У «корисне» сквашивании молока беруть участь молочнокислі, пропіоновокислі бактерії, кефірні грибки і молочні дріжджі.
Молочнокислі мікроби містяться в молоці в природних умовах і є основними «винуватцями» того, чому скисає молоко. Біологія бактерій заснована на переробці ними лактози в молочну кислоту. В результаті кислотність напою підвищується, а білок-казеїн згортається. Деякі види молочнокислих бактерій вносять у молоко спеціально для отримання кисляку, сиру, кисломолочних сирів, сметани і ацидофилина. До цієї групи відносяться: ацидофільна, болгарська і сирна молочнокислі палочкі- молочнокислі стрептококи.
Пропіоновокислі бактерії вносять у молоко при виробництві сирів. В результаті переробки молочного цукру утворюються пропіонова і оцтова кислоти і виділяється вуглекислий газ.
Одночасно з молочнокислим бродінням в молоці може протікати і спиртове бродіння. Викликається воно специфічними дріжджами і застосовується при виробництві кефіру.
Для отримання кислого незбиране молоко достатньо залишити в теплому місці на 1-2 дні. А ось для виготовлення інших продуктів потрібні мікроорганізми вносять в підготовлений субстрат. Це пояснює, чому молоко скисає з тим чи іншим результатом.
Сосна́ (лат. Pínus) — типовой род хвойных деревьев, кустарников или стлаников семейства Сосновые (Pinaceae).Сосны — растения со строго мутовчатым ветвлением и побегами двух типов — удлинёнными и укороченными. Хвоя располагается только на укороченных побегах. По числу хвоинок на укороченном побеге сосны делятся на двухвойные, трёххвойные и пятихвойные.По современным данным, существует около 120 видов[1] сосны, которые в естественном произрастании рассеяны по всему Северному полушарию от экватора до заполярья. В умеренном и субарктическом климате они образуют лесана равнинах, а в субтропиках, тропиках и вблизи экватора произрастают в горах.Виды сосны, дающие съедобные орехи, условно объединяются под названием кедровые сосны. Однако надо помнить, что Кедр (Cedrus) — другой род деревьев того же семейства, а семена сосны не являются орехами в ботаническом смысле.
У «корисне» сквашивании молока беруть участь молочнокислі, пропіоновокислі бактерії, кефірні грибки і молочні дріжджі.
Молочнокислі мікроби містяться в молоці в природних умовах і є основними «винуватцями» того, чому скисає молоко. Біологія бактерій заснована на переробці ними лактози в молочну кислоту. В результаті кислотність напою підвищується, а білок-казеїн згортається. Деякі види молочнокислих бактерій вносять у молоко спеціально для отримання кисляку, сиру, кисломолочних сирів, сметани і ацидофилина. До цієї групи відносяться: ацидофільна, болгарська і сирна молочнокислі палочкі- молочнокислі стрептококи.
Пропіоновокислі бактерії вносять у молоко при виробництві сирів. В результаті переробки молочного цукру утворюються пропіонова і оцтова кислоти і виділяється вуглекислий газ.
Одночасно з молочнокислим бродінням в молоці може протікати і спиртове бродіння. Викликається воно специфічними дріжджами і застосовується при виробництві кефіру.
Для отримання кислого незбиране молоко достатньо залишити в теплому місці на 1-2 дні. А ось для виготовлення інших продуктів потрібні мікроорганізми вносять в підготовлений субстрат. Це пояснює, чому молоко скисає з тим чи іншим результатом.