Два тіла масами 3 і 5 кг, які рухались назустріч одне одному зі швидкостями по 4 м/с, зазнали абсолютно непружного зіткнення і почали рухатись разом. Визначте, скільки механічної енергії перейшло у внутрішню.
Бакте́рії (Bacteria, від дав.-гр. βακτήριον — паличка) — одна з основних груп живих організмів. До кінця 1970-х років термін «бактерії» був синонімом прокаріотів, але в 1977 році на підставі даних молекулярної систематики прокаріоти були розділені на царства Архебактерій (Archeobacteria) і Еубактерій (Eubacteria)[2]. Згодом, щоб підкреслити відмінності між ними, вони були перекласифіковані на домени Архей і Бактерій відповідно. Наука, що вивчає бактерій — бактеріологія, є підрозділом мікробіології.
Бактерії — мікроскопічні, переважно одноклітинні, організми, для яких характерна наявність клітинної стінки, цитоплазми, різних включень, відсутність ядра, мітохондрій, пластид та інших органел. Вони зазвичай мають клітинні стінки як рослинні та грибні клітини, але бактеріальні клітинні стінки зазвичай зіткані з пептидогліканів. Більшість з них дуже малі, зазвичай тільки 0,5—5,0 мкм у своєму найбільшому розмірі, хоча гігантські бактерії, такі як Thiomargarita namibiensis та Epulopiscium fishelsoni, можуть виростати до 0,5 мм у розмірі та бути видимими неозброєним оком[3]. Деякі бактерії (наприклад, мікоплазми) настільки дрібні, що можуть проходити крізь бактеріальні фільтри.
Бактерії — це найпоширеніша група організмів. Вони наявні у ґрунті, воді, повітрі та як симбіонти в інших організмах. Наприклад, в 1 г ґрунту міститься близько 40 млн бактеріальних клітин, та близько 5 × 1030 бактерій у світі[4]. Раніше вважалося, що загальна бактеріальна біомаса становить 350—550 млрд т вуглецю (~60—100 % вуглецю в рослинах)[4]. Однак подальші дослідження[5] спростували ці дані: загальна біомаса прокаріотів зменшилася до 13—44,5 млрд т. С, що становить приблизно 2,4—8,1 % від кількості вуглецю у рослинах. Планктонні бактерії відповідають за від 50 % до 90 % (за різними оцінками) світового виробництва кисню. В організмі людини зазвичай міститься в 10 разів більше бактерій, ніж людських клітин, найбільша кількість цих бактерій міститься на шкірі та в травному тракті[6]. Багато з них патогенні, тобто викликають хвороби. Загалом бактерії критичні для існування всіх земних екосистем, вони незамінні на багатьох кроках колообігу речовин у природі, наприклад, у переробленні залишків вищих організмів і фіксації атмосферного азоту.
Сдавать на переработку отходы из пластмассы, стекла и металла.
Искать пути решения экологических проблем.
Нести ответственность за чистоту окружающей среды.
Сохранять природу в ее первозданном виде.
Экологическое сознание
Экологическое сознание граждан раскрывается через их отношение к природе и действия. Каждый из нас должен понимать ценность жизни и степень опасности, которую влечет за собой экологическая катастрофа. Человек не должен стремиться доминировать над природой. Важно восстановить баланс между людьми и окружающей средой, который избежать экологического кризиса.
Экологическое поведение любого человека складывается из его поступков, навыков и действий. Все, что вы делаете в быту, или в производственной деятельности должно быть целесообразным и оправданным с точки зрения экологии. Иначе могут возникнуть большие проблемы.
Экологически культурные личности восхищаются природой и стремятся ее сохранить для потомков. Они постоянно проявляют любовь к природе своими действиями и стараются донести до других людей, что каждый из нас должен беречь нашу планету, поскольку от этого зависит наша жизнь. Поэтому каждый человек должен придерживаться норм экологического поведения.
Бакте́рії (Bacteria, від дав.-гр. βακτήριον — паличка) — одна з основних груп живих організмів. До кінця 1970-х років термін «бактерії» був синонімом прокаріотів, але в 1977 році на підставі даних молекулярної систематики прокаріоти були розділені на царства Архебактерій (Archeobacteria) і Еубактерій (Eubacteria)[2]. Згодом, щоб підкреслити відмінності між ними, вони були перекласифіковані на домени Архей і Бактерій відповідно. Наука, що вивчає бактерій — бактеріологія, є підрозділом мікробіології.
Бактерії — мікроскопічні, переважно одноклітинні, організми, для яких характерна наявність клітинної стінки, цитоплазми, різних включень, відсутність ядра, мітохондрій, пластид та інших органел. Вони зазвичай мають клітинні стінки як рослинні та грибні клітини, але бактеріальні клітинні стінки зазвичай зіткані з пептидогліканів. Більшість з них дуже малі, зазвичай тільки 0,5—5,0 мкм у своєму найбільшому розмірі, хоча гігантські бактерії, такі як Thiomargarita namibiensis та Epulopiscium fishelsoni, можуть виростати до 0,5 мм у розмірі та бути видимими неозброєним оком[3]. Деякі бактерії (наприклад, мікоплазми) настільки дрібні, що можуть проходити крізь бактеріальні фільтри.
Бактерії — це найпоширеніша група організмів. Вони наявні у ґрунті, воді, повітрі та як симбіонти в інших організмах. Наприклад, в 1 г ґрунту міститься близько 40 млн бактеріальних клітин, та близько 5 × 1030 бактерій у світі[4]. Раніше вважалося, що загальна бактеріальна біомаса становить 350—550 млрд т вуглецю (~60—100 % вуглецю в рослинах)[4]. Однак подальші дослідження[5] спростували ці дані: загальна біомаса прокаріотів зменшилася до 13—44,5 млрд т. С, що становить приблизно 2,4—8,1 % від кількості вуглецю у рослинах. Планктонні бактерії відповідають за від 50 % до 90 % (за різними оцінками) світового виробництва кисню. В організмі людини зазвичай міститься в 10 разів більше бактерій, ніж людських клітин, найбільша кількість цих бактерій міститься на шкірі та в травному тракті[6]. Багато з них патогенні, тобто викликають хвороби. Загалом бактерії критичні для існування всіх земних екосистем, вони незамінні на багатьох кроках колообігу речовин у природі, наприклад, у переробленні залишків вищих організмів і фіксації атмосферного азоту.
Не ломать ветви деревьев.
Не бросать мусор в водоемы.
Не оставлять горящие костры.
Сдавать на переработку отходы из пластмассы, стекла и металла.
Искать пути решения экологических проблем.
Нести ответственность за чистоту окружающей среды.
Сохранять природу в ее первозданном виде.
Экологическое сознание
Экологическое сознание граждан раскрывается через их отношение к природе и действия. Каждый из нас должен понимать ценность жизни и степень опасности, которую влечет за собой экологическая катастрофа. Человек не должен стремиться доминировать над природой. Важно восстановить баланс между людьми и окружающей средой, который избежать экологического кризиса.
Экологическое поведение любого человека складывается из его поступков, навыков и действий. Все, что вы делаете в быту, или в производственной деятельности должно быть целесообразным и оправданным с точки зрения экологии. Иначе могут возникнуть большие проблемы.
Экологически культурные личности восхищаются природой и стремятся ее сохранить для потомков. Они постоянно проявляют любовь к природе своими действиями и стараются донести до других людей, что каждый из нас должен беречь нашу планету, поскольку от этого зависит наша жизнь. Поэтому каждый человек должен придерживаться норм экологического поведения.