I вариант

Часть 1. ответами к заданиям 1 – 7 являются последовательность цифр, число или слово (словосочетание).
1. Какая характеристика соответствует кровеносной системе человека?
1) Один круг кровообращения, сердце двухкамерное
2) Один круг кровообращения, сердце четырехкамерное
3) Два круга кровообращения, сердце трехкамерное
4) Два круга кровообращения, сердце четырехкамерное

2. Какие чувствительные реакции обеспечивает затылочная зона коры больших полушарий?
1) Зрительные
2) Вкусовые
3) Слуховые
4) Обонятельные

3. У Ани есть книга «Атлас человеческого тела». Какую информацию из приведенной она сможет в ней найти?
1) Схему строения скелета человека
2) Описание работы сердца человека
3) Статистику человеческих заболеваний
4) Расшифровку генетического кода человека

4. В головном мозге человека, в отличие от головного мозга млекопитающих животных, имеются центры:
1) Речи и абстрактного мышления
2) Регуляции произвольных движений
3) Регуляция вегетативный функций
4) Кожного и мышечного чувства

5. Особенностью строения скелета человека является наличие:
1) S – образных изгибов позвоночника
2) Киля на грудине
3) Подвижного соединения нижней челюсти с височными костями
4) Сложного крестца

6. Вставьте в текст «Этапы энергетического обмена» пропущенные термины из предложенного перечня, используя для этого цифровые обозначения. Запишите получившуюся последовательность цифр (по тексту).
Этапы энергетического обмена
Энергетический обмен происходит в несколько этапов. Первый этап протекает в (А) системе животного. Он характеризуется тем, что сложные органические вещества расщепляются на мономеры. Второй этап протекает в (Б) и назван безкислородным этапом, так как осуществляется без участия кислорода. Другое его название - (В). Третий этап энергетического обмена – кислородный, осуществляется непосредственно внутри (Г) на кристах, где при участии ферментов происходит синтез АТФ. –
Перечень терминов:
1) Брожение
2) Гликолиз
3) Лизосома
4) Митохондрия
5) Кровеносная
6) Пищеварительная
7) Межклеточная жидкость
8) Цитоплазма клетки

7. Пользуясь таблицей «Сравнительный состав плазмы крови, первичной и вторичной мочи организма человека», ответьте на следующие во Концентрация, какого вещества максимально возрастает по мере превращения плазмы крови во вторичную мочу?
2) Какие вещества отсутствуют в составе первичной мочи здорового человека? –

Сравнительный состав плазмы крови, первичной и вторичной мочи организма человека ( в %)
Составные вещества Плазма крови___Первичная моча___Вторичная моча
Белки, жиры 7 - 9ОтсутствуетОтсутствует
Глюкоза -0,10,1Отсутствует
Натрий (в составе солей)0,30,30,4
Хлор (в составе солей)0,370,370,7
Калий (в составе солей)0,020,020,15
Мочевина0,030,032,0
Мочевая кислота0,0040,0040,05

Часть 2. Запишите сначала номер задания (8), а затем развернутый ответ на него. ответы записывайте четко и разборчиво.
8. Какие профилактические меры существуют против инфекционных заболевание системы пищеварения? Назовите не менее четырех мер.

Антибіотики - хіміотерапевтичні речовини, що продукуються мікроорганізмами, тваринними клітинами, рослинами, а також їх похідні і синтетичні продукти, які володіють виборчою здатністю пригноблювати і затримувати ріст мікроорганізмів, а також пригнічувати розвиток злоякісних новоутворень [11]. Описано більше п'яти тисяч антибіотиків. По хімічній природі антибіотики належать до різних груп з'єднань [5]. Антибіотики - речовини, які можуть бути отримані з мікроорганізмів, рослин, тваринних тканин або синтетичним шляхом, що мають виражену біологічну активність відносно мікроорганізмів [13]. Більшість відомих в теперішній час антибіотиків утворюються саме клітинами мікроорганізмів [10]. Ці спеціалізовані продукти життєдіяльності різних організмів володіють здатністю в незначних концентраціях вибірково пригнічувати розвиток мікроорганізмів. Термін "антибіотики" означає "проти життя".С. Ваксман, що запропонував цей термін, мав на увазі згубну дію речовин на мікробів [6]. Перший природний антибіотик був відкритий в 1929 р. англійським бактеріологом А. Флемінгом [11]. Відкриття було справою випадку. Переглядаючи чашки з посівом стафілокока, А. Флемінг помітив, що на чашці, забрудненій пліснявою Penicillium, ріст стафілокока відсутній. Виділення колонії плісняві в чисту культуру і повторення досвіду підтвердило колишні результати. Виявилось, що пліснява пригнічувала ріст не лише стафілокока, але і усіх грампозитивних мікробів [6]. При вивченні пліснявого гриба Penicillum notatum, що перешкоджає росту бактеріальної культури, А. Флемінг виявив речовину, що затримує ріст бактерій, і назвав його пеніциліном [11]. Потужним стимулом для дослідження антибіотичних речовин стало отримання мікробіологом Р. Дюбо тиротрицину (1939) із спорової палички Bac. brevis. Тиротрицин в нікчемних концентраціях вбивав патогенних бактерій як в пробірці, так і в організмі зараженої тварини. З відкриттям тиротрицину поновилися роботи по вдосконаленню методів отримання і очищення пеніциліну. Особливо інтенсивні дослідження почали проводитися на батьківщині А. Флемінга оксфордською групою учених, яку очолили лікар-бактеріолог X. Флорі і біохімік Д. Чейн. У 1941 р. ними був отриманий чистий кристалічний концентрований сухий препарат - пеніцилін. Препарат мав високу активність: в нікчемній концентрації (1: 5107) згубно діяв на гноєрідніх коків, залишаючись нетоксичним для людини. Велике практичне значення пеніциліну привело в дуже короткий час до створення промисловості пеніциліну. Услід за пеніциліном була відкрита серія інших антибіотиків, що утворюються грибами, бактеріями, актиноміцетами і іншими організмами. Так, в 1942 р. Г.Ф. Гаузе і М. Г Бражнікова отримали антибіотик Граміцидін радянський (Граміцидін С). Продуцентом його виявилася спорова паличка Bac. brevis. Граміцидін С відрізняється від тиротрицину Р. Дюбо по хімічному складу і біологічній дії. Він є поліпептидом, що складається з п'яти типів амінокислот. Тиротрицин включає два різні поліпептиди - тироцидин і Граміцидин. Останній містить 24 амінокислотні залишки. Крім того, Граміцидин С характеризується ширшим спектром антибактеріальної дії. У 1944 р. С. Ваксман із співробітниками з променистого грибка Streptomyces griseus отримали антибіотик стрептоміцин. Це відкриття стало потужним поштовхом до усебічного вивчення актиноміцетів і пошуку серед них продуцентів нових антибіотиків

1.Розмножується соснанасінням. Плодоношеннярозпочинається на 30 - 40-хроках життя. До цього часуна деревах формуютьсяшишки двох видів:- чоловічі;- жіночі.(ЭТО именно розмножение сосны)

 Чоловічі шишки дозріваютьна верхівках тогорічнихпагонів. У них до осіприкріплені жовтуватілисточки, що несуть на собіпо два мікроспорангії, вяких дозріваютьмікроспори - пилковізерна.

. Сосна, як і всі голонасіннірослини, запилюється 

2.У природному середовищі на кожний організм або групу організмів діють не тільки абіотичні чинники, а й живі істоти, які є невід'ємною частиною середовища проживання і належать до категорії біотичних чинників

3.

Чим зумовлена різноманітність біотичних чинників?

Поширення рослин на Землі залежить не тільки від клімату, грунту та рельефу, а й від організмів, які оточують рослини в природі. Біотичні чинники поєднують усі ті організми, які здійснюють певний вилив на життя рослини. Ці впливи можуть бутипрямими та непрямими. Прямі впливи безпосередньо поєднують різні організми (наприклад, олень поїдає траву), а непрямими є впливи, за яких одні організми впливають па інші організми опосередковано, через зміну чинників середовища або через треті організми (наприклад, лев, поїдаючи зебру, впливає на рослинність савани: бактерії гниття розкладають рештки, створюючи перегній для життя рослин). Залежно від того, які організми здійснюють впливи, розрізняють фітогенні (вплив рослин), зоогенні(вплив тварин) і антропогенні (вплив людини) чинники.

4.

Які форми взаємодії організмів є найпоширенішими в житті рослин?

Найпоширенішими формами взаємодій рослин з іншими рослинами, грибами, бактеріями чи тваринами є мутуалізм і паразитизм. Мутуалізм — це форма взаємодії, за яко гається взаємовигідне співжиття організмів різних видів. Такі зв'язки існують, наприклад, між рослинами родини Бобові й азотфіксуючими бульбочковими бактеріями, які оселяються на їхніх коренях. Взаємовигідним для обох організмів є і спільне існування коренів рослин із грибницею шапкових грибів (наприклад берези й підберезника, підосичника й осики, боровика й сосни). Паразитизм — форма взаємодії, за якої одні організми використовують інші організми як середовище існування та джерело живлення. Рослинами-паразитами є повитиця, петрів хрест, вовчок (іл. 62.2). Омела, дзвінець — рослини-напівпаразити, оскільки, прикріплюючись до рослини-хазяїна й живлячись його речовинами, вони самі не лише здатні до фотосинтезу, а й фотосинтезують.

Існують форми взаємодії, за яких одні організми пригнічують або припиняють існування інших організмів. Серед цих взаємодій можна виокремити виїдання, конкуренцію і хижацтво. Виїдання — це форма взаємодії, за якої тваринні організми поїдають рослини (іл. 62.3). Рослиноїдними тваринами є різні види комах, гризунів, копитних ссавців. У рослин є різноманітні пристосування до захисту від виїдання. Наприклад, вироблення отруйних