Скеле́т челове́ка (др.-греч. σκελετος — «высушенный») —совокупность костей человеческого организма, пассивная часть опорно-двигательного аппарата. Служит опорой мягким тканям, точкой приложения мышц, вместилищем и защитой внутренних органов. Костная ткань скелета развивается из мезенхимы.
Скелет взрослого человека состоит из 206 костей. Почти все они объединяются в единое целое с суставов, связок и других соединений. При рождении человеческий скелет состоит из 270 костей, число костей в зрелом возрасте снижается до 206, так как некоторые кости срастаются вместе, преимущественно срастаются кости черепа, таза и позвоночника[1].
Більшість покривників фільтрують мікроскопічну їжу з води, що вони роблять за до двох отворів (сифонів), один для всмоктування води і планктону, інший для її виділення. Проте серед покривників є ї хижаки, такі як Megalodicopia hians.
Органи травлення представлені ротовим сифоном, ротом, оточеним щупальцями, мішкоподібною глоткою, коротким стравоходом, шлунком, кишкою, яка робить подвійну петлю і відкривається анальним отвором у порожнину клоакального сифона. Атріальна порожнина вистелена ектодермою і складається з двох частин, які зростаються з мантією на черевному боці тіла. Атріальна порожнина залягає з кожного боку між глоткою і зовнішньою стінкою тіла, частина її утворює клоаку.
хордові
Травлення. За характером живлення ланцетник є фільтра тором. Їжа (зважені у воді дрібні організми) через ротовий отвір надходить до глотки разом з водою. Тік води через глотку забезпечується рухом численних війок, які розміщені на її стінках і зябрах. Їжа склеюється слизом у грудки, які потрапляють до кишечника. Вода через зяброві щілини виводиться у навколо зяброву порожнину, а звідти через зяброву пору - назовні. У кишечнику їжа перетравлюється, а поживні речовини всмоктуються.
черепні
Органи травлення
Травний тракт підрозділяється на такі основні відділи:
ротова порожнина, що служить для прийняття їжі;
глотка — відділ, завжди пов'язаний з органами дихання: у риб в глотку відкриваються зяброві щілини, у наземних хребетних в глотці розташовується горлова щілина; глотку справедливо називають дихальним відділом травної трубки;
стравохід;
шлунок — розширення кишкового тракту, що має в деяких випадках вельми складний устрій;
кишечник, у типовому випадку що підрозділяється на передню (або тонку), середню (або товсту) і задню (або пряму) кишку.
Скеле́т челове́ка (др.-греч. σκελετος — «высушенный») —совокупность костей человеческого организма, пассивная часть опорно-двигательного аппарата. Служит опорой мягким тканям, точкой приложения мышц, вместилищем и защитой внутренних органов. Костная ткань скелета развивается из мезенхимы.
Скелет взрослого человека состоит из 206 костей. Почти все они объединяются в единое целое с суставов, связок и других соединений. При рождении человеческий скелет состоит из 270 костей, число костей в зрелом возрасте снижается до 206, так как некоторые кости срастаются вместе, преимущественно срастаются кости черепа, таза и позвоночника[1].
Объяснение:
Більшість покривників фільтрують мікроскопічну їжу з води, що вони роблять за до двох отворів (сифонів), один для всмоктування води і планктону, інший для її виділення. Проте серед покривників є ї хижаки, такі як Megalodicopia hians.
Органи травлення представлені ротовим сифоном, ротом, оточеним щупальцями, мішкоподібною глоткою, коротким стравоходом, шлунком, кишкою, яка робить подвійну петлю і відкривається анальним отвором у порожнину клоакального сифона. Атріальна порожнина вистелена ектодермою і складається з двох частин, які зростаються з мантією на черевному боці тіла. Атріальна порожнина залягає з кожного боку між глоткою і зовнішньою стінкою тіла, частина її утворює клоаку.
хордові
Травлення. За характером живлення ланцетник є фільтра тором. Їжа (зважені у воді дрібні організми) через ротовий отвір надходить до глотки разом з водою. Тік води через глотку забезпечується рухом численних війок, які розміщені на її стінках і зябрах. Їжа склеюється слизом у грудки, які потрапляють до кишечника. Вода через зяброві щілини виводиться у навколо зяброву порожнину, а звідти через зяброву пору - назовні. У кишечнику їжа перетравлюється, а поживні речовини всмоктуються.
черепні
Органи травлення
Травний тракт підрозділяється на такі основні відділи:
ротова порожнина, що служить для прийняття їжі;
глотка — відділ, завжди пов'язаний з органами дихання: у риб в глотку відкриваються зяброві щілини, у наземних хребетних в глотці розташовується горлова щілина; глотку справедливо називають дихальним відділом травної трубки;
стравохід;
шлунок — розширення кишкового тракту, що має в деяких випадках вельми складний устрій;
кишечник, у типовому випадку що підрозділяється на передню (або тонку), середню (або товсту) і задню (або пряму) кишку.