Власне хлор в організмі не утворюється. Він потрапляє туди з їжею, наприклад з кухонною сіллю (NaCl). Джерелом хлору, як елемента, є компоненти їжі, що вживається людиною, зокрема, споживана їм в якості смакової приправи кухонна сіль (NaCl). Внутрішньоклітинне середовище побудоване на водній основі. У воді відбувається дисоціація NaCl на Na+ і Cl-. Іони хлору транспортуються з клітин шлунка в його порожнину. Крім того, в зовнішніх мембранах покривних клітин шлунка працює воднево-калієвий насос, який доповнює виділяються аніони хлору (Cl-) катіонами водню (Н+). Там і утворюється соляна кислота (HCl). Організм намагається нейтралізувати ці кислоти максимально швидко, щоб вони не завдали опіків. Соляна кислота в шлунку має строгий рівень концентрації – вона становить 0,3-0,5 % (або 160 ммоль/л).Її склад настільки концентрований, що не будь в шлунковому соку і слизовій оболонці захисних речовин, вона б випалювала власний шлунок. Соляна кислота найбільш слабка з неорганічних кислот.
Власне хлор в організмі не утворюється. Він потрапляє туди з їжею, наприклад з кухонною сіллю (NaCl). Джерелом хлору, як елемента, є компоненти їжі, що вживається людиною, зокрема, споживана їм в якості смакової приправи кухонна сіль (NaCl). Внутрішньоклітинне середовище побудоване на водній основі. У воді відбувається дисоціація NaCl на Na+ і Cl-. Іони хлору транспортуються з клітин шлунка в його порожнину. Крім того, в зовнішніх мембранах покривних клітин шлунка працює воднево-калієвий насос, який доповнює виділяються аніони хлору (Cl-) катіонами водню (Н+). Там і утворюється соляна кислота (HCl). Організм намагається нейтралізувати ці кислоти максимально швидко, щоб вони не завдали опіків. Соляна кислота в шлунку має строгий рівень концентрації – вона становить 0,3-0,5 % (або 160 ммоль/л).Її склад настільки концентрований, що не будь в шлунковому соку і слизовій оболонці захисних речовин, вона б випалювала власний шлунок. Соляна кислота найбільш слабка з неорганічних кислот.
Объяснение:
Рефлекторная дуга (нервная дуга) — путь, проходимый нервными импульсами при осуществлении рефлекса.
Рефлекторная дуга
Рефлекторная дуга
Рефлекторная дуга состоит из:
рецептора — нервное звено, воспринимающее раздражение;
афферентного звена — центростремительное нервное волокно — отростки рецепторных нейронов, осуществляющие передачу импульсов от чувствительных нервных окончаний в центральную нервную систему;
центрального звена — нервный центр (необязательный элемент, например для аксон-рефлекса);
эфферентного звена — осуществляют передачу нервного импульса от нервного центра к эффектору;
эффектора — исполнительный орган, деятельность которого изменяется в результате рефлекса.
Различают:
моносинаптические, двухнейронные рефлекторные дуги;
полисинаптические рефлекторные дуги (включают три и более нейронов).