Если в организме присутствуют микробы, то лимфоциты начинают вырабатывать антитела – белки, устремляющееся к токсичным веществам микробов. Действия антител направленны на борьбу с пагубным воздействием антигенов, посредством присоединения к ним. Нейтрализация чужеродных микробов и молекул происходит благодаря реакции антиген-антитело, которая проходит в плазме крови, чем и занимаются органы иммунной системы. Помимо этого, лимфоциты и органы иммунной системы обладают иммунной памятью . Органы иммунной системы запоминают процесс образования специфического антитела для конкретно взятого антигена. Это означает, что при проникновении антигена повторно, процесс образования антител, необходимы для борьбы с этим антигеном, происходит намного быстрее и антител образуется намного больше. Такая реакция называется вторичной иммунной реакцией.
У наш час багато людей застосовують рослини для лікування. Їх ще називають - лікарські. Пропоную дізнатися про таку рослину як ехінацея.
Ехнацея - багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових. Стебло в неї пряме, до 150 см заввишки. Листки прості, овальні , по краю — зубчасті, нижні — довгочерешкові, верхні — майже сидячі. На кінцях стебел квітки розташовані неоднаково: крайні — довгоязичкові, неплідні, темно-червоні або жовті; середні — трубчасті, двостатеві. Цвіте у липні — жовтні. Плід — сім'янка.
Ехінацею пурпурову вирощують як цінну кормову культуру і лікарську рослину, багату білками. Коріння ехінацеї містить глікозиди, бетаїн, органічні кислоти, ефірну олію, мінеральні речовини , вітаміни. Галенові препарати ехінацеї мають стимулюючу дію на центральну нервову систему, сприяють загоюванню ран, підвищують захисні сили організму (імунітет). Внутрішньо ехінацею застосовують як настоянку коріння(чай), а зовнішньо у вигляді компресів на пошкоджені ділянки тіла.
Ехінацея як цінна лікарська рослина
У наш час багато людей застосовують рослини для лікування. Їх ще називають - лікарські. Пропоную дізнатися про таку рослину як ехінацея.
Ехнацея - багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових. Стебло в неї пряме, до 150 см заввишки. Листки прості, овальні , по краю — зубчасті, нижні — довгочерешкові, верхні — майже сидячі. На кінцях стебел квітки розташовані неоднаково: крайні — довгоязичкові, неплідні, темно-червоні або жовті; середні — трубчасті, двостатеві. Цвіте у липні — жовтні. Плід — сім'янка.
Ехінацею пурпурову вирощують як цінну кормову культуру і лікарську рослину, багату білками. Коріння ехінацеї містить глікозиди, бетаїн, органічні кислоти, ефірну олію, мінеральні речовини , вітаміни. Галенові препарати ехінацеї мають стимулюючу дію на центральну нервову систему, сприяють загоюванню ран, підвищують захисні сили організму (імунітет). Внутрішньо ехінацею застосовують як настоянку коріння(чай), а зовнішньо у вигляді компресів на пошкоджені ділянки тіла.