Ряд сучасних видів покритонасінних рослин запилюється переважно жуками. Квіти цих рослин великі, поодинокі або дрібні і зібрані в суцвіття. Основною їжею для жуків є сік вегетативних частин рослин, плоди, та гниючі рештки. У жуків нюх розвинений краще, аніж зір, тому запилюючі ними квіти часто білі або зовсім неяскраві, зате мають сильний запах. В основному це фруктовий, пряний або неприємний, що нагадує бродіння. Ці запахи відрізняються від аромату тих квітів, які запилюються бджолами та метеликами. У одних квітів жуки живляться нектаром, у інших пелюстками або особливими поживними тільцями – скупченнями клітин на поверхні різних частин квітки, а також пилком. В усіх випадках насінні зачатки у квіток, що запилюються жуками, добре захищені зав'яззю і знаходяться у недосяжності до жуючих щелеп жуків-запилювачів. Метелики Метелики
Квіти, що запилюються метеликами, дуже схожі на ті, які запилюються бджолами. Головним чином тим, що приваблюють цих комах малюнком та запахом квіток. Але деякі лускокрилі здатні розрізняти червоні кольори, тому рослини, які вони запилюють можуть бути і червоними, і оранжевими. У видів, що запилюються нічними метеликами, квіти завжди білі, білувато-жовті або яскраво-рожеві з дуже запашним ароматом. Найсильніший запах мають різні види тютюну. Для багатьох квітів, які запилюються метеликами характерно те, що їхній сильний солодкий запах проявляється тільки після заходу сонця. У квітках, що запилюються метеликами, нектарники знаходяться біля основи довгої вузької трубочки віночка або спеціальної шпори, звідки тільки ці комахи здатні витягувати нектар смоктальним ротовим апаратом. Бражники, наприклад, не залазять у квітку, як бджоли, а зависають над нею, вставляючи свій довгий хоботок у квіткову трубочку. Ці квіти не мають “посадкової ділянки” як для бджіл, ніяких ловушок і складного внутрішнього обладнання, яке необхідне для перетинчастокрилих. Існує взаємозалежність між розмірами метелика та розмірами квітки. На великі квіти сідають великі метелики, а на дрібні – маленькі метелики. У дрібненьких квітках короткі квіткові трубочки, тому маленьким метеликам немає потреби занурювати свій хоботок. Вони просто повзають по квітці і збирають нектар. Квіти, які запилюються метеликами еволюціонують разом з ними, як і у перетинчастокрилих комах. Птахи
Деякі пернаті регулярно відвідують квіти, живлячись їхніми частинами,нектаром та дрібними комахами, що живуть у квітах. Тому вони також приймають участь у процесі запилення. Квіти, які запилюються птахами, виділяють велику кількість рідкого нектару. Його може бути так багато, що він витікає назовні. Але запах цих рослин слабкий, що пов'язано з погано розвинутим у птахів нюхом. Зате птахи дуже добре сприймають кольори, приблизно у такому ж діапазоні, як і людина. Більшість квітів, які запилюють птахи, мають червоне та жовте забарвлення. Розміри квітів досить великі або зібрані у чималі суцвіття, що пов'язано з необхідністю приваблювати пернатих своїм виглядом і вміщувати велику кількість нектару. Птахи та інші тварини-запилювачі відвідують квітки певного виду рослин на протязі коротких проміжків часу. Ті квіти, які запилюють птахи можуть також запилюватися і метеликами та летючими мишами. Але комахи надають перевагу квітам з сильним ароматом, а птахи навпаки.
Процесс переноса пыльцы из пыльников на рыльце пестика. различают самоопыление, когда пыльца в одном и том же цветке переносится из пыльников на рыльце, и перекрестное опыление, когда пыльца переносится с одного цветка на другой.самоопыление свойственно растениям, имеющим двуполые цветки. большинство растений при самоопылении дает семена (это растения-самоопылители — ячмень, овес, горох, просо), у некоторых семена не образуются (у ржи, риса, капусты).самоопыление может наблюдаться в неблагоприятных условиях, когда цветок совсем не раскрывается, и может быть запасным актом на тот случай, если не произойдет перекрестного опыления; у некоторых растений, кроме нормальных цветков, которые раскрываются, имеются еще мелкие, невыразительные, почти не раскрывающиеся, но семена самоопылению (у фиалок, многих злаков — ячменя, овса, проса, некоторых пшениц).потомство, полученное от самоопыления, малопрогрессивно. таким растениям угрожает вырождение. поэтому в природе у растений-самоопылителей по крайней мере небольшой процент цветков должен подвергнуться внутривидовому опылению. полученные в результате этого растения имеют другие отцовские и материнские зачатки, их приспособительные возможности больше, они лучше выживают в процессе естественного отбора. все это способствует сохранению вида. однако самоопыление имеет значение в селекции при выведении чистых линий.перекрестное опыление биологически выгоднее, так как при этом возрастают возможности рекомбинации генетического материала. осуществляется оно с разных внешних факторов.анемофилия (анемогамия) — ветроопыление (около 1/10 всех покрытосеменных растений — анемофилы). у анемофильных растений цветки мелкие, часто собраны соцветия, пыльцы образуется много (у кукурузы — до 50 млн. пылинок), она сухая, мелкая, при раскрывании пыльника с силой выбрасывается наружу» легкая пыльца этих растений может переноситься ветром на расстояния до нескольких сотен километров. пыльники расположены на длинных тонких нитях. рыльца пестика широкие или длинные, перистые и высовываются из цветков. анемофилия свойственна почти всем злакам, осокам, ветроопыляемыми являются береза, ольха, осина, тополь, дуб, грецкий орех, орешник, хмель, конопля, крапива и др.энтомофилия (энтомогамия). перенесение пыльцы насекомыми (пчелами, осами, шмелями, муравьями, мотыльками). приспособлением растений к энтомофилии являются вырабатывание нектара, запах, цвет и размер цветков, липкая пыльца с выростами. большинство цветков двуполые, но созревание пыльцы и пестиков происходит неодновременно (неодновременное созревание пыльников и рыльца называется дихогамией) либо высота рылец больше или меньше высоты пыльников — это явление называется гетеростилией, или разностолбчатостью. гетеростилия служит защитой от самоопыления (у плодовых, маков, ромашек, калины, шалфея, молочаев, гречихи и своеобразным приспособлением цветков к опылению насекомыми (теневыми бабочками, муравьями) является каулифлория — образование цветков на толстых стволах, крупных и мелких ветвях (теоброма какао, виды хурмы, фикусы).орнитофилия (орнитогамия) — опыление птицами (колибри). характерно для некоторых тропических растений с ярко окрашенными цветками, обильным выделением нектара, прочной эластичной структурой (орхидные).гидрофилия (гидрогамия ) - опыление с воды. наблюдается у водных растений (резухи, взморника и пыльца и рыльце этих растений чаще всего имеют нитеобразную форму.зоофилия (зоогамия) — опыление с животных. например, пыление некоторых тропических растений летучими мышами, лемурами, грызунами, слизнями. для этих растений характерны крупные размеры цветка, обильное выделение нектара, содержащего слизи, массовая продукция пыльцы, при опылении летучими мышами - цветение ночью.искусственное опыление — искусственное перенесение пыльцы с тычинок на рыльце пестика. применяется в плодовом, декоративном садоводстве, цветоводстве, овощеводстве, лесном хозяйстве. искусственное опыление пыльцой другого вида или сорта растения называется скрещиванием. скрещиванию выведено, много новых гибридных сортов яблонь, груш, персиков, малины и других ценных культур.
Ряд сучасних видів покритонасінних рослин запилюється переважно жуками. Квіти цих рослин великі, поодинокі або дрібні і зібрані в суцвіття.
Основною їжею для жуків є сік вегетативних частин рослин, плоди, та гниючі рештки. У жуків нюх розвинений краще, аніж зір, тому запилюючі ними квіти часто білі або зовсім неяскраві, зате мають сильний запах. В основному це фруктовий, пряний або неприємний, що нагадує бродіння. Ці запахи відрізняються від аромату тих квітів, які запилюються бджолами та метеликами.
У одних квітів жуки живляться нектаром, у інших пелюстками або особливими поживними тільцями – скупченнями клітин на поверхні різних частин квітки, а також пилком. В усіх випадках насінні зачатки у квіток, що запилюються жуками, добре захищені зав'яззю і знаходяться у недосяжності до жуючих щелеп жуків-запилювачів. Метелики
Метелики
Квіти, що запилюються метеликами, дуже схожі на ті, які запилюються бджолами. Головним чином тим, що приваблюють цих комах малюнком та запахом квіток. Але деякі лускокрилі здатні розрізняти червоні кольори, тому рослини, які вони запилюють можуть бути і червоними, і оранжевими.
У видів, що запилюються нічними метеликами, квіти завжди білі, білувато-жовті або яскраво-рожеві з дуже запашним ароматом. Найсильніший запах мають різні види тютюну. Для багатьох квітів, які запилюються метеликами характерно те, що їхній сильний солодкий запах проявляється тільки після заходу сонця.
У квітках, що запилюються метеликами, нектарники знаходяться біля основи довгої вузької трубочки віночка або спеціальної шпори, звідки тільки ці комахи здатні витягувати нектар смоктальним ротовим апаратом. Бражники, наприклад, не залазять у квітку, як бджоли, а зависають над нею, вставляючи свій довгий хоботок у квіткову трубочку. Ці квіти не мають “посадкової ділянки” як для бджіл, ніяких ловушок і складного внутрішнього обладнання, яке необхідне для перетинчастокрилих.
Існує взаємозалежність між розмірами метелика та розмірами квітки. На великі квіти сідають великі метелики, а на дрібні – маленькі метелики. У дрібненьких квітках короткі квіткові трубочки, тому маленьким метеликам немає потреби занурювати свій хоботок. Вони просто повзають по квітці і збирають нектар.
Квіти, які запилюються метеликами еволюціонують разом з ними, як і у перетинчастокрилих комах.
Птахи
Деякі пернаті регулярно відвідують квіти, живлячись їхніми частинами,нектаром та дрібними комахами, що живуть у квітах. Тому вони також приймають участь у процесі запилення.
Квіти, які запилюються птахами, виділяють велику кількість рідкого нектару. Його може бути так багато, що він витікає назовні. Але запах цих рослин слабкий, що пов'язано з погано розвинутим у птахів нюхом. Зате птахи дуже добре сприймають кольори, приблизно у такому ж діапазоні, як і людина.
Більшість квітів, які запилюють птахи, мають червоне та жовте забарвлення. Розміри квітів досить великі або зібрані у чималі суцвіття, що пов'язано з необхідністю приваблювати пернатих своїм виглядом і вміщувати велику кількість нектару.
Птахи та інші тварини-запилювачі відвідують квітки певного виду рослин на протязі коротких проміжків часу. Ті квіти, які запилюють птахи можуть також запилюватися і метеликами та летючими мишами. Але комахи надають перевагу квітам з сильним ароматом, а птахи навпаки.