Вплив людини на угруповання може бути прямим (штучні розсаджування рослин й розведення тварин, пряме винищення організмів) та непрямим (висушування боліт спричинює зменшення кількості видів тварин). За результатом вплив людини умовно поділяють на позитивний (насаджування лісів, охорона природи) та негативний (забруднення та руйнування ґрунтів, винищення рослин і тварин).
Основними напрямками негативного антропічного впливу на організми є викиди підприємств, вихлопні гази автомобілів, промислові та побутові відходи, накопичення в ґрунтах важких металів, засолювання ґрунтів, зміна рельєфу тощо. Людина, поширюючи культурні рослини й домашніх тварин, разом із ними поширює і їхніх паразитів та шкідників (завезення фітофтори, колорадського жука). За участю людини в екосистеми проникають організми з ін
ших континентів, які витісняють або пригнічують місцеві види рослин і тварин (елодея, опунція, амброзія, кролики) тощо.
Однак варто відзначити й перший позитивний досвід у збереженні, розумному використанні й відтворенні організмів та екосистем. Оживають мертві озера, піднімаються посаджені ліси, загоюються рани на місці відкритих розробок корисних копалин, відновлюється кількість рідкісних тварин і рослин.
Отже, збільшення кількості населення та розгортання промислового виробництва призвело до різкого зростання впливу людини на організми та угруповання.
У чому суть етичного ставлення людини до природи?
Нерозумне корисливе ставлення людини до природи спричинило глибоке порушення природної екологічної рівноваги та напружені взаємини між людиною й природою, тобто екологічну кризу. Якщо людство не змінить своє ставлення до природи, його очікує екологічна катастрофа й загибель життя на Землі.
Екологічна етика - це вчення про моральні стосунки людини з природою, що засновані на розумінні рівноправності та рівноцінності всього живого. Засновниками вчення є американський еколог О. Леопольд (1887-1948) і німецький лікар А. Швейцер (1875-1965), які вперше сформулювали ідею про те, що до живих істот і екосистем потрібно ставитися не як до речей, а як до собі подібних.
Екологічна етика формулює певні правила, які пробуджують сумління людини, стають на заваді знищення природи, нагадують, що так діяти не можна. Людина розумна - це лише один вид серед декількох мільйонів видів живих істот нашої Землі. І тому неправильно думати лише про потреби людини, забуваючи про її сусідів по планеті. Екологічна етика вчить, що не тільки до людей, але й до всіх живих істот та екосистем треба ставитися як до рівноправних партнерів, а не як до власних речей, які можна викинути, загубити, поламати тощо. Екологічна етика «руйнує стіну» і включає в людське співтовариство всіх великих і малих наших побратимів - від кишкової палички до велетенського синього кита, тобто всю дику природу.
Еразм Дарвін, дідусь відомого науковця Чарльза Дарвіна, навчав: «И вечно помни, дух себялюбивьій, что червь -твой родич, брат - твой муравей».
Екологічна етика навчає людину ставитися до організмів, зважаючи на їх права: право на життя, право на природну свободу, право на необхідну для життя частку земних благ, право на відсутність відповідальності перед людиною, право на захист законом, право на захист від страждання з вини людини
бактерии мало тог,что их больше всех на земле,так ещё и являются и главными Земли и человека
Главное
1) в цепях питания они стоят последними и зовутся редуцентами ,то есть они "разрушители". бактерии занимают 1 место по переработке органики (собственно благодаря ним пахнет мусор и трупы разных животных) и в результате ,например мёртвое животное начинает гнить.
без бактерий планеты была бы покрыта только одними трупами и в результате,жизнь была бы невозможна
дополнительно
2) регуляция живых организмов.некоторые виды бактерий опасны,и вызывают заболевания,которые порой смертельны .тем самым,они регулируя численность вида животных их смертью
3) для многих животных бактерии просто жизненно необходимы! в кишечнике животных и в том числе человека живут множество бактерий .
Вплив людини на угруповання може бути прямим (штучні розсаджування рослин й розведення тварин, пряме винищення організмів) та непрямим (висушування боліт спричинює зменшення кількості видів тварин). За результатом вплив людини умовно поділяють на позитивний (насаджування лісів, охорона природи) та негативний (забруднення та руйнування ґрунтів, винищення рослин і тварин).
Основними напрямками негативного антропічного впливу на організми є викиди підприємств, вихлопні гази автомобілів, промислові та побутові відходи, накопичення в ґрунтах важких металів, засолювання ґрунтів, зміна рельєфу тощо. Людина, поширюючи культурні рослини й домашніх тварин, разом із ними поширює і їхніх паразитів та шкідників (завезення фітофтори, колорадського жука). За участю людини в екосистеми проникають організми з ін
ших континентів, які витісняють або пригнічують місцеві види рослин і тварин (елодея, опунція, амброзія, кролики) тощо.
Однак варто відзначити й перший позитивний досвід у збереженні, розумному використанні й відтворенні організмів та екосистем. Оживають мертві озера, піднімаються посаджені ліси, загоюються рани на місці відкритих розробок корисних копалин, відновлюється кількість рідкісних тварин і рослин.
Отже, збільшення кількості населення та розгортання промислового виробництва призвело до різкого зростання впливу людини на організми та угруповання.
У чому суть етичного ставлення людини до природи?
Нерозумне корисливе ставлення людини до природи спричинило глибоке порушення природної екологічної рівноваги та напружені взаємини між людиною й природою, тобто екологічну кризу. Якщо людство не змінить своє ставлення до природи, його очікує екологічна катастрофа й загибель життя на Землі.
Екологічна етика - це вчення про моральні стосунки людини з природою, що засновані на розумінні рівноправності та рівноцінності всього живого. Засновниками вчення є американський еколог О. Леопольд (1887-1948) і німецький лікар А. Швейцер (1875-1965), які вперше сформулювали ідею про те, що до живих істот і екосистем потрібно ставитися не як до речей, а як до собі подібних.
Екологічна етика формулює певні правила, які пробуджують сумління людини, стають на заваді знищення природи, нагадують, що так діяти не можна. Людина розумна - це лише один вид серед декількох мільйонів видів живих істот нашої Землі. І тому неправильно думати лише про потреби людини, забуваючи про її сусідів по планеті. Екологічна етика вчить, що не тільки до людей, але й до всіх живих істот та екосистем треба ставитися як до рівноправних партнерів, а не як до власних речей, які можна викинути, загубити, поламати тощо. Екологічна етика «руйнує стіну» і включає в людське співтовариство всіх великих і малих наших побратимів - від кишкової палички до велетенського синього кита, тобто всю дику природу.
Еразм Дарвін, дідусь відомого науковця Чарльза Дарвіна, навчав: «И вечно помни, дух себялюбивьій, что червь -твой родич, брат - твой муравей».
Екологічна етика навчає людину ставитися до організмів, зважаючи на їх права: право на життя, право на природну свободу, право на необхідну для життя частку земних благ, право на відсутність відповідальності перед людиною, право на захист законом, право на захист від страждання з вини людини
Объяснение:
прокариоты- это бактерии и археи
бактерии мало тог,что их больше всех на земле,так ещё и являются и главными Земли и человека
Главное
1) в цепях питания они стоят последними и зовутся редуцентами ,то есть они "разрушители". бактерии занимают 1 место по переработке органики (собственно благодаря ним пахнет мусор и трупы разных животных) и в результате ,например мёртвое животное начинает гнить.
без бактерий планеты была бы покрыта только одними трупами и в результате,жизнь была бы невозможна
дополнительно
2) регуляция живых организмов.некоторые виды бактерий опасны,и вызывают заболевания,которые порой смертельны .тем самым,они регулируя численность вида животных их смертью
3) для многих животных бактерии просто жизненно необходимы! в кишечнике животных и в том числе человека живут множество бактерий .
Подробнее - на -
Объяснение: