Ген а отвечает за коричневое тело дрозофил (а - зеленое), ген в за прозрачные крылья (в - за мутные) и с за красные глаза (с - за оранжевые). гетерозиготы по каждому из генов доминантным фенотипом. скрестили чистую линию коричневотелых прозрачнокрылых мух с красными глазами с мухами, имеющими зеленое тело, мутные крылья и оранжевые глаза. самку из полученного потомства скрестили с самцом предковой линии с зеленым телом, мутными крыльями и оранжевыми глазами. получили 10.000 потомков, из них: 3620, материнским фенотипом. 903 - коричневое тело, прозрачные крылья и оранжевые глаза. 98 - коричневое тело, мутные крылья и красные глаза. 400 - зеленое телом, прозрачные крылья и красные глаза. 106 - зеленое тело, прозрачные крылья и оранжевые глаза. 392 - коричневое тело, мутные крылья и оранжевые глаза. 899 - зеленое тело, мутные крылья и красные глаза. 3582, отцовским фенотипом. каково расстояние между генами в и с?
Спорові запліднюються з участю води насінні можуть без неї
Объяснение:
Насінні рослини порівняно із споровими являють собою більш високий рівень організації, оскільки головним зачатком для розселення виду є якісно нове утворення - насіння. Найголовніша еволюційна перевага насінних рослин перед споровими полягає в тому, що статевий процес у них не залежить від крапельно-рідкої води. Дякуючи такій незалежності насінні рослини одержали можливість розселятися на всій Землі й стали прогресивною групою рослин.
На відміну від вищих спорових, у яких спори одноклітинні, в насінних рослин насіння багатоклітинне та містить в собі сформований зародок і запас поживних речовин для його розвитку.
У насінних рослин гається подальше удосконалення і ще більша перевага в циклі розвитку спорофіта і редукція гаметофіта, існування якого повністю залежить від спорофіта.
Загальна характеристика відділу Голонасінні (Pinophyta)
Голонасінні як сучасні, так і вимерлі - це переважно дерева, рідше кущі або здерев'янілі ліани. Трав'янистих рослин серед них не виявлено. Виникли в палеозої від різноспорових папоротей, які пізніше зникли. Сучасні види поширені по всій земній кулі.
Характерні особливості голонасінних:
1) різноспорові рослини;
2) розмноження насінням;
3) розвиток у шишках (жіночих стробілах) голого, непокритого насіння (тому відділ рослин одержав саме таку назву);
4) стебло пряме (моноподіальне галуження) й багаторічне, має камбій, здатне до вторинного потовщення;
5) судин немає, деревина складається лише з трахеїд, з яких весняні, тонкостінні виконують провідну функцію, а осінні, товстостінні - механічну;
6) у деревині багато смоляних ходів, заповнених смолою, яскраво виражені річні кільця приросту деревини; паренхіми у деревині дуже мало або її зовсім немає;
7) ситоподібні трубки лубу не мають клітин-супутниць;
8) за будовою листків розділяють на дві групи:
o рослини з великими листками (макрофільна лінія еволюції);
o рослини з дрібними листками (мікрофільна лінія еволюції);
9) вічнозелені (рідше листопадні) рослини.
У життєвому циклі розвитку голонасінних (рис. 54) повністю переважає безстатеве покоління - спорофіт (2п). Чоловічий гаметофіт - пилкове зерно (мікрогаметофіт) і жіночий гаметофіт - два архегонії з яйцеклітинами (мегагаметофіт) розвиваються в спорангіях на спеціальних спороносних пагонах - чоловічих і жіночих шишках. Вода для запліднення не потрібна. Спермії проникають до яйцеклітини за до пилкової трубки, яка розвивається під час проростання пилку. Пилок переносить вітер. У результаті запліднення розвивається насінина з насінною шкіркою, зародком і ендоспермом (п), що розміщена відкрито на лусках жіночих шишок.
До складу відділу Голонасінні входять кілька класів:
o Саговникові (саговник - має 8-15-метровий стовбур, вкритий пірчастими листками 2-3 м завдовжки; дводомна рослина; мега- і мікроспори утворюються в мега- і мікроспорангіях, які знаходяться на верхівці стовбура; на жіночих екземплярах після запилення і запліднення сперматозоонами утворюється оранжево-червоне велике насіння);
o Гінгові (гінго дволопатеве - дерево до 40 м заввишки із своєрідними, що нагадують розкрите віяло, листками; листки черешкові з дихотомічно розгалуженими жилками, щороку опадають; дводомна рослина; на жіночих деревах після запилення і запліднення сперматозоонами утворюється насіння з соковитим і м' яким їстівним покривом);
o Гнетові (ефедра, гнетум, вельвічія - їх стробіли галузяться дихотомічно; навколо стробілів є покрив, подібний до оцвітини квіткових; на відміну від інших голонасінних, мають судини у вторинній деревині, статевий процес трохи нагадує подвійне запліднення покритонасінних, зародок має дві сім'ядолі);
o Хвойні (сосна звичайна, тис ягідний, ялина звичайна, кедр сибірський - гілки розміщуються неначе кільцями, причому щороку утворюється одне кільце; деревина складається з трахеїд і ситоподібних трубок; справжніх судин немає; листки голчасті або лускоподібні; вічнозелені рослини).
Життєвий цикл сосни звичайної (за Яковлевим, Челомбітько, 2001)
Рис. 54. Життєвий цикл сосни звичайної (за Яковлевим, Челомбітько, 2001):
I - дорослий спорофіт; 2 - жіноча шишка;
3 - чоловіча шишка;
4 - мікростробіл з пилковими мішками;
5 - мегастробіл з насінними зачатками;
6 - пилкове зерно (чоловічий гаметофіт);
7 - мегаспора;
8- пилкова трубка з чоловічою гаметою;
9 - жіночий гаметофіт, що перетвориться в ендосперм;
10 - архегонії з яких сформується одна яйцеклітина
Объяснение:
У порівнянні з рибами відносна вага головного мозку земноводних більша. Вага головного мозку у відсотках від маси тіла становить у сучасних хрящових риб 0,06-0,44 %, у кісткових риб 0,02-0,94 %, у хвостатих земноводних 0,29-0,36 %, у безхвостих 0,50-0,73 %[3]
Головний мозок складається з 5 відділів:
Передній мозок сіра речовина присутня в невеликих кількостях (бо розмір переднього мозку порівняно малий ) відносно великий, розділений на 2 півкулі, має великі нюхові частки;
Проміжний мозок добре розвинений;
Мозочок розвинений сильно у зв'язку з виконанням складних рухів ( підтримання рівноваги в плаванні , направленням рухів)
Довгастий мозок є центром дихальної, кровоносної і травної систем;
Середній мозок відносно невеликий, є центром зору, тонусу скелетної мускулатури.