Органи чуття забезпечують такі основні види чутливості: зір, слух, нюх, смак, дотик, рівновагу та відчуття положення тіла у пропріоцепцію).
Дотик Редагувати
Докладніше: Дотик
Дотик — це сприйняття форми, розміру, щільності, температури різних предметів. У слизових оболонках шкіри містяться дотикові рецептори. Найбільше їх на губах, кінчику язика, пальців, а також на долоні. Користуючись дотиком, людина може визначити фізичні властивості предметів, такі як форма, твердість, м'якість, характер поверхні, тепло або холод, орієнтуватися в темряві, блискавично реагувати на загрозливу небезпеку.
Нюх Редагувати
Докладніше: Нюх
Нюх — це сприйняття запахів різних речовин. Велика кількість нюхових рецепторів міститься в слизовій оболонці порожнини носа. Від нюхових рецепторів нервові імпульси передаються у проміжний мозок, потім у лобову частку кори, де проходить аналіз речовин, що вдихаються. За запахом людина відрізняє недоброякісну їжу, вловлює появу в повітрі шкідливих для її здоров'я домішок.
Смак Редагувати
Докладніше: Смак
Смак — це сприйняття смакових особливостей речовин, що потрапляють в ротову порожнину. Рецептори смаку розташовані в смакових цибулинах виростів слизової оболонки язика — сосочків на стінках глотки і м'якого піднебіння. Збудження від рецепторів передається по волокнах язикового нерва у довгастий мозок, міст, до скроневої кістки, де формується сприйняття у вигляді різних смакових відчуттів. Смак допомагає людині визначити якість їжі, сприяє виділенню травних соків і проходження процесу травлення в цілому.
Слух Редагувати
Докладніше: Слух
Вухо як орган слуху забезпечує сприйняття звукових коливань. Завдяки слуху розрізняють звуки довкілля. Людина спроможна визначити напрямок звуку з джерела, що дає змогу орієнтування в навколишньому середовищі, а також висоту, тембр, силу звуку. Слух є одним із чуттів людини, які сприяють психічному розвитку повноцінної особистості. Зі слухом пов'язані звукові, мовні спілкування. Орган слуху розташований в отворі слухового проходу скроневої кістки черепа. Він складається з трьох основних відділів:
зовнішнього вуха,
середнього вуха,
внутрішнього вуха.
Перші два беруть участь тільки в проведенні звукових коливань, а третій відділ містить звукосприймальний і вестибулярний апарат.
Рівновага Редагувати
Докладніше: Органи рівноваги
Функція регуляції положення тіла в рівноваги забезпечується вестибулярним апаратом, який утворюється рецепторами мішечків і напівколових каналів внутрішнього вуха. Коли змінюється положення голови або людина рухається, рецептори збуджуються, виникають нервові імпульси. Вони проходять по нервових шляхах у середній мозок, мозочок і кору великих півкуль. Завдяки аналізатору контролю рівноваги і положення тіла забезпечується прямоходіння.
Зір Редагувати
Докладніше: Зір
Орган зору людини складається з очного яблука і допоміжного апарату. Очне яблуко розміщене в очній ямці черепа. Має кулясту форму і складається з трьох оболонок:
зовнішньої — щільної білкової, яка захищає очне яблуко від пошкоджень та проникнення сторонніх тіл ззовні (спереду вона переходить у прозору і проникну для світла рогівку), до неї прикріплюються м'язи, які рухають око;
середньої — судинної (пронизаної густою сіткою кровоносних судин, що постачають кров очному яблуку);
внутрішньої — сітчастої (в ній розміщені рецептори ока — палички і колбочки), де під дією світла виникають нервові збудження, які по зоровому нерву передаються в зорову зону кори головного мозку.
Как образуется каменный угольЭто осадочная порода, которая образовалась при разложении остатков растений. В первую очередь, к таким растениям относятся древние древовидные папоротники, хвощи и плауны, а также первые голосеменные. Основные запасы каменного угля, которые сейчас добываются, сформировались в палеозойском периоде, около 300-350 миллионов лет назад. Каменный уголь уже несколько столетий используется как твёрдое топливо, поэтому является одним из важнейших полезных ископаемых Земли. В основе каменного угля лежит смесь высокомолекулярных ароматических углеродных соединений. В нем также содержится вода и некоторые летучие вещества с небольшим количеством примесей. Именно от состава угля зависит количество теплоты, которое выделится при его сгорании. Состав влияет и на количество образующейся золы. В связи с этим ценность каменного угля определяется его составом и месторождением. Для того, чтобы это полезное ископаемое образовалось необходимо соблюдение определяющего условия – разлагающийся растительный материал должен накапливаться быстрее, чем происходит сам процесс гниения. Именно за счет этого быстрого накопления отмершей растительной массы каменный уголь образовывался преимущественно на древних торфяных болотах, где практически нет доступа кислорода – основного фактора разложения. Исходным материалом для формирования каменного угля выступал торф, который в виде брикетов также может использоваться в качестве топлива. Если пласты торфа оказывались под слоями других наносов, торф спрессовывался, терял воду и газы, вследствие чего и образовывался каменный уголь. Такие торфяные пласты должны залегать на значительной глубине, около трех километров и больше. Если глубина залегания значительно превышает данные параметры, образуется высший сорт каменного угля – антрацит. Тем не менее, не все угольные месторождения находятся на таких больших глубинах. Под действием тектонических процессов планеты с течением времени, некоторые пласты постепенно поднимались вверх и оказывались ближе к поверхности добычи угля напрямую зависит от глубины нахождения угленосной породы. Различают шахтовый метод добычи угля с большой глубины и добыча открытым когда порода залегает на глубине не более 100 метров. В последнем случае над месторождением снимается верхний слой земли, и уголь оказывается на поверхности.
Органи чуття забезпечують такі основні види чутливості: зір, слух, нюх, смак, дотик, рівновагу та відчуття положення тіла у пропріоцепцію).
Дотик Редагувати
Докладніше: Дотик
Дотик — це сприйняття форми, розміру, щільності, температури різних предметів. У слизових оболонках шкіри містяться дотикові рецептори. Найбільше їх на губах, кінчику язика, пальців, а також на долоні. Користуючись дотиком, людина може визначити фізичні властивості предметів, такі як форма, твердість, м'якість, характер поверхні, тепло або холод, орієнтуватися в темряві, блискавично реагувати на загрозливу небезпеку.
Нюх Редагувати
Докладніше: Нюх
Нюх — це сприйняття запахів різних речовин. Велика кількість нюхових рецепторів міститься в слизовій оболонці порожнини носа. Від нюхових рецепторів нервові імпульси передаються у проміжний мозок, потім у лобову частку кори, де проходить аналіз речовин, що вдихаються. За запахом людина відрізняє недоброякісну їжу, вловлює появу в повітрі шкідливих для її здоров'я домішок.
Смак Редагувати
Докладніше: Смак
Смак — це сприйняття смакових особливостей речовин, що потрапляють в ротову порожнину. Рецептори смаку розташовані в смакових цибулинах виростів слизової оболонки язика — сосочків на стінках глотки і м'якого піднебіння. Збудження від рецепторів передається по волокнах язикового нерва у довгастий мозок, міст, до скроневої кістки, де формується сприйняття у вигляді різних смакових відчуттів. Смак допомагає людині визначити якість їжі, сприяє виділенню травних соків і проходження процесу травлення в цілому.
Слух Редагувати
Докладніше: Слух
Вухо як орган слуху забезпечує сприйняття звукових коливань. Завдяки слуху розрізняють звуки довкілля. Людина спроможна визначити напрямок звуку з джерела, що дає змогу орієнтування в навколишньому середовищі, а також висоту, тембр, силу звуку. Слух є одним із чуттів людини, які сприяють психічному розвитку повноцінної особистості. Зі слухом пов'язані звукові, мовні спілкування. Орган слуху розташований в отворі слухового проходу скроневої кістки черепа. Він складається з трьох основних відділів:
зовнішнього вуха,
середнього вуха,
внутрішнього вуха.
Перші два беруть участь тільки в проведенні звукових коливань, а третій відділ містить звукосприймальний і вестибулярний апарат.
Рівновага Редагувати
Докладніше: Органи рівноваги
Функція регуляції положення тіла в рівноваги забезпечується вестибулярним апаратом, який утворюється рецепторами мішечків і напівколових каналів внутрішнього вуха. Коли змінюється положення голови або людина рухається, рецептори збуджуються, виникають нервові імпульси. Вони проходять по нервових шляхах у середній мозок, мозочок і кору великих півкуль. Завдяки аналізатору контролю рівноваги і положення тіла забезпечується прямоходіння.
Зір Редагувати
Докладніше: Зір
Орган зору людини складається з очного яблука і допоміжного апарату. Очне яблуко розміщене в очній ямці черепа. Має кулясту форму і складається з трьох оболонок:
зовнішньої — щільної білкової, яка захищає очне яблуко від пошкоджень та проникнення сторонніх тіл ззовні (спереду вона переходить у прозору і проникну для світла рогівку), до неї прикріплюються м'язи, які рухають око;
середньої — судинної (пронизаної густою сіткою кровоносних судин, що постачають кров очному яблуку);
внутрішньої — сітчастої (в ній розміщені рецептори ока — палички і колбочки), де під дією світла виникають нервові збудження, які по зоровому нерву передаються в зорову зону кори головного мозку.