Значення рослин у житті людини ... Будучи най- гільш важливим компонентом живої природи, рослини забезпечують нормальний біологічний кругообіг речовин у біосфері, збагачують повітря киснем і накопичують органічні речовини, необхідні для життя людини і тварин.
Объяснение:
Значення рослин у природі та житті людини. Як нам відомо, всі люди і тварини дихають киснем і виділяють вуглекислий газ. Кількість вуглекислого газу в повітрі також збільшується від спалювання палива. А рослини у свою чергу поглинають вуглекислий газ з повітря на світлі і виділяють кисень.
Крім цього рослини збагачують повітря киснем, зменшуючи кількість вуглекислого газу. З огляду на те, що кисень є необхідним компонентом для життя людей і тварин, життя на Землі без зелених рослин була б неможлива.
Щоб збагатити міста і села киснем - проспекти, бульвари, вулиці і т.д. озеленюють. Люди висаджують дерева, чагарники, облаштовують парки, бульвари, квітники, газони. Загалом, в будь-якому місті на планеті намагаються якнайбільше насадити рослин, які так необхідні для збереження здоров'я населення. Враховуючи те, що рослини поглинають вуглекислий газ, вони також виділяють в повітря кисень і деякі газоподібні речовини, які затримують пил і знищуют шкідливі для здоров'я мікроби.
Тому ми повинні дбати про охорону наших рослин, кожного листочка рослини і примножувати зелені насадження, а точніше не забувати висаджувати нові рослини, доглядати за ними, і охороняти від пошкоджень.
Значення рослин при утворенні в них органічних речовин відіграє також важливу роль. Зелені рослини створюють органічні речовини, а люди та тварини для свого харчування отримують їх готовими від зелених рослин. Люди вирощують культурні рослини, щоб надалі збирати врожаї плодів фруктів, овочів, зерен і т.п. і вживати їх в їжу, заготовляти на зиму. А для сільськогосподарських тварин збирають зерна, силос, які також необхідні для життя тварин, тому що містять поживні органічні речовини. Тварини не могли б існувати без зелених рослин, так як харчуються готовими органічними речовинами, які в них утворюються.
На великих луках також можна знайти багато корисних органічних речовин, які використовують як корм для худоби. Для цього виганяють худобу на пасовища або виробляють покоси трав і збір сіна. Але покоси необхідно робити в самому початку цвітіння трав, тому що в цей час рослини містять найбільше соковитих поживних речовин. Якщо покоси проводити при цвітінні або плодоношенні, то трави грубіють, а їх живильна якість значно знижується.
У підсумку можна сказати, що значення рослин у природі та житті людини відіграє дуже велику роль. Тому що зелені рослини дають людям їжу, сировину для промисловості, а також корма для сільськогосподарськи
ответ:Первобытным охотникам и собирателям приходилось внимательно изучать особенности окружающих их природных сообществ. Им необходимо было знать повадки зверей и птиц, отличать съедобные растения от ядовитых, предугадывать изменения погоды. Личный опыт передавался из поколения в поколение, что создавало запас знаний об окружающей среде.
Один из первых выводов, которые пришлось сделать первобытному человеку, – дары природы не беспредельны. Поэтому охрана природы в местах обитания была залогом выживания любой общины, всего народа или этноса.
В небольших племенах и общинах, живущих в первую очередь за счет охоты, сохранялись, а в ряде мест и по сей день сохраняются, строгие ограничения на количество дичи и рыбы, которое позволялось добывать каждому члену общины, и на территории, служившие ему охотничьим участком. При совместной охоте на крупную дичь число добываемых животных, их пол и возраст также заранее оговаривались. На совете племени или совете старейшин обсуждались и сроки начала охоты на разные виды животных, причем в разные годы они могли быть различными – живущие за счет даров природы люди отлично разбирались во взаимосвязях между погодными условиями, урожаем пищевых растений и численностью травоядных и хищных животных.
По мере развития человеческого общества в его отношении к природе, помимо утилитарно-рациональных, стали появляться и духовные, этические компоненты, находившие выражение в культе природы, ее обожествлении.
Древний человек не отделял себя от природы. Страх перед гневом земли уживался в нем с верой в ее безграничное могущество. И в настоящие времена масаи Восточной Африки избегают вонзать копья острием в землю из опасения ее поранить.
Древние люди, в том числе индейцы Америки, были убеждены, что все созданное Великим Духом должно существовать и убивать или уничтожать его творения просто так, не для еды, непозволительно. Мезоамериканские народы (майя, ацтеки, ольмеки и др.) обожествляли животных: охраняли, поклонялись им, никогда не убивали больше того, что могли съесть.
Широко был распространен и тотемизм. Природный объект, избранный в качестве племенного тотема, исключался из хозяйственной деятельности: если это было животное, то мог быть наложен полный или частичный запрет на охоту, вводилось табу на посещения мест его обитания.
Особым поклонением пользовались леса, дававшие человеку почти все необходимое для жизни. По славянским поверьям, от деревьев пошла жизнь на земле. У многих народов существовали священные рощи, в которых благодарили богов за удачную охоту, молили о защите. Божественное почитание деревьев оберегало их от истребления. Так, в племенах кельтов, живших во второй половине первого тысячелетия на территории нынешних Франции, Италии, Бельгии, Германии и Британских островов, за порчу деревьев наказывали очень жестоко: раны, нанесенные дубу, «бинтовали» кишками тех, кто посмел поднять на него руку.
По мере перехода от охоты и собирательства к скотоводству и земледелию человек становился менее зависим от окружающих его природных сообществ и правила, направленные на их сохранение, становились менее строгими. Однако во всех религиях, от древнего зороастризма до христианства и мусульманства, проповедуется бережное отношение к природе. И если по иудейско-христианской доктрине человек, сотворенный Богом по его образу и подобию, призван разумно использовать природу для удовлетворения своих нужд, то традиционные восточные религиозно-философские течения рассматривают человека не изолированно, а в единстве с природой, как неразделимое и гармоничное целое.
В одном из древнейших юридических документов – Законах Хаммурапи (царя, правившего Вавилоном в XVIII в. до н. э.) – были введены экономические санкции за экологический ущерб. За порубку фруктового дерева накладывался штраф...
Значення рослин у житті людини ... Будучи най- гільш важливим компонентом живої природи, рослини забезпечують нормальний біологічний кругообіг речовин у біосфері, збагачують повітря киснем і накопичують органічні речовини, необхідні для життя людини і тварин.
Объяснение:
Значення рослин у природі та житті людини. Як нам відомо, всі люди і тварини дихають киснем і виділяють вуглекислий газ. Кількість вуглекислого газу в повітрі також збільшується від спалювання палива. А рослини у свою чергу поглинають вуглекислий газ з повітря на світлі і виділяють кисень.
Крім цього рослини збагачують повітря киснем, зменшуючи кількість вуглекислого газу. З огляду на те, що кисень є необхідним компонентом для життя людей і тварин, життя на Землі без зелених рослин була б неможлива.
Щоб збагатити міста і села киснем - проспекти, бульвари, вулиці і т.д. озеленюють. Люди висаджують дерева, чагарники, облаштовують парки, бульвари, квітники, газони. Загалом, в будь-якому місті на планеті намагаються якнайбільше насадити рослин, які так необхідні для збереження здоров'я населення. Враховуючи те, що рослини поглинають вуглекислий газ, вони також виділяють в повітря кисень і деякі газоподібні речовини, які затримують пил і знищуют шкідливі для здоров'я мікроби.
Тому ми повинні дбати про охорону наших рослин, кожного листочка рослини і примножувати зелені насадження, а точніше не забувати висаджувати нові рослини, доглядати за ними, і охороняти від пошкоджень.
Значення рослин при утворенні в них органічних речовин відіграє також важливу роль. Зелені рослини створюють органічні речовини, а люди та тварини для свого харчування отримують їх готовими від зелених рослин. Люди вирощують культурні рослини, щоб надалі збирати врожаї плодів фруктів, овочів, зерен і т.п. і вживати їх в їжу, заготовляти на зиму. А для сільськогосподарських тварин збирають зерна, силос, які також необхідні для життя тварин, тому що містять поживні органічні речовини. Тварини не могли б існувати без зелених рослин, так як харчуються готовими органічними речовинами, які в них утворюються.
На великих луках також можна знайти багато корисних органічних речовин, які використовують як корм для худоби. Для цього виганяють худобу на пасовища або виробляють покоси трав і збір сіна. Але покоси необхідно робити в самому початку цвітіння трав, тому що в цей час рослини містять найбільше соковитих поживних речовин. Якщо покоси проводити при цвітінні або плодоношенні, то трави грубіють, а їх живильна якість значно знижується.
У підсумку можна сказати, що значення рослин у природі та житті людини відіграє дуже велику роль. Тому що зелені рослини дають людям їжу, сировину для промисловості, а також корма для сільськогосподарськи
ответ:Первобытным охотникам и собирателям приходилось внимательно изучать особенности окружающих их природных сообществ. Им необходимо было знать повадки зверей и птиц, отличать съедобные растения от ядовитых, предугадывать изменения погоды. Личный опыт передавался из поколения в поколение, что создавало запас знаний об окружающей среде.
Один из первых выводов, которые пришлось сделать первобытному человеку, – дары природы не беспредельны. Поэтому охрана природы в местах обитания была залогом выживания любой общины, всего народа или этноса.
В небольших племенах и общинах, живущих в первую очередь за счет охоты, сохранялись, а в ряде мест и по сей день сохраняются, строгие ограничения на количество дичи и рыбы, которое позволялось добывать каждому члену общины, и на территории, служившие ему охотничьим участком. При совместной охоте на крупную дичь число добываемых животных, их пол и возраст также заранее оговаривались. На совете племени или совете старейшин обсуждались и сроки начала охоты на разные виды животных, причем в разные годы они могли быть различными – живущие за счет даров природы люди отлично разбирались во взаимосвязях между погодными условиями, урожаем пищевых растений и численностью травоядных и хищных животных.
По мере развития человеческого общества в его отношении к природе, помимо утилитарно-рациональных, стали появляться и духовные, этические компоненты, находившие выражение в культе природы, ее обожествлении.
Древний человек не отделял себя от природы. Страх перед гневом земли уживался в нем с верой в ее безграничное могущество. И в настоящие времена масаи Восточной Африки избегают вонзать копья острием в землю из опасения ее поранить.
Древние люди, в том числе индейцы Америки, были убеждены, что все созданное Великим Духом должно существовать и убивать или уничтожать его творения просто так, не для еды, непозволительно. Мезоамериканские народы (майя, ацтеки, ольмеки и др.) обожествляли животных: охраняли, поклонялись им, никогда не убивали больше того, что могли съесть.
Широко был распространен и тотемизм. Природный объект, избранный в качестве племенного тотема, исключался из хозяйственной деятельности: если это было животное, то мог быть наложен полный или частичный запрет на охоту, вводилось табу на посещения мест его обитания.
Особым поклонением пользовались леса, дававшие человеку почти все необходимое для жизни. По славянским поверьям, от деревьев пошла жизнь на земле. У многих народов существовали священные рощи, в которых благодарили богов за удачную охоту, молили о защите. Божественное почитание деревьев оберегало их от истребления. Так, в племенах кельтов, живших во второй половине первого тысячелетия на территории нынешних Франции, Италии, Бельгии, Германии и Британских островов, за порчу деревьев наказывали очень жестоко: раны, нанесенные дубу, «бинтовали» кишками тех, кто посмел поднять на него руку.
По мере перехода от охоты и собирательства к скотоводству и земледелию человек становился менее зависим от окружающих его природных сообществ и правила, направленные на их сохранение, становились менее строгими. Однако во всех религиях, от древнего зороастризма до христианства и мусульманства, проповедуется бережное отношение к природе. И если по иудейско-христианской доктрине человек, сотворенный Богом по его образу и подобию, призван разумно использовать природу для удовлетворения своих нужд, то традиционные восточные религиозно-философские течения рассматривают человека не изолированно, а в единстве с природой, как неразделимое и гармоничное целое.
В одном из древнейших юридических документов – Законах Хаммурапи (царя, правившего Вавилоном в XVIII в. до н. э.) – были введены экономические санкции за экологический ущерб. За порубку фруктового дерева накладывался штраф...
Объяснение: