Тип Моллюски имеет 3 класса: кл. Головоногие (осьминог, кальмар), кл. Брюхоногие (улитка, слизень), кл. Двустворчатые (мидия, устрица). Кровеносная сис-ма (сердце, состоит из одного желудочка, кровь голубая). ТРАНСПОРТ ПИТАТЕЛЬНЫХ ВЕЩЕСТВ И КИСЛОРОДА. Дыхательная сис-ма (дышат легким (внутренняя стенка мантии)) ДЫХАНИЕ Пищеварительная сис-ма (передняя кишка (рот, глотка, пищевод, желудок, печень), средняя и задней кишка. В глотке имеется терка для измельчения пищи.) ПИЩЕВАРЕНИЕ, ВЫДЕЛЕНИЕ ТВЁРДЫХ ОТХОДОВ Выделительная сис-ма (почки) ВЫДЕЛЕНИЕ ЖИДКИХ ПРОДУКТОВ ОБМЕНА Нервная сис-ма (разбросанно-узловая; крупный надглоточный узел ("головной мозг")) РАЗДРАЖИМОСТЬ, РЕФЛЕКСЫ
Папоротеподі́бні (поліподіофіти) або просто папороті (Filicopsida або Pteridophyta) — група судинних рослин, належить до групи Moniliformopses. Здебільшого це багаторічні (рідше однорічні) трави, інколи дерева із самостійним гаплоїдним та диплоїдним поколіннями з переважанням у циклі розвитку спорофіту[1].
Папороті з'явилися на Землі близько 300 млн років тому, протягом кам'яновугільного періоду (карбону) палеозойської ери. Вони були справжніми гігантами і формували рослинний покрив нашої планети. Папороті утворювали цілі ліси. Зараз деревовидних папоротей на Землі залишилося мало. Сучасні папороті набагато менші за розмірами від тих, котрі існували у попередні геологічні періоди.
Беруть участь у формуванні травянистого покриву. З XIX століття папороті популярні як кімнатні рослини. Представники папоротеподі́бних: орляк, щитник чоловічий, страусове перо звичайне, сальвінія плаваюча, диксонія, марсилія, багатоніжка, маратія, платицеріум, азола, адіантум венерин волос.
Кровеносная сис-ма (сердце, состоит из одного желудочка, кровь голубая). ТРАНСПОРТ ПИТАТЕЛЬНЫХ ВЕЩЕСТВ И КИСЛОРОДА.
Дыхательная сис-ма (дышат легким (внутренняя стенка мантии)) ДЫХАНИЕ
Пищеварительная сис-ма (передняя кишка (рот, глотка, пищевод, желудок, печень), средняя и задней кишка. В глотке имеется терка для измельчения пищи.) ПИЩЕВАРЕНИЕ, ВЫДЕЛЕНИЕ ТВЁРДЫХ ОТХОДОВ
Выделительная сис-ма (почки) ВЫДЕЛЕНИЕ ЖИДКИХ ПРОДУКТОВ ОБМЕНА
Нервная сис-ма (разбросанно-узловая; крупный надглоточный узел ("головной мозг")) РАЗДРАЖИМОСТЬ, РЕФЛЕКСЫ
Папоротеподі́бні (поліподіофіти) або просто папороті (Filicopsida або Pteridophyta) — група судинних рослин, належить до групи Moniliformopses. Здебільшого це багаторічні (рідше однорічні) трави, інколи дерева із самостійним гаплоїдним та диплоїдним поколіннями з переважанням у циклі розвитку спорофіту[1].
Папороті з'явилися на Землі близько 300 млн років тому, протягом кам'яновугільного періоду (карбону) палеозойської ери. Вони були справжніми гігантами і формували рослинний покрив нашої планети. Папороті утворювали цілі ліси. Зараз деревовидних папоротей на Землі залишилося мало. Сучасні папороті набагато менші за розмірами від тих, котрі існували у попередні геологічні періоди.
Беруть участь у формуванні травянистого покриву. З XIX століття папороті популярні як кімнатні рослини. Представники папоротеподі́бних: орляк, щитник чоловічий, страусове перо звичайне, сальвінія плаваюча, диксонія, марсилія, багатоніжка, маратія, платицеріум, азола, адіантум венерин волос.