Какой из антропогенных экологических факторов относится к факторам прямого действия? 1.разрушение местообитаний 2.отстрел животных 3.загрязнение окружающей среды 4.беспокойство
Процесс формирования росы можно увидеть на примере простого эксперимента. Возьмите стакан и поместите его на стол. Теперь положите лед или налейте ледяную воду внутрь стакана. Вы заметите, что через некоторое время на внешней поверхности стакана появились мелкие капли воды. Эти капли воды образуются в результате конденсации водяных паров, присутствующих в воздухе. Точно так же, когда деревья, растения и травы становятся холодными ночью, пары воды из воздуха конденсируется на них в виде росы.
Вот
Кишковопорожнинні
Радіальносиметричні двошарові тварини,
у яких:
1) кишкова порожнина;
2) хижий іб життя;
3) добре розвинена регенерація
Жалкі (Кнідарії)
(гідри, медузи, актинії, корали)
Реброплави
(венерин пояс, берое)
Кільчасті
черви
Двобічносиметричні тришарові сегментовані тварини, у яких:
1) тіло поділяється на кільця;
2) наявний шкірно-мязовий мішок;
3) вторинна порожнина тіла.
Багатощетинкові черви
(нереїс, піскожил, серпула)
Малощетинкові черви
(дощові черв’яки, трубковики)
П’явки (медична, риб’яча п’явки)
Членистоногі
Двобічносиметричні тришарові сегментовані тварини, у яких:
1) членисті кінцівки;
2) хітиновий екзоскелет;
3) поділ тіла на голову, тулуб і черевце;
4) змішана порожнина тіла
Ракоподібні (дафнії, циклопи,
мокриці, раки, краби, омари)
Павукоподібні (павуки, кліщі,
скорпіони, сольпуги, косарики)
Комахи (жуки, метелики, мухи,
бджоли, блохи, терміти, клопи)
Молюски Двобічносиметричні тришарові несегментовані тварини, у яких:
1) черепашка і мантія;
2) поділ тіла на голову, тулуб і ногу;
3) вторинна порожнина тіла
Черевоногі (равлик виноградний, слизняки, рапана)
Двостулкові (беззубка річкова,
мідії, вустриці, тридакна)
Головоногі (восьминоги,
кальмари, каракатиці)
Хордові Двобічносиметричні тришарові тварини,
у яких:
1) хорда;
2) нервова трубка;
3) зяброві щілини в глотці;
4) вторинна порожнина тіла
процесс дыхания
Объяснение:
Процесс формирования росы можно увидеть на примере простого эксперимента. Возьмите стакан и поместите его на стол. Теперь положите лед или налейте ледяную воду внутрь стакана. Вы заметите, что через некоторое время на внешней поверхности стакана появились мелкие капли воды. Эти капли воды образуются в результате конденсации водяных паров, присутствующих в воздухе. Точно так же, когда деревья, растения и травы становятся холодными ночью, пары воды из воздуха конденсируется на них в виде росы.