Человек и природа находятся в тесной взаимосвязи. На много раньше, жизнь людей полностью зависела от окружающей среды.Вскоре люди научились строить жилища, добывать огонь, создавать орудия труда.
века. Современный человек улучшает качества жизни ,но наносит вред окружающей среде. Свалки мусор в лесах, загрязнение водоемов, выброс в атмосферу выхлопные газоы предприятиями ,давно стали привычным явлением в нашем обществе.
Губительное отношение к природе, может плохо закончиться для человечества. Каждый год вырубаются большие площади лесов. Леса прежде всего, природные источники кислорода на планете. Мир не может существовать на планете без достаточного количества кислорода. Уменьшение территорий лесов и растений приведет не только к уменьшению, но и исчезновению различных видов животных и птиц.
Промышленные предприятия сбрасывают отходы в водоемы. Такую воду не только опасно пить, но и просто купаться в ней.
Иногда, мне кажется, что человек забыл, что без природы он не может существовать и жить дальше. Ведь он дышит воздухом, ест плоды, пьет воду. Расстраивает то,что человек совершенно не может сохранить среду своего обитания.
Терміни та поняття: система, елемент, адаптація, рівні організації живого, організм, популяція, вид, екосистема, біогеоценоз, біосфера.
Що таке система. Живі організми є системами (від грец. сістема — утворення), тобто вони побудовані із структурних одиниць — елементів (від лат. елементум — складова частина чогось), які пов"язані між собою взаємовідносинами, що базуються на певних законах. Саме ці закономірності й обумовлюють особливості біологічних систем: їх цілісність, здатність до саморегуляції та самовідтворення, до розвитку та адаптації (від англ. адапто — пристосовуватися) — пристосування організму до певних умов середовища.
Важливою особливістю біологічних систем є їх відкритість. Це означає, що живі тіла є динамічними, проте сталими утвореннями, які постійно споживають енергію ззовні.
Простим прикладом відкритої системи є басейн, у який по одних трубах надходить вода, а по інших — витікає. Таким чином, постійно відбувається оновлення при збереженні статусу. До відкритих систем відносяться усі типи двигунів, які працюють при постійному доступі палива чи електро - енергії ззовні. Подібно до машини, живі організми існують лише за умови постійного отримання енергії та речовин.
Рівні організації живого. Будова живих організмів значно складніша, ніж будова неживих. Причиною цього, насамперед, є багаторівневість організації живого на Землі. Живі істоти складаються з клітин, які утворюються молекулами, клітини в свою чергу утворюють організми, а ті — угруповання організмів, що формують живу оболонку нашої планети. Ці біологічні утворення називаються рівнями організації живого і розташовані відповідно до принципу ієрархії (від грец. хієрос — священний і архе — влада). Практично на кожному з рівнів утворюються свої біологічні системи, яким притаманні власні особливості прояву життя.
Молекулярний рівень. Це найнижчий рівень організації живого.
века. Современный человек улучшает качества жизни ,но наносит вред окружающей среде. Свалки мусор в лесах, загрязнение водоемов, выброс в атмосферу выхлопные газоы предприятиями ,давно стали привычным явлением в нашем обществе.
Губительное отношение к природе, может плохо закончиться для человечества. Каждый год вырубаются большие площади лесов. Леса прежде всего, природные источники кислорода на планете.
Мир не может существовать на планете без достаточного количества кислорода. Уменьшение территорий лесов и растений приведет не только к уменьшению, но и исчезновению различных видов животных и птиц.
Промышленные предприятия сбрасывают отходы в водоемы. Такую воду не только опасно пить, но и просто купаться в ней.
Иногда, мне кажется, что человек забыл, что без природы он не может существовать и жить дальше. Ведь он дышит воздухом, ест плоды, пьет воду. Расстраивает то,что человек совершенно не может сохранить среду своего обитания.
Що таке система. Живі організми є системами (від грец. сістема — утворення), тобто вони побудовані із структурних одиниць — елементів (від лат. елементум — складова частина чогось), які пов"язані між собою взаємовідносинами, що базуються на певних законах. Саме ці закономірності й обумовлюють особливості біологічних систем: їх цілісність, здатність до саморегуляції та самовідтворення, до розвитку та адаптації (від англ. адапто — пристосовуватися) — пристосування організму до певних умов середовища.
Важливою особливістю біологічних систем є їх відкритість. Це означає, що живі тіла є динамічними, проте сталими утвореннями, які постійно споживають енергію ззовні.
Простим прикладом відкритої системи є басейн, у який по одних трубах надходить вода, а по інших — витікає. Таким чином, постійно відбувається оновлення при збереженні статусу. До відкритих систем відносяться усі типи двигунів, які працюють при постійному доступі палива чи електро - енергії ззовні. Подібно до машини, живі організми існують лише за умови постійного отримання енергії та речовин.
Рівні організації живого. Будова живих організмів значно складніша, ніж будова неживих. Причиною цього, насамперед, є багаторівневість організації живого на Землі. Живі істоти складаються з клітин, які утворюються молекулами, клітини в свою чергу утворюють організми, а ті — угруповання організмів, що формують живу оболонку нашої планети. Ці біологічні утворення називаються рівнями організації живого і розташовані відповідно до принципу ієрархії (від грец. хієрос — священний і архе — влада). Практично на кожному з рівнів утворюються свої біологічні системи, яким притаманні власні особливості прояву життя.
Молекулярний рівень. Це найнижчий рівень організації живого.