— н.
3 На рисунке изображено растение
а)хвощ
б)сфагнум
в кипарис
г)спирогира
4K голосеменным растениям относятся
а) береза и тополь
б)тополь и ель
в)ель и кипарис
гкипарис и береза
5.Органами покрытосеменных растений являются
а) корень, лист
б)корень, лист, стебель
В корень, лист, стебель. Цветок
гризоиды, лист, стебель, цветок
6.ХЕОш относится к
а) высшим растениям, размножается семенами
онизши растения, размножается споран
BJELICIDIHM PacTEHHAN. DA3MHOZZeic: Chopal
Гінизши растения, размножается семенами
7. Что относится к телу лишайника
а ризонды
б)слоевише
В )грибница
г) водоросли​

Сравни рыбу и морское млекопитающие.
Разное строение плавников, хвоста, органов дыхания (лёгкие у дельфина и жабры акулы), черепа (а именно - челюсти. Взять хотя бы постоянно меняющиеся зубы у акул), размножение (очень немногие акулы живородящи - они яйца откладывают, а дельфины живородящи все), строение мышц ( миомеры - сегментированные - у акул и мышечные пучки у дельфинов), разные отделы скелета +у дельфина, насколько я помню, в шейном отделе есть Атлант; выделительная система (тазовые почки дельфина и туловищные у акул), строение уха (только внутреннее у акул и ещё и среднее (со стремечком) у дельфина). 

Запропоновані Арістотелем класифікації тварин, а Теофрастом – рослин – і сьогодні вражають своєю стрункою побудовою.

Теофраст, зокрема, виділяє такі екологічні групи рослин:
1) морські водні;
2) морські прибережні;
3) глибоких прісних вод;
4) прибережних мілководь озер;
5) вологих берегів потоків;
6) боліт.

Теофраст вивчав також вплив середовища на поширення і вибіркову здатність дерев. Арістотелеву класифікацію тварин застосував Пліній Старший, розподіливши усіх тварин на такі види: водні, земні та літаючі. Кожна із названих груп поділялася на дрібніші підрозділи з використанням екологічних характеристик.
Із натуралістичних досліджень Середньовіччя варто виділити дослідження німецького філософа Альберта Великого (1193-1280) щодо впливу умов місцезростання дерев на якість деревини. Права громадянства здобувають натуралістичн з життя тварин. Швейцарський природознавець Конрад Геснер гав життя тварин і видав п'ятитомну "Енциклопедію тварин". Відомості про поведінку та б життя тварин, якими супроводився опис їх будови, у той час називали "історією" життя тварин.
Валеріус Кордус (1515-1544) був першим з ботаніків, який спробував пов'язати поширюваність чи розселення рослин із мінеральним складом ґрунту. Початок опису флори зроблено у праці польського ботаніка і мандрівника М. Бойма (1614-1659) "Флора Китаю", яка з'явилася в 1656 р.
Багато натуралістичних подорожей було організовано у XXVII ст. в Росії. Особливо варто нагадати подорожі П.С. Палласа (1741-1811), який приділив чимало уваги вивченню таврійських степів і Криму. П.С. Паллас друкує свою знамениту "Зоогеографію", в якій подає детальний опис життя 151 виду ссавців та 425 видів птахів, а також таких біологічних явищ, як міграція, сплячки, взаємозв'язок споріднених видів.
У цей період особливо багато уваги приділялось біогеографічним дослідженням рослинного та тваринного світу (праці О. Гумбольдта (1807), А. Декандоля (1855), К.Ф. Рульє (1814-1858)). Ці роботи здійснюються і сьогодні, особливо коли йдеться про охорону видів чи пошук генетико-селекційного матеріалу.
Успіхам селекціонерів, які займаються зерновими культурами, наше сільське господарство значною мірою завдячує М.І. Вавілову. Його експедиції дали можливість зібрати різновиди пшениць з усіх континентів світу. Експедиція на Буковину в 1940 р