Ккакому виду факторов относятся следуйщие позиции : а) повышенное давление воздуха б) конкуренция на територию между растениями в) эпедемия у животных г) изменение рельефа д) воздействие между животными
ТЕРИТОРІАЛЬНА ПОВЕДІНКА – це сукупність поведінкових реакцій особин, спрямованих на використання ресурсів їхньої території існування (їжі, води, місць відпочинку). Територіальна поведінка властива багатьом безхребетним (крабам, цвіркунам, суспільним павукам) та хребетним (кораловим рибам, жабам, ігуанам, птахам, копитним ссавцям, морським ссавцям, приматам). Території бувають великі, малі й зовсім малі. Усе залежить від виду тварин, їх розмірів і від того, як вони здобувають їжу. Тому розміри території часто визначають і складність територіальної поведінки. Так, стадо бабуїнів, у якому приблизно 80 особин, володіє територією, площа якої майже 16 км2. Але місця в межах цієї ділянки мавпи обживають неоднаково. У них є місця, де вони граються, місця, де відпочивають,місця для сну тощо. У межах цієї території є ділянки, які може відвідувати лише ватажок. Усе це спричинює й різні прояви територіальної поведінки.
У чому ж полягає пристосувальне значення територіальної поведінки?
У першу чергу у підвищенні пристосованості й виживання виду. Лише найбільш пристосовані особини можуть охороняти територію від хижаків, захищати самок і малят у межах своїх володінь, відшукувати й пам’ятати місця, де є вода, їжа, захист та ін. І саме такі особини беруть участь у розмноженні й передачі своїх генів нащадкам. Також територіальна поведінка регулює чисельність особин у природних угрупуваннях.
Сходства: 1. являются возбудителем заболевания - инфекционный агент (прокариоты) . 2. Всегда есть инкубационный период, во время которого происходит активное размножение патогена, но клинических симптомов болезни еще нет. 3. Очень часто - схожая клиническая картина заболевания. 4. Схожие пути передачи заболевания. 5. В результате своей жизнедеятельности разрушают клетки организма. 5. Многие вирусы и бактерии имеют тропность (специфичность) к определенным клеткам и/или органам-мишеням. 6. На тяжесть и длительность заболевания как при вирусной, так и при бактериальной инфекции огромное влияние оказывает системный и местный иммунитет. 7. Многие возбудители как вирусных, так и бактериальных инфекций достаточно длительное время сохраняться в окружающей среде.
У чому ж полягає пристосувальне значення територіальної поведінки?
У першу чергу у підвищенні пристосованості й виживання виду. Лише найбільш пристосовані особини можуть охороняти територію від хижаків, захищати самок і малят у межах своїх володінь, відшукувати й пам’ятати місця, де є вода, їжа, захист та ін. І саме такі особини беруть участь у розмноженні й передачі своїх генів нащадкам. Також територіальна поведінка регулює чисельність особин у природних угрупуваннях.
1. являются возбудителем заболевания - инфекционный агент (прокариоты) . 2. Всегда есть инкубационный период, во время которого происходит активное размножение патогена, но клинических симптомов болезни еще нет. 3. Очень часто - схожая клиническая картина заболевания. 4. Схожие пути передачи заболевания. 5. В результате своей жизнедеятельности разрушают клетки организма. 5. Многие вирусы и бактерии имеют тропность (специфичность) к определенным клеткам и/или органам-мишеням. 6. На тяжесть и длительность заболевания как при вирусной, так и при бактериальной инфекции огромное влияние оказывает системный и местный иммунитет. 7. Многие возбудители как вирусных, так и бактериальных инфекций достаточно длительное время сохраняться в окружающей среде.