Лесную полосу или участок леса, на которых с человеческих усилий высаживаются молодые деревья или саженцы, называют «лесопосадками». также они считаются одними из важнейших источников такой лесной продукции, как топливная древесина, волокно, кругляк и т. п. проект лесопосадки может включать в себя как коренные, так и экзотические виды растений. таким лесопосадкам отводится одна из основных ролей в сохранении культурной и социальной ценности лесов, так как площадь природных лесов, в последнее время, часто попадает под штучное сокращение. причинами создания лесопосадок могут быть как социально- и производственные интересы, так и необходимость сохранения и защиты лесной растительности. в связи с последней причиной создания таких лесопосадок во всех цивилизованных странах большое внимание уделяется производству леса путем восстановления деревьев лесопосадок, а также во многих лесах существует запрет на любой вид хозяйственной деятельности. есть и такие страны, где лес имеет участки, которые никогда не подвергались человеческому влиянию. в германии такие леса называют «урвальд», что в переводе означает «древний» или «первобытный» лес, где многие хвойные деревья, такие как ель, доживают до 400 лет. сами же леса значительно влияют на погодные условия, климат и процессы, которые происходят не только на земной поверхности, а также и внутри самой земли. огромное влияние оказывают леса и на здоровье человека. ведь в воздухе естественного леса имеется более 300 наименований разнообразных соединений, так же растительность способна активно поглощать и преобразовывать атмосферные загрязнения. сосна, можжевельник и ель самой большой окисляющей способностью. наши предки использовали лесную растительность в разных хозяйственных целях: в качестве дров (как источник энергии), как источник пищи (мед, ягоды, грибы, птицы, звери). в наше время растительность лесов используют чаще как строительный материал или как сырье для производства. поэтому необходимо регулярно восстанавливать объем вырубки леса, так как постепенное уменьшение лесной растительности может к экологической катастрофе.
Свідомість — здатність людини пізнавати навколишній світ і саму себе за до мислення та розуму, внаслідок чого формується інтелект особистості.
Свідомість можливо розглядати як стан психіки, за якого відбувається якісне суб'єктивне відображення об'єктивної дійсності у формі суб'єктивних кваліа. Визначення свідомості сплутане з такими поняттями як суб'єктивність, усвідомлення, здатність мати переживання чи почуття, пробудженість, присутність, самоконтроль. Попри відсутність однозначного визначення, інтуїтивно більшість розуміє суть цього феномену, хоч і кожен по-своєму. Як зазначають Макс Вельман та Сьюзен Шнайдер у «Компаньйоні Блеквелла до Свідомості»: все, що ми усвідомлюємо в той чи той момент, стає частиною нашої свідомості тієї миті, роблячи свідоме переживання водночас найбільш звичним і найбільш загадковим аспектом нашого життя
Свідомість — здатність людини пізнавати навколишній світ і саму себе за до мислення та розуму, внаслідок чого формується інтелект особистості.
Свідомість можливо розглядати як стан психіки, за якого відбувається якісне суб'єктивне відображення об'єктивної дійсності у формі суб'єктивних кваліа. Визначення свідомості сплутане з такими поняттями як суб'єктивність, усвідомлення, здатність мати переживання чи почуття, пробудженість, присутність, самоконтроль. Попри відсутність однозначного визначення, інтуїтивно більшість розуміє суть цього феномену, хоч і кожен по-своєму. Як зазначають Макс Вельман та Сьюзен Шнайдер у «Компаньйоні Блеквелла до Свідомості»: все, що ми усвідомлюємо в той чи той момент, стає частиною нашої свідомості тієї миті, роблячи свідоме переживання водночас найбільш звичним і найбільш загадковим аспектом нашого життя