Тварини використовують різні матеріали для зведення своїх споруд. Дехто виробляє їх самотужки, інші змішуютьматеріали власного виробництва із предметами, що знайдуть поблизу. Є і такі тварини, щ о повністю послуговуються підручними матеріалами, які знаходять у природі, або „позичають” дещо у людей.
Медоносні бджоли будують стільники із воску, який продукують воскові залози у молодих робочих бджіл. Вони розташовані на черевних сегментах у нижній частині черевця. Віск комахи пережовують, змішуючи його зі слиною. На час будівництва стільників всередині бджолиного будиночка комахи підтримують температуру 35 °С.
На черевці у павука є рухливі трубчасті вирости – павутинні бородавки. Вони формують павутинне волокно, яке виробляють павутинні залози. З’єднуючи або роз’єднуючи павутинні бородавки, тваринка звиває своє павутиння. Цікаво, що з вигляду одинарна ниточка павука-хрестовика складається з майже 200 окремих волокон!
До речі, часто павутиння стає будматеріалом і для інших тварин.
Оса звичайна міцними щелепами зішкрібає рослинні волокна з дерев, пеньків і навіть парканів, подрібнює та перемішує їх з водою і клейкою слиною. Після висихання утворюється папір, дещо схожий на наш пакувальний.
Окрім того, що виробляє організм, тварини додатково використовують підручні матеріали. Деякі водні птахи, зокрема баклан і сула, свої гнізда будують із гілок, обмазаних своїм послідом. А от ластівки для гнізд використовують глину, змішану із слиною і травинками.
Як ти вже знаєш, піну для своїх будівельних потреб використовують чимало тваринок. Свої кокони богомоли роблять із білкової пінистої рідини, яку виробляють спеціальні залози в черевці. Спочатку ця пінка волога і м’яка, та з часом вона застигає й твердне.
Гусениця шовкопряда плете щільний шовковистий кокон завдовжки 6–10 см. Для цього вона використовує до 4000 м шовкової нитки, яку виробляють її залози.
Розвинені шовкові залози, до речі, мають і личинки мурах-ткачів. Такими шовковими нитками мурашки зшивають свої листкові гнізда.
Салангана сіра будує гніздо з власної слини (це займає приблизно 40 днів). У китайській кухні його вважають делікатесом і називають „ластівкове гніздо”. Воно не має вираженого смаку, але його додають до супів та вважають, що воно наділене лікувальними властивостями.
ЗНАЙДЕНІ У ПРИРОДІ
З гілочок, корінців, пір’їнок, пуху, гнучких стебел і волокон рослин, як усім відомо, зазвичай свої гнізда звивають птахи, зокрема ремез і ткачик.
Джмелі вистилають свої гнізда мохом. Мишівка може для утеплення гнізда теж використовувати мох або ж траву.
Глину як основний будівельний матеріал використовує пічник рудий. Птах змішує її із соломою і травою. На побудову гнізда він використовує понад 2000 шматочків чистої глини, масою по 2–5 г. Готове гніздо має масу приблизно 5–10 кг!
Дерева та гілки – незамінний будматеріал для бобрів. Аби скріпити стінки домівки, тварини ще використовують мул.
Каміння, панцирі крабів і черепашки молюсків використовують для своїх захисних конструкцій деякі восьминоги.
Личинки комах-волохокрильців мешкають у підводних оселях, які будують з рослинних решток, черепашок дрібних молюсків, міцно скріплених павутиною.
Сніг, як ти вже знаєш, незамінний будматеріал для білої ведмедиці. Підсніжні камери та ходи виривають взимку і деякі птахи, зокрема тетерук і сіра куріпка.
СТВОРЕНІ ЛЮДИНОЮ
Замість природних матеріалів тварини можуть використовувати пластмасу, папір, штучні волокна і тканини, дроти, ганчірки, пакети тощо.
У свої гнізда сіра ворона полюбляє вплітати дроти.
Основу гнізда лелека робить із товстих гілок, лоток вистилає соломою і травою, а віднедавна і поліетиленовими пакетами, ганчірками, папером, шнурками.
ТВАРИНИ БУДУЮТЬ: МАТЕРІАЛИ БУДІВНИЦТВА
Тварини використовують різні матеріали для зведення своїх споруд. Дехто виробляє їх самотужки, інші змішуютьматеріали власного виробництва із предметами, що знайдуть поблизу. Є і такі тварини, щ о повністю послуговуються підручними матеріалами, які знаходять у природі, або „позичають” дещо у людей
ТВАРИНИ БУДУЮТЬ: ТУРБОТА ПРО ПОТОМСТВО
ТАК, тварини здатні без будівельної техніки та інструментів, без знання законів механіки чи фізики, здебільшого без певних знарядь праці лише за до своїх лап, дзьобів, зубів, кігтів, хвостів створювати дивовижні об’єкти природи. Їхніми будівлями є конструкції, пов’язані з проявами вродженої й набутої поведінки. Вони ліплять, вигризають, звивають, шиють, викопують
Відповідь: Нервова система та її значення в регуляції та узгоджені
функції організму і людини.
1.Через нервову систему замикаються всі рефлекси: виділення слини при подразненні рецепторів рота їжею, відсмикування руки при опіку.
2. Нервова система регулює роботу різних органів – прискорює чи сповільнює ритм серцевих скорочень, змінює дихання.
3. Нервова система погоджує між собою діяльність різних органів і систем органів: під час бігу поряд з скороченням скелетних м’язів посилюється робота серця, прискорюється рух крові, особливо до працюючих м’язів, поглиблюється і прискорюється дихання, збільшується тепловіддача, гальмується робота травного тракту.
4. НЕРВОВА СИСТЕМА забезпечує зв’язок організму з навколишнім середовищем і здійснює пристосування організму до змінних умов цього середовища.
5. НЕРВОВА СИСТЕМА забезпечує діяльність людини не тільки як біологічної, але й соціальної істоти – суспільно-корисної особистості.
Структурною одиницею нервової тканини і нервової системи є нервова клітина – нейрон. Нейрон складається з:
1.Тіла.
2.Відростків.
Тіло має оболонку, ядро з ядерцем, цитоплазму з усіма органелами, які забезпечують функціональну діяльність.
Відростки:
а) дендрити – короткі і галузисті;
б) аксони – довгі, галузяться на кінцях, завдовжки 1 м, зверху вкриті білою жироподібною мієліновою оболонкою, що має перехвати Ранв’є, які прискорюють передачу нервових імпульсів.
Аксон – нервове волокно – нейрит. Вся нервова система являє собою сукупність нейронів, які контактують один з одним за до синапсів.
Синапс – щілиноподібний контакт аксона нейрона з будь-якою ділянкою іншого нейрона, або м’язовою чи секреторною клітиною. Передача збудження в синапсі відбувається за до хімічних речовин – медіаторів, які містяться в пухирцях. В процесі збудження та передачі імпульсів, велику роль відіграють іони Са, К, Na. Через синапси нервові імпульси проходять тільки в одному напрямку, збудження надто малої сили не пройде через синапс. У синапсі збудження накопичується, сумується і тільки тоді, коли воно досягне певної величини – синапс його пропустить. (Розумова діяльність залежить від кількості синапсів).
За структурою і функцією розрізняють нейрони:
1.Аферентні (чутливі) несуть інформацію у ЦНС.
2.Еферентні (рухові) посилають нервові імпульси до робочих органів.
3.Вставні (проміжні) передають інформацію від одного нейрона до іншого, здійснюючи попередній аналіз, складають основну масу ЦНС.
Нерви та нервові вузли.
Пучки нервових волокон (нерви) зв’язують відділи головного і спинного мозку з іншими і виконують провідникову функцію – ними передаються нервові імпульси.
Нерви поділяються на:
1.Черепно-мозкові – 12 пар.
2.Спинномозкові – 31 пара.
За до нервів та їх розгалужень здійснюється зв’язок ЦНС з органами і всі системи органів об’єднуються в єдине ціле – здійснюється цілісність організму.
Нерви в залежності від складу їхніх волокон поділяються на:
1.Чутливі – вміщують доцентрові волокна.
2.Рухові – складаються з відцентрових волокон.
3.Змішані – мають обидва види нервових волокон.
Багато нервів і їх розгалужень на периферії окрім нервових волокон мають нервові вузли (ганглії), які складаються з нейронів, відростки яких входять до складу нервів. Вся робота нервової системи по регуляції діяльності організму здійснюється за до рефлексів. Вони
У нервовій системі виділяють ЦНС (головний і спинний мозок), ПНС (12 пар черепномозкових нервів і 31 пара спинномозкових нервів).
Функціонально ПНС поділяється на соматичну, яка іннервує скелетні м’язи та органи чуття, та вегетативну (автономну), яка іннервує внутрішні органи. Соматична підпорядковується вищими кірковими нервовими центрами, а тому більше ніж інші відділи нервової системи контролюється свідомістю.
Забезпечує зв’язок ЦНС зі шкірою, м’язами, сухожиллями і зв’язками суглобів; з навколишнім середовищем завдяки шкірній та м’язовій чутливості.
Вегетативна нервова система.
Автономно її називають через певну самостійність. Вона керує обміном речовин, диханням, кровообігом, виділенням, розмноженням, підтриманням сталої температури тіла. У цій системі є наявність двох досить самостійних відділів: симпатичного та парасимпатичного.
Симпатична бере початок у середній частині спинного мозку. Парасимпатична утворена нервами тіла яких знаходяться в середньому і довгастому мозку та в 2-4 сегментах крижового відділу спинного мозку. Симпатичний відділ збільшує ритм і силу скорочень серця, розширює судини серця, звужує судини шкіри, органів черевної порожнини, підвищує артеріальний тиск, обмін речовин, розширює зіницю ока, зменшує виділення слини і травного соку, уповільнює перистальтику кишок, розширює бронхи, збільшує легеневу вентиляцію.
Парасимпатичний відділ уповільнює ритм і зменшує силу скорочень серця, розширює судини і знижує тиск у них, звужує судини серця, бронхи, звужує зіницю ока, збільшує виділення слини, травного соку, підсилює перистальтику кишок.
Объяснение:
„ТВАРИНИ БУДУЮТЬ: МАТЕРІАЛИ БУДІВНИЦТВА”
Тварини використовують різні матеріали для зведення своїх споруд. Дехто виробляє їх самотужки, інші змішуютьматеріали власного виробництва із предметами, що знайдуть поблизу. Є і такі тварини, щ о повністю послуговуються підручними матеріалами, які знаходять у природі, або „позичають” дещо у людей.
Медоносні бджоли будують стільники із воску, який продукують воскові залози у молодих робочих бджіл. Вони розташовані на черевних сегментах у нижній частині черевця. Віск комахи пережовують, змішуючи його зі слиною. На час будівництва стільників всередині бджолиного будиночка комахи підтримують температуру 35 °С.
На черевці у павука є рухливі трубчасті вирости – павутинні бородавки. Вони формують павутинне волокно, яке виробляють павутинні залози. З’єднуючи або роз’єднуючи павутинні бородавки, тваринка звиває своє павутиння. Цікаво, що з вигляду одинарна ниточка павука-хрестовика складається з майже 200 окремих волокон!
До речі, часто павутиння стає будматеріалом і для інших тварин.
Оса звичайна міцними щелепами зішкрібає рослинні волокна з дерев, пеньків і навіть парканів, подрібнює та перемішує їх з водою і клейкою слиною. Після висихання утворюється папір, дещо схожий на наш пакувальний.
Окрім того, що виробляє організм, тварини додатково використовують підручні матеріали. Деякі водні птахи, зокрема баклан і сула, свої гнізда будують із гілок, обмазаних своїм послідом. А от ластівки для гнізд використовують глину, змішану із слиною і травинками.
Як ти вже знаєш, піну для своїх будівельних потреб використовують чимало тваринок. Свої кокони богомоли роблять із білкової пінистої рідини, яку виробляють спеціальні залози в черевці. Спочатку ця пінка волога і м’яка, та з часом вона застигає й твердне.
Гусениця шовкопряда плете щільний шовковистий кокон завдовжки 6–10 см. Для цього вона використовує до 4000 м шовкової нитки, яку виробляють її залози.
Розвинені шовкові залози, до речі, мають і личинки мурах-ткачів. Такими шовковими нитками мурашки зшивають свої листкові гнізда.
Салангана сіра будує гніздо з власної слини (це займає приблизно 40 днів). У китайській кухні його вважають делікатесом і називають „ластівкове гніздо”. Воно не має вираженого смаку, але його додають до супів та вважають, що воно наділене лікувальними властивостями.
ЗНАЙДЕНІ У ПРИРОДІ
З гілочок, корінців, пір’їнок, пуху, гнучких стебел і волокон рослин, як усім відомо, зазвичай свої гнізда звивають птахи, зокрема ремез і ткачик.
Джмелі вистилають свої гнізда мохом. Мишівка може для утеплення гнізда теж використовувати мох або ж траву.
Глину як основний будівельний матеріал використовує пічник рудий. Птах змішує її із соломою і травою. На побудову гнізда він використовує понад 2000 шматочків чистої глини, масою по 2–5 г. Готове гніздо має масу приблизно 5–10 кг!
Дерева та гілки – незамінний будматеріал для бобрів. Аби скріпити стінки домівки, тварини ще використовують мул.
Каміння, панцирі крабів і черепашки молюсків використовують для своїх захисних конструкцій деякі восьминоги.
Личинки комах-волохокрильців мешкають у підводних оселях, які будують з рослинних решток, черепашок дрібних молюсків, міцно скріплених павутиною.
Сніг, як ти вже знаєш, незамінний будматеріал для білої ведмедиці. Підсніжні камери та ходи виривають взимку і деякі птахи, зокрема тетерук і сіра куріпка.
СТВОРЕНІ ЛЮДИНОЮ
Замість природних матеріалів тварини можуть використовувати пластмасу, папір, штучні волокна і тканини, дроти, ганчірки, пакети тощо.
У свої гнізда сіра ворона полюбляє вплітати дроти.
Основу гнізда лелека робить із товстих гілок, лоток вистилає соломою і травою, а віднедавна і поліетиленовими пакетами, ганчірками, папером, шнурками.
ТВАРИНИ БУДУЮТЬ: МАТЕРІАЛИ БУДІВНИЦТВА
Тварини використовують різні матеріали для зведення своїх споруд. Дехто виробляє їх самотужки, інші змішуютьматеріали власного виробництва із предметами, що знайдуть поблизу. Є і такі тварини, щ о повністю послуговуються підручними матеріалами, які знаходять у природі, або „позичають” дещо у людей
ТВАРИНИ БУДУЮТЬ: ТУРБОТА ПРО ПОТОМСТВО
ТАК, тварини здатні без будівельної техніки та інструментів, без знання законів механіки чи фізики, здебільшого без певних знарядь праці лише за до своїх лап, дзьобів, зубів, кігтів, хвостів створювати дивовижні об’єкти природи. Їхніми будівлями є конструкції, пов’язані з проявами вродженої й набутої поведінки. Вони ліплять, вигризають, звивають, шиють, викопують
Відповідь: Нервова система та її значення в регуляції та узгоджені
функції організму і людини.
1.Через нервову систему замикаються всі рефлекси: виділення слини при подразненні рецепторів рота їжею, відсмикування руки при опіку.
2. Нервова система регулює роботу різних органів – прискорює чи сповільнює ритм серцевих скорочень, змінює дихання.
3. Нервова система погоджує між собою діяльність різних органів і систем органів: під час бігу поряд з скороченням скелетних м’язів посилюється робота серця, прискорюється рух крові, особливо до працюючих м’язів, поглиблюється і прискорюється дихання, збільшується тепловіддача, гальмується робота травного тракту.
4. НЕРВОВА СИСТЕМА забезпечує зв’язок організму з навколишнім середовищем і здійснює пристосування організму до змінних умов цього середовища.
5. НЕРВОВА СИСТЕМА забезпечує діяльність людини не тільки як біологічної, але й соціальної істоти – суспільно-корисної особистості.
Структурною одиницею нервової тканини і нервової системи є нервова клітина – нейрон. Нейрон складається з:
1.Тіла.
2.Відростків.
Тіло має оболонку, ядро з ядерцем, цитоплазму з усіма органелами, які забезпечують функціональну діяльність.
Відростки:
а) дендрити – короткі і галузисті;
б) аксони – довгі, галузяться на кінцях, завдовжки 1 м, зверху вкриті білою жироподібною мієліновою оболонкою, що має перехвати Ранв’є, які прискорюють передачу нервових імпульсів.
Аксон – нервове волокно – нейрит. Вся нервова система являє собою сукупність нейронів, які контактують один з одним за до синапсів.
Синапс – щілиноподібний контакт аксона нейрона з будь-якою ділянкою іншого нейрона, або м’язовою чи секреторною клітиною. Передача збудження в синапсі відбувається за до хімічних речовин – медіаторів, які містяться в пухирцях. В процесі збудження та передачі імпульсів, велику роль відіграють іони Са, К, Na. Через синапси нервові імпульси проходять тільки в одному напрямку, збудження надто малої сили не пройде через синапс. У синапсі збудження накопичується, сумується і тільки тоді, коли воно досягне певної величини – синапс його пропустить. (Розумова діяльність залежить від кількості синапсів).
За структурою і функцією розрізняють нейрони:
1.Аферентні (чутливі) несуть інформацію у ЦНС.
2.Еферентні (рухові) посилають нервові імпульси до робочих органів.
3.Вставні (проміжні) передають інформацію від одного нейрона до іншого, здійснюючи попередній аналіз, складають основну масу ЦНС.
Нерви та нервові вузли.
Пучки нервових волокон (нерви) зв’язують відділи головного і спинного мозку з іншими і виконують провідникову функцію – ними передаються нервові імпульси.
Нерви поділяються на:
1.Черепно-мозкові – 12 пар.
2.Спинномозкові – 31 пара.
За до нервів та їх розгалужень здійснюється зв’язок ЦНС з органами і всі системи органів об’єднуються в єдине ціле – здійснюється цілісність організму.
Нерви в залежності від складу їхніх волокон поділяються на:
1.Чутливі – вміщують доцентрові волокна.
2.Рухові – складаються з відцентрових волокон.
3.Змішані – мають обидва види нервових волокон.
Багато нервів і їх розгалужень на периферії окрім нервових волокон мають нервові вузли (ганглії), які складаються з нейронів, відростки яких входять до складу нервів. Вся робота нервової системи по регуляції діяльності організму здійснюється за до рефлексів. Вони
У нервовій системі виділяють ЦНС (головний і спинний мозок), ПНС (12 пар черепномозкових нервів і 31 пара спинномозкових нервів).
Функціонально ПНС поділяється на соматичну, яка іннервує скелетні м’язи та органи чуття, та вегетативну (автономну), яка іннервує внутрішні органи. Соматична підпорядковується вищими кірковими нервовими центрами, а тому більше ніж інші відділи нервової системи контролюється свідомістю.
Забезпечує зв’язок ЦНС зі шкірою, м’язами, сухожиллями і зв’язками суглобів; з навколишнім середовищем завдяки шкірній та м’язовій чутливості.
Вегетативна нервова система.
Автономно її називають через певну самостійність. Вона керує обміном речовин, диханням, кровообігом, виділенням, розмноженням, підтриманням сталої температури тіла. У цій системі є наявність двох досить самостійних відділів: симпатичного та парасимпатичного.
Симпатична бере початок у середній частині спинного мозку. Парасимпатична утворена нервами тіла яких знаходяться в середньому і довгастому мозку та в 2-4 сегментах крижового відділу спинного мозку. Симпатичний відділ збільшує ритм і силу скорочень серця, розширює судини серця, звужує судини шкіри, органів черевної порожнини, підвищує артеріальний тиск, обмін речовин, розширює зіницю ока, зменшує виділення слини і травного соку, уповільнює перистальтику кишок, розширює бронхи, збільшує легеневу вентиляцію.
Парасимпатичний відділ уповільнює ритм і зменшує силу скорочень серця, розширює судини і знижує тиск у них, звужує судини серця, бронхи, звужує зіницю ока, збільшує виділення слини, травного соку, підсилює перистальтику кишок.
Пояснення: