Фенилкетонурия (нарушение обмена фенилаланина, в результате которого развивается слабоумие) наследуется как рецессивный признак. Определите генотипы и фенотипы детей в семье, где родители гетерозиготны по этому признаку.
Зорові сигнали не сприймаються у сліпій плямі - місці виходу зорового нерву із сітківки. Ця ділянка сітківки позбавлена фоторецепторів і не сприймає світла.
Краще за все зорові сигнали сприймаються у жовтій плямі - ділянці сітківки з найбільшою концентрацією колбочок. При розгляданні зображень око автоматично розміщує найцікавішу (інформативну для гання) ділянку зображення на жовтій плямі.
Жовта пляма є місцем найкращого бачення. Тут сітківка є стоншеною, кількість шарів менша ніж в сусідніх ділянках, що полегшує попадання світла на фоторецептори. Чітке зображення з жовтої плями необхідне, наприклад, для читання. Сусідні ділянки сітківки служать в основному для сприйняття оточуючого середовища боковим зором. При пошкодженні цієї ділянки сітківки у людини суттєво погіршується зір.
Листопад - это при лиственных растений для жизни в условиях зимы. Потеря листьев перед зимой позволяет деревьям избежать потерю влаги, высыхание и чрезмерную нагрузку на ветви под напором большой массы снега. Хвойные деревья хорошо переносят засуху, когда зимой трудно добывать влагу из промерзшей земли. Количество испаряемой влаги у хвойных деревьев во много раз меньше, чем у листопадных. Это потому, что у этих деревьев есть при иголки - позволяющее сохранить влагу накопленную за лето. Хвойные иголки это видоизмененые листья. В них так же протекает процесс фотосинтеза, идет обмен веществ и происходит испарение влаги, но совсем немного. Вызвано это тем, что поверхность иголок значительно меньше, кожица толще и покрыта специальным восковым налетом, который отражает солнечные лучи. И еще устьица, испаряющие влагу, находятся в специальных углублениях. Вот эти при и позволяют хвойным деревьям не сбрасывать листья, а оставаться зелеными круглый год. Снизить снеговую нагрузку на ветви позволяет их пирамидальная форма.
Зорові сигнали не сприймаються у сліпій плямі - місці виходу зорового нерву із сітківки. Ця ділянка сітківки позбавлена фоторецепторів і не сприймає світла.
Краще за все зорові сигнали сприймаються у жовтій плямі - ділянці сітківки з найбільшою концентрацією колбочок. При розгляданні зображень око автоматично розміщує найцікавішу (інформативну для гання) ділянку зображення на жовтій плямі.
Жовта пляма є місцем найкращого бачення. Тут сітківка є стоншеною, кількість шарів менша ніж в сусідніх ділянках, що полегшує попадання світла на фоторецептори. Чітке зображення з жовтої плями необхідне, наприклад, для читання. Сусідні ділянки сітківки служать в основному для сприйняття оточуючого середовища боковим зором. При пошкодженні цієї ділянки сітківки у людини суттєво погіршується зір.
Листопад - это при лиственных растений для жизни в условиях зимы. Потеря листьев перед зимой позволяет деревьям избежать потерю влаги, высыхание и чрезмерную нагрузку на ветви под напором большой массы снега. Хвойные деревья хорошо переносят засуху, когда зимой трудно добывать влагу из промерзшей земли. Количество испаряемой влаги у хвойных деревьев во много раз меньше, чем у листопадных. Это потому, что у этих деревьев есть при иголки - позволяющее сохранить влагу накопленную за лето. Хвойные иголки это видоизмененые листья. В них так же протекает процесс фотосинтеза, идет обмен веществ и происходит испарение влаги, но совсем немного. Вызвано это тем, что поверхность иголок значительно меньше, кожица толще и покрыта специальным восковым налетом, который отражает солнечные лучи. И еще устьица, испаряющие влагу, находятся в специальных углублениях. Вот эти при и позволяют хвойным деревьям не сбрасывать листья, а оставаться зелеными круглый год. Снизить снеговую нагрузку на ветви позволяет их пирамидальная форма.