Ген раннего созревания ячменя доминирует над позднеспелостью. Какими окажутся растения F1, полученные в результате опыления гомозиготного раннеспелого растения пыльцой позднеспелого? Каким будет ячмень поколения F2? А что может получиться от скрещивания одного из позднеспелых представителей F2 c F1? Что получится от скрещивания между собой позднеспелых растений F2?

Основні органи рослин. Всі рослини мають клітинну будову. Нижчі рослини (бактерії, деякі види грибів і водоростей) нерідко складаються з однієї клітини, а вищі – з величезної кількості різноманітних за формою і функціями клітин. Так, листок яблуні має приблизно 50 млн. клітин. Як правило, клітини рослин мікроскопічно малі і вимірюються десятими й сотими частками міліметра. Однак деякі рослини мають і великі, видимі для ока клітини: м'якуш кавуна, лимона й апельсина має клітини кілька міліметрів завдовжки; волокно бавовника, що являє собою одноклітинні волоски оболонки насінини, 30–40 мм завдовжки.Органи рослин поділяються на вегетативні й репродуктивні. Вегетативні органи (корінь, стебло, листок) забезпечують індивідуальне життя рослин, тобто живлення, ріст і розвиток, репродуктивні органи (квітка, плід і насіння) – тривале існування рослини завдяки розмноженню насінням.Корінь. За до кореня рослини укріплюються в грунті і протистоять дії вітру. Коріння вбирає з грунту і постачає рослині воду з розчиненими в ній мінеральними речовинами і разом з листям бере участь у перетворенні їх у складні органомінеральні сполуки. У багатьох рослин корінь містить запас поживних речовин. Коренеплоди (буряки, морква, ріпа та ін.) мають потовщений соковитий корінь, який використовується для виробництва цукру, безпосередьно для харчування людей або як корм для тварин. Часто корені виконують функції вегетативного розмноження (кореневі паростки) і відновлення всієї рослини (зимуючі бруньки).У кожній насінині є зародковий корінець. При проростанні насіння із зародкового корінця розвивається головний корінь, що росте верхівкою прямовисно вниз.

Существует так называемое правило пирамиды, согласно которому каждое последующее звено получает от предыдущего лишь 10% энергии. Из этого следует, что каждому последующему звену нужно съедать больше и больше представителей предыдущего, для того чтобы нормально существовать. Это ограничивает численность более высоких звеньев пищевой цепи - ведь на всех еды не напасёшься. Если травы на всех зайцев ещё кое-как может хватать, то вот зайцев на всех волков уже не хватит...
Намного практичнее иметь несколько коротких пищевых цепей, тогда не будет слишком высокой конкуренции на пропитание, и таким образом больше видов смогут выживать.