Еволюція людини почалася тоді, коли на Землі зародилося життя. За сучасними даними, вік Всесвіту – 13,5 млрд. років. 4,5 млрд. років існує Земля. І життя на ній з’явилося дуже швидко – через мільярд років. Упродовж майже 2 млрд. років життя мало вигляд одноклітинних бактерій. Дещо більше, ніж 1 млрд. років тому з’явилися евкаріотичні організми. 200 млн. років тому виникли перші ссавці – трохи пізніше від перших динозаврів. Вважають, що історія людини Homo sapiens як окремого виду триває близько 200 тисяч років.
У школі нам розповідали про еволюцію людини як про успіх, прогресивний рух від напівзігнутих істот, мавп аж до царя природи – Homo sapiens. Я би хотів заперечити постулат лінійного розвитку. Бо не було такого прямолінійного руху. Більшість сучасних вчених сходяться на думці, що природа не прагнула створити людину. Чому людина взагалі виникла? Це одне з запитань, на які відповіді немає.
Чи походить людина від мавпи? Геноми сучасних мавп – шимпанзе, бонобо, горили, орангутана – відомі повністю, як і геном людини. Його прочитали 2003 року. Різниця між геномом шимпанзе та людини – 1,2%. Незначна. Ми з ними мали спільних предків, які жили приблизно 5-6 млн. років тому. Як вони виглядали, ми не знаємо. Однак завдяки так званому відкаліброваному генетичному годинникові бачимо, що гілка спорідненості істот, яка веде до орангутанів, відділилася 12–16 млн. років тому; та, що веде до горили – 6–8 млн. років тому. Найближчі наші родичі – шимпанзе. Але людина не походить від них. Вони, як і ми, 6 млн. років розвивалися по-своєму.
Ми разом із людиноподібними мавпами належимо до гомінідів, разом з нашими безпосередніми предками, що відділились від предків сучасних мавп – до підродини гомінінів. Перші їх представники з’явилися 7 млн. років тому в міоцені. Приблизно 2 млн. років тому існувало декілька ліній чи груп споріднених видів. Вони жили водночас у різних екологічних нішах на території Африки.
Від людиноподібних мавп нас відрізняє прямоходіння та більший об’єму мозку. Прямоходіння з’явилося щонайменше 4,5 млн. років тому. Ардіпітеки жили в лісах і стали на ноги до того, ніж, як вважалось раніше, почали пристосувалися до савани. Але об’єм їхнього мозку мало відрізнявся від того, що є в людиноподібних мавп. Вважають, що з появою роду Homo, 2 млн. років тому, об’єм мозку збільшується. Тоді змінюється вид діяльності: починають використовувати знаряддя праці та «одомашнюють» вогонь.
Еволюція людини почалася тоді, коли на Землі зародилося життя. За сучасними даними, вік Всесвіту – 13,5 млрд. років. 4,5 млрд. років існує Земля. І життя на ній з’явилося дуже швидко – через мільярд років. Упродовж майже 2 млрд. років життя мало вигляд одноклітинних бактерій. Дещо більше, ніж 1 млрд. років тому з’явилися евкаріотичні організми. 200 млн. років тому виникли перші ссавці – трохи пізніше від перших динозаврів. Вважають, що історія людини Homo sapiens як окремого виду триває близько 200 тисяч років.
У школі нам розповідали про еволюцію людини як про успіх, прогресивний рух від напівзігнутих істот, мавп аж до царя природи – Homo sapiens. Я би хотів заперечити постулат лінійного розвитку. Бо не було такого прямолінійного руху. Більшість сучасних вчених сходяться на думці, що природа не прагнула створити людину. Чому людина взагалі виникла? Це одне з запитань, на які відповіді немає.
Чи походить людина від мавпи? Геноми сучасних мавп – шимпанзе, бонобо, горили, орангутана – відомі повністю, як і геном людини. Його прочитали 2003 року. Різниця між геномом шимпанзе та людини – 1,2%. Незначна. Ми з ними мали спільних предків, які жили приблизно 5-6 млн. років тому. Як вони виглядали, ми не знаємо. Однак завдяки так званому відкаліброваному генетичному годинникові бачимо, що гілка спорідненості істот, яка веде до орангутанів, відділилася 12–16 млн. років тому; та, що веде до горили – 6–8 млн. років тому. Найближчі наші родичі – шимпанзе. Але людина не походить від них. Вони, як і ми, 6 млн. років розвивалися по-своєму.
Ми разом із людиноподібними мавпами належимо до гомінідів, разом з нашими безпосередніми предками, що відділились від предків сучасних мавп – до підродини гомінінів. Перші їх представники з’явилися 7 млн. років тому в міоцені. Приблизно 2 млн. років тому існувало декілька ліній чи груп споріднених видів. Вони жили водночас у різних екологічних нішах на території Африки.
Від людиноподібних мавп нас відрізняє прямоходіння та більший об’єму мозку. Прямоходіння з’явилося щонайменше 4,5 млн. років тому. Ардіпітеки жили в лісах і стали на ноги до того, ніж, як вважалось раніше, почали пристосувалися до савани. Але об’єм їхнього мозку мало відрізнявся від того, що є в людиноподібних мавп. Вважають, що з появою роду Homo, 2 млн. років тому, об’єм мозку збільшується. Тоді змінюється вид діяльності: починають використовувати знаряддя праці та «одомашнюють» вогонь.
Объяснение:
1.Папоротники (щитовник, орляк, лиственник) имеют:
в) листья, корневище, корни.
2. Мужской папоротник (щитовник) - обычный обитатель тенистых участков леса - это поколение, на котором образуются:
а) споры;
3.Из спор папоротника развиваются:
а) заростки в виде зеленой пластинки;
4. У полевого хвоща споры образуются:
б) на верхушке надземных розовато-бурых побегов;
5. Появление хвощей на лугах и полях свидетельствует о том, что:
а) почва кислая, и в нее нужно вносить известь;
6. Листья хвощей:
а) чешуевидные, бурые и часто лишены хлорофилла;
7. Заросток хвоща имеет вид:
в) зеленой, многократно рассеченной пластинки.
8. Избавление от хвощей на огородах затруднительно вследствие того, что:
б) корневища находятся глубоко в почве;
9. Стебель плауна:
в) разветвленный, стелющийся по земле, с вертикально поднимающимися ответвлениями.
10. На одном заростке хвоща развивается:
а) один зародыш; (как правило. Точно не знаю)
11. Спороносные колоски у плауна образуются:
б) по два колоска на верхушке каждой вертикально расположенной веточки;
12. К отделу голосеменных относятся растения:
б) не имеющие цветков, но образующие семена из семяпочек;
13. Современные голосеменные растения - это:
б) не только хвойные, но и саговниковые пальмы эфедровые и др.;
14. К голосеменным из ниже названных современных растений относятся:
а) кипарис, секвойя, тис;
15. Хвойными называют растения из отдела голосеменных, которые:
в) имеют не только листья-иголки, но и чешуйчатые листья.
16. К самым долгоживущим деревьям из числа названных голосеменных относятся:
в) сосна долговечная, или остистая.
17. В отделе голосеменных хвойные имеют:
а) наибольшее число видов;
18. Из хвойных деревьев, произрастающих в России, наибольшее число видов имеют:
б) род "сосна";
19. У сосны обыкновенной хвоинки длинные и располагаются:
а) по 2 в пучке;
20. У сосны обыкновенной женские и мужские шишки образуются:
б) на одних и тех же растениях;
21. Семена в шишках сосны обыкновенной созревают через:
а) полтора года после опыления;
22. Кедровая сибирская сосна и кедр - это:
а) разные виды растений;
в) кедровая сибирская сосна - вид рода "сосна", а кедр - один из родов хвойных растений.
(Подходят оба варианта и они друг другу совсем не противоречат, в - более конкретизирован)
23. В отличие от ели у пихты:
а) хвоя не колючая (мягкая);
24. Старые женские шишки у сосны и ели:
а) опадают целиком вскоре после выпадения из них семян;
25. Среди современных голосеменных имеются:
б) деревья и кустарники;
Объяснение: