На протяжении всей жизни нас окружают множество бактерий и вирусов. Как правило, большинство из них безвредны и даже полезны, но есть и такие, встреча с которыми грозит человеку тяжелыми последствиями, а иногда даже смертью. Самой опасной бактерией, по праву, можно назвать метициллин-резистентный золотистый стафилококк. Впервые человечество узнало о ней в 1961 году. Эта бактерия опасна тем, что ее можно подхватить где угодно. По мнению ученых ее носят на себе 1/3 населения планеты. Среда обитания бактерии – кожные покровы и дыхательные пути.
Бактерия не опасна до тех пор, пока на коже нет открытых ран. Достаточно даже незаметного повреждения кожного покрова, чтобы бактерия попала в организм. Если это произошло, то человеку грозят опасные, а иногда даже смертельные заболевания, такие как пневмония и множество других. Если бактерия попадет в организм, ей еще можно противостоять, главное не затягивать с лечением.
В большинстве случаев у зараженного есть примерно сутки на борьбу с инфекцией, если же вовремя не начать бороться с инфекцией, то она проникнет в ткани и приобретет устойчивость к лекарственным препаратам. Сначала у больного появляются болезненные шишки, по своему виду напоминающие укусы, со временем они наполняются гноем, становятся крупнее. После могут образоваться абсцессы, которые лечатся путем хирургического вмешательства. Встречаются случаи, когда инфекция приобретает тяжелейший характер, это заканчивается летальным исходом. В целях профилактики инфекции необходимо тщательно соблюдать личную гигиену и стараться не контактировать с зараженными людьми.
Значення диких ссавців у природі. Ссавці входять до складу багатьох біогеоценозів і впливають на їхнє існування: використовуючи в їжу інших тварин, підтримують на визначеному рівні їхню чисельність (зокрема, хижі ссавці регулюють чисельність травоїдних тварин); живлячись рослинами, впливають на співвідношення видів рослин у біоценозах, а також сприяють поширенню їхніх плодів та насіння. Поїдаючи трупи тварин, хижі ссавці (гієни, шакали) виконують роль «санітарів» у природі. Деякі ссавці, що живуть у ґрунті (кроти, сліпаки, землерийки), перемішуючи його, впливають на процеси ґрунтоутворення. Роль ссавців у природі багато в чому залежить від їхньої чисельності (наприклад, при малій чисельності кабани сприяють поновленню лісу, зариваючи у ґрунт насіння дерев і чагарників, а при великій чисельності, неодноразово «переорюючи» ґрунт, з’їдають усе, що може прорости).Значення диких ссавців у господарстві людини. Чимало ссавців, зокрема гризуни, завдають шкоди культурним рослинам, знищують запаси продуктів, псують дерев’яні частини будівель, морських суден, переносять збудників небезпечних захворювань людини (наприклад, чуми, лептоспірозу) тощо.Багато ссавців (лось, північний олень, кабан, сайгак, морський котик, соболь, білка) мають промислове значення. Деякі з них до початку XX ст. стали рідкісними, і їхній промисел у наш час став можливим лише завдяки великій роботі з їх охорони, у тому числі повній забороні полювання на них.Звірівництво. З метою найбільш повного задоволення потреб у хутрі та м’ясі диких ссавців, збереження необхідної чисельності мисливсько-промислових тварин у природі в багатьох країнах розвинено звірівництво. На звірофермах успішно розводять сріблясто-чорних і платинових лисиць, блакитних песців, американських норок, нутрій тощо. На деяких фермах розводять плямистих оленів і маралів з метою одержання цінного м’яса і шкіри. Молоді роги самців, покриті бархатистою шкірою (панти), використовують у медицині.Охорона ссавців полягає у встановленні строків та правил полювання на промислових звірів; створенні заказників, заповідників для відновлення чисельності популяцій цінних рідкісних видів тварин; проведенні акліматизації та реакліматизації тощо. До Червоної книги України занесено 41 вид ссавців, зокрема їжак вухатий, нічниця триколірна, вечірниця мала, ховрах європейський, рись звичайна, видра річкова, кіт лісовий, зубр, тхір степовий та ін.
Бактерия не опасна до тех пор, пока на коже нет открытых ран. Достаточно даже незаметного повреждения кожного покрова, чтобы бактерия попала в организм. Если это произошло, то человеку грозят опасные, а иногда даже смертельные заболевания, такие как пневмония и множество других. Если бактерия попадет в организм, ей еще можно противостоять, главное не затягивать с лечением.
В большинстве случаев у зараженного есть примерно сутки на борьбу с инфекцией, если же вовремя не начать бороться с инфекцией, то она проникнет в ткани и приобретет устойчивость к лекарственным препаратам. Сначала у больного появляются болезненные шишки, по своему виду напоминающие укусы, со временем они наполняются гноем, становятся крупнее. После могут образоваться абсцессы, которые лечатся путем хирургического вмешательства. Встречаются случаи, когда инфекция приобретает тяжелейший характер, это заканчивается летальным исходом. В целях профилактики инфекции необходимо тщательно соблюдать личную гигиену и стараться не контактировать с зараженными людьми.