За тривалістю періоду ритмічних змін адаптивні біоритми поділяють на добові, місячні, припливно-відпливні, сезонні (річні) та багаторічні.
Добові біоритми виникають унаслідок обертання Землі навколо своєї осі й характеризуються періодом 24 ± 4 год. Так, добову періодичність мають процеси мітозу, світлової й темнової фаз фотосинтезу, періодичні рухи листків або квіток, періоди спокою - бадьорості у тварин, кровообігу або секреції гормонів у людини.
Припливно-відпливні біоритми синхронізовано обертанням Землі відносно Місяця. Упродовж місячної доби (24 год 50 хв) відбуваються по два припливи і два відпливи, що спонукає організми пристосовуватися до таких періодичних змін умов існування. Найбільш чітко вони виражені в мешканців припливно-відпливної зони. Під час припливу риба атеріна відкладає ікру, а під час відпливу закривають свої черепашки молюски, ховаються у ґрунт кільчасті черви, змінює забарвлення ваблячий краб тощо.
Місячні біоритми зумовлені обертанням Місяця навколо Землі (з періодом 29,5 діб). Прикладами таких ритмів є розмноження палоло тихоокеанського, японської морської лілії.
Сезонні (річні) біоритми пов'язані з обертанням Землі навколо Сонця; їх період - 1 рік ± 2 місяці. З певними сезонами в організмів пов'язані періоди розмноження, розвитку, стану зимового спокою, у тварин - це також періоди линяння, міграцій, сплячки тощо, у листопадних рослин - періоди листопаду.
Багаторічні біоритми пов'язані зі зміною сонячної активності протягом кількох років (наприклад, масові розмноження перелітної сарани та деяких інших тварин). Звичайно періоди сонячної активності настають приблизно кожні 11 років
У ссавців найбільш розвинений передній мозок, який має великі півкулі. У зв'язку з необхідністю поміщатися в черепній коробці, він має вигнуту форму. У ссавців з відносно простим поводженням півкулі гладкі, а у тих, хто відрізняється складною поведінкою (хижі і примати), півкулі мають численні борозни, складки і звивини, додатково збільшують поверхню.
Объяснение:
Передній мозок розвивається за рахунок розростання і потовщення кори, з якою пов'язано складне довільна поведінка, пам'ять і розумова діяльність. У людини, що володіє найбільш розвиненою корою півкуль переднього мозку, там розташовуються вищі центри мови і другої сигнальної системи.
Мозочок у ссавців крупніше, ніж у плазунів, що пов'язано зі складністю і різноманітністю рухів, а також складними позами. Але при цьому він (мозочок) менше ніж у птахів, так як ссавцям не потрібна така висока ступінь координації рухів, яка необхідна птахам під час польоту. Зорові, слухові і нюхові частки досить розвинені.
Добові біоритми виникають унаслідок обертання Землі навколо своєї осі й характеризуються періодом 24 ± 4 год. Так, добову періодичність мають процеси мітозу, світлової й темнової фаз фотосинтезу, періодичні рухи листків або квіток, періоди спокою - бадьорості у тварин, кровообігу або секреції гормонів у людини.
Припливно-відпливні біоритми синхронізовано обертанням Землі відносно Місяця. Упродовж місячної доби (24 год 50 хв) відбуваються по два припливи і два відпливи, що спонукає організми пристосовуватися до таких періодичних змін умов існування. Найбільш чітко вони виражені в мешканців припливно-відпливної зони. Під час припливу риба атеріна відкладає ікру, а під час відпливу закривають свої черепашки молюски, ховаються у ґрунт кільчасті черви, змінює забарвлення ваблячий краб тощо.
Місячні біоритми зумовлені обертанням Місяця навколо Землі (з періодом 29,5 діб). Прикладами таких ритмів є розмноження палоло тихоокеанського, японської морської лілії.
Сезонні (річні) біоритми пов'язані з обертанням Землі навколо Сонця; їх період - 1 рік ± 2 місяці. З певними сезонами в організмів пов'язані періоди розмноження, розвитку, стану зимового спокою, у тварин - це також періоди линяння, міграцій, сплячки тощо, у листопадних рослин - періоди листопаду.
Багаторічні біоритми пов'язані зі зміною сонячної активності протягом кількох років (наприклад, масові розмноження перелітної сарани та деяких інших тварин). Звичайно періоди сонячної активності настають приблизно кожні 11 років
У ссавців найбільш розвинений передній мозок, який має великі півкулі. У зв'язку з необхідністю поміщатися в черепній коробці, він має вигнуту форму. У ссавців з відносно простим поводженням півкулі гладкі, а у тих, хто відрізняється складною поведінкою (хижі і примати), півкулі мають численні борозни, складки і звивини, додатково збільшують поверхню.
Объяснение:
Передній мозок розвивається за рахунок розростання і потовщення кори, з якою пов'язано складне довільна поведінка, пам'ять і розумова діяльність. У людини, що володіє найбільш розвиненою корою півкуль переднього мозку, там розташовуються вищі центри мови і другої сигнальної системи.
Мозочок у ссавців крупніше, ніж у плазунів, що пов'язано зі складністю і різноманітністю рухів, а також складними позами. Але при цьому він (мозочок) менше ніж у птахів, так як ссавцям не потрібна така висока ступінь координації рухів, яка необхідна птахам під час польоту. Зорові, слухові і нюхові частки досить розвинені.