Ну это не сказка Круговорот серы. Сера представляет собой исключительно активный химический элемент биосферы и мигрирует в разных валентных состояниях в зависимости от окислительно- восстановительных условий среды. Среднее содержание серы в земной коре оценивается в 0,047 %. В природе этот элемент образует свыше 420 минералов. В изверженных породах сера находится преимущественно в виде сульфидных минералов: пирита, пирронита, халькопирита , в осадочных породах содержится в глинах в виде гипсов, в ископаемых углях - в виде примесей серного колчедана и реже в виде сульфатов. Сера в почве находится преимущественно в форме сульфатов; в нефти встречаются ее органические соединения. В связи с окислением сульфидных минералов в процессе выветривания сера в виде сульфатона переносится природными водами в Мировой океан. Сера поглощается морскими организмами, которые богаче ее неорганическими соединениями, чем пресноводные и наземные.
Найхарактерніша ознака рослин родини Айстрові - суцвіття кошик. Маленькі квітки айстрових щільно прилягають одна до одної, тому все суцвіття здається ніби однією квіткою. Кошик можуть утворювати від кількох до тисячі й більше квіток (наприклад, у соняшника - до півтори тисячі). Діаметр кошика також різний - від кількох міліметрів (у полину) до 60-70 см (у соняшника). Саме завдяки такій будові суцвіть з'явилась друга назва родини - Складноцвіті. В деяких рослин цієї родини (пижма, деревію) дрібні кошики зібрані у складні суцвіття, наприклад складний щиток. Якщо в кульбаби всі квітки суцвіття однакові за будовою, то в багатьох представників айстрових - різні. Ці квітки у суцвітті виконують різні функції. Одні з них, розташовані по краю суцвіття, яскраво забарвлені й приваблюють запилювачів. Інші, розташовані в центрі, менш помітні, мають тичинки та маточки, формують насіння й плоди. Розглянемо суцвіття соняшника. По його центру розташовані трубчасті квітки. У них усі пелюстки знизу зростаються у трубочку, а зверху розходяться, мов п'ять променів зірки. Такі квітки мають п'ять тичинок та одну маточку. Вони утворюють насіння й плоди. А по краю суцвіття соняшника розташовані яскраво-жовті несправж-ньоязичкові квітки. їхні пелюстки також зростаються, утворюючи язичок з трьома зубчиками. Ці квітки не мають ані тичинок, ані маточок, тому плодів та насіння не утворюють. Подібну будову має і суцвіття волошки. Трубчасті квітки, розташовані у центрі суцвіття, утворюють плоди, а розташовані по його краю лійчасті - лише приваблюють комах-запилювачів. Це тому, що віночок у лійчастих квіток утворений зрослими у вигляді лійки яскраво забарвленими пелюстками. Ні тичинок, ні маточки ці квітки не мають. А ось у кульбаби все суцвіття складається з квіток лише одного типу - язичкових. Вони нагадують несправжньоязичкові, але на верхівці їхнього язичка є п'ять зубчиків. Ці квітки мають п'ять тичинок і одну маточку. Тому такі яскраво-жовті квітки не лише приваблюють запилювачів, а й формують плоди та насіння. Отже, в айстрових гають чотири типи квіток: трубчасті, несправжньоязичкові, язичкові, лійчасті. У різних видів поєднання квіток у суцвітті може бути різним. Плоди в айстрових - сім'янки. Стебла і листки у багатьох їхніх представників вкриті волосками, а то й колючками.
Круговорот серы. Сера представляет собой исключительно активный химический элемент биосферы и мигрирует в разных валентных состояниях в зависимости от окислительно- восстановительных условий среды. Среднее содержание серы в земной коре оценивается в 0,047 %. В природе этот элемент образует свыше 420 минералов. В изверженных породах сера находится преимущественно в виде сульфидных минералов: пирита, пирронита, халькопирита , в осадочных породах содержится в глинах в виде гипсов, в ископаемых углях - в виде примесей серного колчедана и реже в виде сульфатов. Сера в почве находится преимущественно в форме сульфатов; в нефти встречаются ее органические соединения. В связи с окислением сульфидных минералов в процессе выветривания сера в виде сульфатона переносится природными водами в Мировой океан. Сера поглощается морскими организмами, которые богаче ее неорганическими соединениями, чем пресноводные и наземные.
більше квіток (наприклад, у соняшника - до півтори тисячі). Діаметр кошика також різний - від кількох міліметрів (у полину) до 60-70 см (у соняшника). Саме завдяки такій будові суцвіть з'явилась друга назва родини - Складноцвіті. В деяких рослин цієї родини (пижма, деревію) дрібні кошики зібрані у складні суцвіття, наприклад складний щиток.
Якщо в кульбаби всі квітки суцвіття однакові за будовою, то в багатьох представників айстрових - різні. Ці квітки у суцвітті виконують різні функції. Одні з них, розташовані по краю суцвіття, яскраво забарвлені й приваблюють запилювачів. Інші, розташовані в центрі, менш помітні, мають тичинки та маточки, формують насіння й плоди.
Розглянемо суцвіття соняшника. По його центру розташовані трубчасті квітки. У них усі пелюстки знизу зростаються у трубочку, а зверху розходяться, мов п'ять променів зірки. Такі квітки мають п'ять тичинок та одну маточку. Вони утворюють насіння й плоди. А по краю суцвіття соняшника розташовані яскраво-жовті несправж-ньоязичкові квітки. їхні пелюстки також зростаються, утворюючи язичок з трьома зубчиками. Ці квітки не мають ані тичинок, ані маточок, тому плодів та насіння не утворюють.
Подібну будову має і суцвіття волошки. Трубчасті квітки, розташовані у центрі суцвіття, утворюють плоди, а розташовані по його краю лійчасті - лише приваблюють комах-запилювачів. Це тому, що віночок у лійчастих квіток утворений зрослими у вигляді лійки яскраво забарвленими пелюстками. Ні тичинок, ні маточки ці квітки не мають. А ось у кульбаби все суцвіття складається з квіток лише одного типу - язичкових. Вони нагадують несправжньоязичкові, але на верхівці їхнього язичка є п'ять зубчиків. Ці квітки мають п'ять тичинок і одну маточку. Тому такі яскраво-жовті квітки не лише приваблюють запилювачів, а й формують плоди та насіння.
Отже, в айстрових гають чотири типи квіток: трубчасті, несправжньоязичкові, язичкові, лійчасті. У різних видів поєднання квіток у суцвітті може бути різним.
Плоди в айстрових - сім'янки. Стебла і листки у багатьох їхніх представників вкриті волосками, а то й колючками.