в осевом скелете – позвоночном столбе выделяют пять отделов: шейный грудной, поясничный, крестцовый, хвостовой. Череп птиц образован тонкими губчатыми костями, границы между которыми видны лишь у молодых птиц. по сравнению с рептилиями в черепе птиц намного больше объем мозговой коробки, глазницы большие, челюсти лишены зубов и образуют клюв. Число шейных позвонков колеблется в зависимости от вида птиц от 11 (голубь) до 23-25 (лебедь) . первый позвонок – атлант, у большинства птиц имеет форму костного кольца, второй – эпистрофей сочленяется с ним зубовидным отростком, который обеспечивает подвижное соединение головы с туловищем. Остальные шейные позвонки седлообразные, что обусловливает значительную подвижность позвонков относительно друг друга. Особенности шейных позвонков позволяют птицам свободно поворачивать голову на 180°, а некоторым (совы, попугаи) – и на 270°. Это дает возможность производить сложные и быстрые движения головой при схватывании подвижной добычи, чистке оперения, постройке гнезд и т. д.
Людину Дарвін вважав закономірним результатом еволюції приматів, підтверджуючи
походження людини від мавпи. Вчений стверджував наявність вимерлих перехідних форм
від мавпи до людини.класичною теорією Дарвіна та новими відомостями про характер
спадковості.
Основними факторами еволюції Чарльз Дарвін вважав спадкову мінливість, боротьбу за
існування та природний добір.
Досліджуючи різні види мінливості, Дарвін поділив це явище на визначену (неспадкову)
та невизначену (спадкову) мінливість. Прояви неспадкової мінливості виникають під дією пев-
ного фактора середовища і зникають з припиненням дії цього фактора. Прояви ж спадкової
мінливості індивідуальні і передаються наступним поколінням. Саме останню Дарвін вважав
джерелом еволюційних змін. Однак. на думку Дарвіна, самі спадкові зміни не мають здатності
пристосовувати організми до умов середовища. Такі пристосування виникають лише під дією
на організми боротьби за існування та природного добору.
Объяснение:Теория Чарльза Дарвина.