Органи чуття забезпечують отримання та первинний аналіз інформації, що надходить як із зовнішнього середовища, так і від органів самого організму. Ці органи сприймають інформацію завдяки рецепторам, які входять до їхнього складу.
Рецептори (від лат. рецептор — той, що приймає, отримує) — це спеціальні чутливі утворення, що сприймають подразнення із зовнішнього або внутрішнього середовища і перетворюють його в нервовий імпульс. Цей нервовий імпульс по нервах передається до центральної нервової системи (головного і спинного мозку). Рецепторами можуть бути вільні нервові закінчення, самостійні спеціалізовані клітини або спеціалізовані клітини, що входять до складу органів чуття: ока, вуха тощо.
Реакції на подразнення безхребетних тварин
На організм тварин постійно діють різноманітні чинники навколишнього середовища (подразники): світло, звук, тиск, запах, температура тощо. Дія подразника на організм називається подразненням. Для того щоб організм міг існувати в нестабільному середовищі, він має якимось чином відповідати на дії подразника. Здатність відповідати на такі дії подразника, змінюючи свою життєдіяльність, називають подразливістю.
Реакції на зовнішні подразники (впливи, стимули), такі як світло, температура, хімічні речовини тощо, у низько організованих тварин обумовлена не спеціальними органами, а загальною властивістю живого — подразливістю.
Спеціальних органів чуття у черв’яка дощового немає, але він відчуває дотик до шкіри, смак корму та відрізняє світло від темряви. Подразнення сприймаються чутливими клітинами шкіри — рецепторами. Ці клітини за до нервів передають збудження до нервових вузлів. Особливо багато рецепторів на передньому кінці тіла, від них нерви підходять до вузлів навкологлоткового нервового кільця.
У багатощетинкових червів органи чуття розвинені краще. Це органи дотику — різні вирости і щетинки на тілі, особливо на ділянці головоутворення, органи нюху — нюхові ямки. Є у них і органи слуху. Деякі види мають складні органи зору.
У членистоногих (рак річковий, павук-хрестовик, жук травневий) є добре розвинені органи зору, нюху, дотику, рівноваги та смаку. Очі переважно складні, утворені великим числом простих очок. Наприклад, складне око рака річкового утворене трьома тисячами простих очок (фасеток).
Кожне очко сприймає якусь частину предмета, а все око — предмет у цілому. Такий зір називають мозаїчним. Складні очі відіграють важливу роль у житті хижих комах. Завдяки такій будові органу зору комаха може зосередитися на потрібному об’єкті або ігати за ним тільки частиною складного ока.
1)С химической точки зрения ДНК — длинная полимерная молекула, состоящая из повторяющихся блоков — нуклеотидов. Каждый нуклеотид состоит из азотистого основания, сахара (дезоксирибозы) и фосфатной группы. ... В ДНК встречается четыре вида азотистых оснований (аденин (A), гуанин (G), тимин (T) и цитозин (C)).
2) Хромосомы — это структуры внутри клеток, которые содержат гены человека. Гены содержатся в хромосомах, которые находятся в ядре клетки. В одной хромосоме содержится от сотен до тысяч генов. В каждой нормальной клетке человека содержится 23 пары хромосом, то есть всего 46 хромосом.
3)Генети́ческая информа́ция — информация о строении белков, закодированная с последовательности нуклеотидов —
Объяснение:
Розробки уроків
Підручники
Відео
Атласи
Реферати
Книги
Біологія. Опорні конспекти. 7 клас
ОРГАНИ ЧУТТЯ, ЇХ ЗНАЧЕННЯ
Органи чуття забезпечують отримання та первинний аналіз інформації, що надходить як із зовнішнього середовища, так і від органів самого організму. Ці органи сприймають інформацію завдяки рецепторам, які входять до їхнього складу.
Рецептори (від лат. рецептор — той, що приймає, отримує) — це спеціальні чутливі утворення, що сприймають подразнення із зовнішнього або внутрішнього середовища і перетворюють його в нервовий імпульс. Цей нервовий імпульс по нервах передається до центральної нервової системи (головного і спинного мозку). Рецепторами можуть бути вільні нервові закінчення, самостійні спеціалізовані клітини або спеціалізовані клітини, що входять до складу органів чуття: ока, вуха тощо.
Реакції на подразнення безхребетних тварин
На організм тварин постійно діють різноманітні чинники навколишнього середовища (подразники): світло, звук, тиск, запах, температура тощо. Дія подразника на організм називається подразненням. Для того щоб організм міг існувати в нестабільному середовищі, він має якимось чином відповідати на дії подразника. Здатність відповідати на такі дії подразника, змінюючи свою життєдіяльність, називають подразливістю.
Реакції на зовнішні подразники (впливи, стимули), такі як світло, температура, хімічні речовини тощо, у низько організованих тварин обумовлена не спеціальними органами, а загальною властивістю живого — подразливістю.
Спеціальних органів чуття у черв’яка дощового немає, але він відчуває дотик до шкіри, смак корму та відрізняє світло від темряви. Подразнення сприймаються чутливими клітинами шкіри — рецепторами. Ці клітини за до нервів передають збудження до нервових вузлів. Особливо багато рецепторів на передньому кінці тіла, від них нерви підходять до вузлів навкологлоткового нервового кільця.
У багатощетинкових червів органи чуття розвинені краще. Це органи дотику — різні вирости і щетинки на тілі, особливо на ділянці головоутворення, органи нюху — нюхові ямки. Є у них і органи слуху. Деякі види мають складні органи зору.
У членистоногих (рак річковий, павук-хрестовик, жук травневий) є добре розвинені органи зору, нюху, дотику, рівноваги та смаку. Очі переважно складні, утворені великим числом простих очок. Наприклад, складне око рака річкового утворене трьома тисячами простих очок (фасеток).
Кожне очко сприймає якусь частину предмета, а все око — предмет у цілому. Такий зір називають мозаїчним. Складні очі відіграють важливу роль у житті хижих комах. Завдяки такій будові органу зору комаха може зосередитися на потрібному об’єкті або ігати за ним тільки частиною складного ока.
1)С химической точки зрения ДНК — длинная полимерная молекула, состоящая из повторяющихся блоков — нуклеотидов. Каждый нуклеотид состоит из азотистого основания, сахара (дезоксирибозы) и фосфатной группы. ... В ДНК встречается четыре вида азотистых оснований (аденин (A), гуанин (G), тимин (T) и цитозин (C)).
2) Хромосомы — это структуры внутри клеток, которые содержат гены человека. Гены содержатся в хромосомах, которые находятся в ядре клетки. В одной хромосоме содержится от сотен до тысяч генов. В каждой нормальной клетке человека содержится 23 пары хромосом, то есть всего 46 хромосом.
3)Генети́ческая информа́ция — информация о строении белков, закодированная с последовательности нуклеотидов —