Харчови́й, або трофі́чний ланцюг — набір взаємовідношень між різними групами організмів, які визначають послідовність перетворення біомаси й енергії в екосистемі. Наприклад, енергія сонця служить джерелом енергії для рослин, що служать їжею рослиноїдним, які своєю чергою служать їжею для хижаків.
Отже, така екосистема може існувати без втручання людини в її функціонування. А також, чим сприятливіше середовище існування для видів тим краще вони взаємодіють з оточенням і еволюціонують швидшими темпами.
Мох сфагнум і його біологічний родич зозулин льон мають багато спільних ознак. Обидва вони є порівняно великими і, як інші подібні рослини, вважають за краще переувлажненную середу. Кожне з двох рослин характеризується відсутністю справжніх коренів і може розмножуватися спорами. Але існують і особливості, складові різницю між цими представниками Моховидних. З’ясуємо, чим відрізняється сфагнум від зозулиного льону.
Різниця між сфагнумом і зозулиним льоном
Обговорювані різновиди моху в природі ростуть в різних місцях. Однак сфагнум зустрічається переважно на болоті, утворюючи там торф, а зозулин льон – в лісі або горах. Рослини можна розпізнати по забарвленню. Сфагнум часто розстеляється світлим килимом. Недарма багатьом він відомий як “білий мох”. Але видів цієї рослини багато, і серед них є бурий, рудуватий, червоний сфагнум. Що стосується зозулиного льону, його колір – зелений.
Важлива відмінність сфагнума від зозулиного льону полягає в будові. Стебло сфагнума має розгалужених вид. В листочках рослини відсутнє центральне ребро. Цей мох ніжний, м’який на дотик. Кукушкін льон нагадує маленьку ялинку. На його прямому стеблі розташовані вузькі листочки, уздовж яких проходить центральне ребро.
Повноцінних коренів немає ні у того ні в іншого моху. Але зозулин льон відноситься до біологічних представникам, які мають освіти в вигляді ризоидов. Ці ниткоподібні відростки допомагають моху утримуватися на субстраті і харчуватися. Необхідні речовини переміщаються по рослині завдяки найпростішої провідній системі. Сфагнум ж не має ні такої системи, ні будь-якого подібності коренів.
Харчови́й, або трофі́чний ланцюг — набір взаємовідношень між різними групами організмів, які визначають послідовність перетворення біомаси й енергії в екосистемі. Наприклад, енергія сонця служить джерелом енергії для рослин, що служать їжею рослиноїдним, які своєю чергою служать їжею для хижаків.
Отже, така екосистема може існувати без втручання людини в її функціонування. А також, чим сприятливіше середовище існування для видів тим краще вони взаємодіють з оточенням і еволюціонують швидшими темпами.
Мох сфагнум і його біологічний родич зозулин льон мають багато спільних ознак. Обидва вони є порівняно великими і, як інші подібні рослини, вважають за краще переувлажненную середу. Кожне з двох рослин характеризується відсутністю справжніх коренів і може розмножуватися спорами. Але існують і особливості, складові різницю між цими представниками Моховидних. З’ясуємо, чим відрізняється сфагнум від зозулиного льону.
Різниця між сфагнумом і зозулиним льоном
Обговорювані різновиди моху в природі ростуть в різних місцях. Однак сфагнум зустрічається переважно на болоті, утворюючи там торф, а зозулин льон – в лісі або горах. Рослини можна розпізнати по забарвленню. Сфагнум часто розстеляється світлим килимом. Недарма багатьом він відомий як “білий мох”. Але видів цієї рослини багато, і серед них є бурий, рудуватий, червоний сфагнум. Що стосується зозулиного льону, його колір – зелений.
Важлива відмінність сфагнума від зозулиного льону полягає в будові. Стебло сфагнума має розгалужених вид. В листочках рослини відсутнє центральне ребро. Цей мох ніжний, м’який на дотик. Кукушкін льон нагадує маленьку ялинку. На його прямому стеблі розташовані вузькі листочки, уздовж яких проходить центральне ребро.
Повноцінних коренів немає ні у того ні в іншого моху. Але зозулин льон відноситься до біологічних представникам, які мають освіти в вигляді ризоидов. Ці ниткоподібні відростки допомагають моху утримуватися на субстраті і харчуватися. Необхідні речовини переміщаються по рослині завдяки найпростішої провідній системі. Сфагнум ж не має ні такої системи, ні будь-якого подібності коренів.