапляння токсинів (отрута біологічного походження) до травної системи собаки. наприклад, коли ваша собака з’їла на вулиці гнилий шматок м’яса тощо. у будь-якому разі необхідно зрозуміти, чим саме отруїлась тварина, і тільки потім переходити до дій.
перша
першою й водночас найголовнішою господарів при будь-якому виді отруєння є дії, які мають припинити надходження отрути в організм, затримати його всмоктування в кров, знешкодити й сприяти його швидкому виведенню з організму шляхом різноманітних блювотних засобів й промиванням шлунку собаки. але при виборі інгредієнтів для промивання собачого шлунку варто бути обережним.
коментує вікторія георгіївна соломаха, лікар-ветеринар київської клініки «зоосвіт»:
«ні в якому разі не можна давати тварині при отруєнні молоко. отруєні речовини взаємодіють з білковими молекулами, що спричиняє, у свою чергу, більш швидке всмоктування отрути шлунком.
для промивання шлунку варто використовувати воду, після чого дати собаці випити слабо-рожевий розчин марганцівки».
також при отруєнні лікарі рекомендують зробити очисну клізму з підсоленою водою (1 чайна ложка на склянку води) при температурі 25-30°с. обсяг залежить від розмірів тварини (від 100 мл до 1,5 літру).
варто зауважити, що при припиненні серцевої діяльності або зупинці дихання у чотирилапого, необхідно терміново собаці ще не виїжджаючи з дому.
коментує дмитро михайлович яровий, ортопед-травматолог травматологічного відділення №1 київської міської клінічної лікарні швидкої медичної ; директор тов "орто-сфера"
« у вигляді серцево-легеневої реанімації повинна проводиться на першому етапі втручання (до надання спеціалізованої лікарем-ветеринаром), тому що бездіяльність зі сторони господаря загрожує загибеллю тварини.
при припиненні серцевої діяльності або зупинці дихання незворотні зміни настають через 4-5 хвилин, тому в цей необхідно розпочати проведення реанімаційних заходів у вигляді непрямого масажу серця і штучної вентиляції легенів».
коли серцева діяльність і дихання улюбленця буде в нормі, необхідно перейти до іншого етапу – викликати блювоту.
коментує вікторія георгіївна соломаха:
«для того, щоб вивести з організму максимальну кількість отруєних речовин, рекомендую використати засоби, які викликають блювання. (необхідно влити насильно через рот за спринцівки):
кухонна сіль - дві чайні ложки на склянку теплої води;
гірчиця - одна столова ложка на склянку теплої води.
перекис водню - змішується з водою в рівних пропорціях. вливається в рот з розрахунку 1 столова ложка на 3 кг ваги собаки.
після виведення з організму собаки шкідливих речовин необхідно показати тварину спеціалістові. якщо у вас є ветеринарний паспорт улюбленця – не забудьте його взяти з собою! »
від себе можу додати пораду, яку мені одного разу розказав лікар у ветеринарній клініці. він запропонував спробувати ентеросгель. маленьким чотирилапим прийняти дозу як для дітей до 2-х років, для великих собак – як для дорослої людини. необхідно у вказаних за рецептом пропорціях змішати з водою й залити розчин до рота улюбленця. авжеж, мій чотирилапий був незадоволений такими рішучими діями й морщив мордочку, аргументуючи своєю мімікою, що він відмовляється вживати підозрілу рідину. проблему можна вирішити, якщо вводити ліки до роту через шприц без голки.
объяснение:
ответ:
объяснение:
искусственный мутагенез — новый важный источник создания исходного материала в селекции растений.
применение ионизирующих излучений и мутагенов значительно увеличивает число мутаций. однако значение экспериментального мутагенеза для селекции растений было понято не сразу.
а. а. сапегин и л. н. делоне — первые исследователи, показавшие значение искусственных мутаций для селекции растений. в их опытах, проводившихся в 1928—1932 гг. в одессе и харькове, была получена целая серия хозяйственно полезных мутантных форм у пшеницы. несмотря на это, к применению экспериментального мутагенеза в селекции растений длительное время продолжали относиться отрицательно. лишь в конце 50-х годов к экспериментальному мутагенезу проявили повышенный интерес. он был связан, во-первых, с крупными успехами ядерной и , давшими возможность использовать для создания мутаций различные источники ионизирующих излучений и высокореактивные вещества, и, во-вторых, с получением этими на самых различных культурах практически ценных наследственных изменений.
особенно широко работы по экспериментальному мутагенезу в селекции растений развернулись в последние годы. интенсивно они ведутся в , швеции, японии, сша, индии, чехословакии, франции и некоторых других странах. в институте ан под руководством и. а. рапопорта создан центр по мутагенезу, координирующий работу многих сельскохозяйственных научно-исследовательских учреждений, использующих индуцированные мутации в качестве исходного селекционного материала.
большую ценность представляют мутации, устойчивостью к грибным и другим заболеваниям. создание иммунных сортов — одна из главных селекции, и в ее успешном решении большую роль должны сыграть методы радиационного и мутагенеза.
с ионизирующих излучений и мутагенов можно ликвидировать отдельные недостатки у сортов сельскохозяйственных культур и создавать формы с хозяйственно полезными признаками: неполегающие, морозостойкие, холодостойкие, скороспелые, с повышенным содержанием белка и клейковины.
возможны два основных пути селекционного применения искусственных мутаций: прямое использование мутаций, полученных у самых лучших районированных сортов, и в процессе гибридизации.
в первом случае ставится улучшения существующих сортов по некоторым хозяйственно-биологическим признакам, исправления у них отдельных недостатков. этот метод считается перспективным в селекции на устойчивость к заболеваниям. предполагается, что у любого ценного сорта можно быстро получить мутации устойчивости и сохранить при этом нетронутыми другие хозяйственно-биологические признаки. это дало бы возможность селекционерам быстро реагировать на расообразование паразитов.