Біологічні знання потрібні для практичної діяльності людини. В першу чергу для забезпечення продуктами харчування постійно зростаючу популяцію людей. Необхідні для харчування білки, жири, вуглеводи, вітаміни людина отримує в основному від культурних рослин і домашніх тварин.
Тому важливе знання законів генетики та селекції, особливостей анатомії, фізіології тварин для виведення високопродуктивних порід домашніх тварин і сортів культурних рослин, вдосконалення агротехніки і зоотехніки. Закони генетики застосовуються і в селекції мікроорганізмів при виробництві антибіотиків.
Біологічні знання широко використовуються в
лісовому та мисливському господарствах;
у рибальстві та риборозведенні.
Розкриття молекулярної будови генів послужило створенню нового напряму в біології – генної інженерії, що забезпечила отримання організмів з певними, потрібними людині ознаками.
Зовсім нові перспективи у виведенні продуктивних порід відкривають можливості клонування тварин.
Біологічні знання необхідні для розробки та вдосконалення методів профілактики та лікування хвороб людини, оскільки успіхи медицини та охорони здоров’я базуються на досягненнях біології. Вони особливо важливі для запобігання поширенню природно-вогнищевих хвороб:
малярії;
тайгового енцефаліту;
сибірки;
холери та ін.;
Також вони використовуються для лікування серцево-судинних, онкологічних захворювань, СНІДу.
Біохімічні дослідження, зокрема встановлення спорідненості ДНК близьких видів і груп тварин, дозволили створити біохімічну систематику. За спорідненістю ДНК визначають близькість між породами домашніх тварин, спорідненість між людьми.
До початку XXI ст. біологія стала реальною продуктивною силою, науковою основою взаємовідносин суспільства і природи. Тільки при знанні і дотриманні біологічних законів можливий тривалий сталий розвиток біосфери і людства.
До XVII ст. дослідники спиралися на уявлення про вигляді, створене ще Аристотелем, який вважав види сукупністю зовні схожих особин. Такий підхід без принципових змін був використаний багатьма біологами, включаючи Карла Ліннея, основоположника сучасної біологічної систематики.
Лінней ввів в ужиток бінарну, або біноміальними, номенклатуру - прийнятий в біологічній систематиц б позначення видів за до назви з двох слів (біном), що складається з поєднання двох назв (імен): імені роду і імені виду (згідно з термінологією, прийнятою в зоологічної номенклатурі ) або імені роду і видового епітета (згідно ботанічної термінології).
Біологічні знання потрібні для практичної діяльності людини. В першу чергу для забезпечення продуктами харчування постійно зростаючу популяцію людей. Необхідні для харчування білки, жири, вуглеводи, вітаміни людина отримує в основному від культурних рослин і домашніх тварин.
Тому важливе знання законів генетики та селекції, особливостей анатомії, фізіології тварин для виведення високопродуктивних порід домашніх тварин і сортів культурних рослин, вдосконалення агротехніки і зоотехніки. Закони генетики застосовуються і в селекції мікроорганізмів при виробництві антибіотиків.
Біологічні знання широко використовуються в
лісовому та мисливському господарствах;
у рибальстві та риборозведенні.
Розкриття молекулярної будови генів послужило створенню нового напряму в біології – генної інженерії, що забезпечила отримання організмів з певними, потрібними людині ознаками.
Зовсім нові перспективи у виведенні продуктивних порід відкривають можливості клонування тварин.
Біологічні знання необхідні для розробки та вдосконалення методів профілактики та лікування хвороб людини, оскільки успіхи медицини та охорони здоров’я базуються на досягненнях біології. Вони особливо важливі для запобігання поширенню природно-вогнищевих хвороб:
малярії;
тайгового енцефаліту;
сибірки;
холери та ін.;
Також вони використовуються для лікування серцево-судинних, онкологічних захворювань, СНІДу.
Біохімічні дослідження, зокрема встановлення спорідненості ДНК близьких видів і груп тварин, дозволили створити біохімічну систематику. За спорідненістю ДНК визначають близькість між породами домашніх тварин, спорідненість між людьми.
До початку XXI ст. біологія стала реальною продуктивною силою, науковою основою взаємовідносин суспільства і природи. Тільки при знанні і дотриманні біологічних законів можливий тривалий сталий розвиток біосфери і людства.
До XVII ст. дослідники спиралися на уявлення про вигляді, створене ще Аристотелем, який вважав види сукупністю зовні схожих особин. Такий підхід без принципових змін був використаний багатьма біологами, включаючи Карла Ліннея, основоположника сучасної біологічної систематики.
Лінней ввів в ужиток бінарну, або біноміальними, номенклатуру - прийнятий в біологічній систематиц б позначення видів за до назви з двох слів (біном), що складається з поєднання двох назв (імен): імені роду і імені виду (згідно з термінологією, прийнятою в зоологічної номенклатурі ) або імені роду і видового епітета (згідно ботанічної термінології).
Объяснение:
я тільки це знаю