В эмбриональном периоде развития человеческий зародыш внешне похож на другие, особенно парнокопытные. В ходе своего эмбрионального развития организм получается готовые питательные вещества от матери через пупочный канатик. Так же, как и у парнокопытных, ближе к концу эмбрионального периода происходит атрофия рудиментарных органов и апоптоз ненужных для развития клеток.
В среде загрязнённой радиоактивными изотопами и химическими токсинами происходит неправильная, либо неоконченная дифференцировка тканей и клеток, что ведёт к гибели плода, либо же развитию уродств.
У наш час багато людей застосовують рослини для лікування. Їх ще називають - лікарські. Пропоную дізнатися про таку рослину як ехінацея.
Ехнацея - багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових. Стебло в неї пряме, до 150 см заввишки. Листки прості, овальні , по краю — зубчасті, нижні — довгочерешкові, верхні — майже сидячі. На кінцях стебел квітки розташовані неоднаково: крайні — довгоязичкові, неплідні, темно-червоні або жовті; середні — трубчасті, двостатеві. Цвіте у липні — жовтні. Плід — сім'янка.
Ехінацею пурпурову вирощують як цінну кормову культуру і лікарську рослину, багату білками. Коріння ехінацеї містить глікозиди, бетаїн, органічні кислоти, ефірну олію, мінеральні речовини , вітаміни. Галенові препарати ехінацеї мають стимулюючу дію на центральну нервову систему, сприяють загоюванню ран, підвищують захисні сили організму (імунітет). Внутрішньо ехінацею застосовують як настоянку коріння(чай), а зовнішньо у вигляді компресів на пошкоджені ділянки тіла.
В эмбриональном периоде развития человеческий зародыш внешне похож на другие, особенно парнокопытные. В ходе своего эмбрионального развития организм получается готовые питательные вещества от матери через пупочный канатик. Так же, как и у парнокопытных, ближе к концу эмбрионального периода происходит атрофия рудиментарных органов и апоптоз ненужных для развития клеток.
В среде загрязнённой радиоактивными изотопами и химическими токсинами происходит неправильная, либо неоконченная дифференцировка тканей и клеток, что ведёт к гибели плода, либо же развитию уродств.
Ехінацея як цінна лікарська рослина
У наш час багато людей застосовують рослини для лікування. Їх ще називають - лікарські. Пропоную дізнатися про таку рослину як ехінацея.
Ехнацея - багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових. Стебло в неї пряме, до 150 см заввишки. Листки прості, овальні , по краю — зубчасті, нижні — довгочерешкові, верхні — майже сидячі. На кінцях стебел квітки розташовані неоднаково: крайні — довгоязичкові, неплідні, темно-червоні або жовті; середні — трубчасті, двостатеві. Цвіте у липні — жовтні. Плід — сім'янка.
Ехінацею пурпурову вирощують як цінну кормову культуру і лікарську рослину, багату білками. Коріння ехінацеї містить глікозиди, бетаїн, органічні кислоти, ефірну олію, мінеральні речовини , вітаміни. Галенові препарати ехінацеї мають стимулюючу дію на центральну нервову систему, сприяють загоюванню ран, підвищують захисні сили організму (імунітет). Внутрішньо ехінацею застосовують як настоянку коріння(чай), а зовнішньо у вигляді компресів на пошкоджені ділянки тіла.