Найважливіших круп'яних культур і є єдиною незлаковою рослиною в групі зернових культур. Крупа з неї має високі споживчі, смакові й дієтичні якості.
У зерні гречки міститься від 10 % до 15 % (у середньому 13,1 %) білка, 67,8 % вуглеводів, 3,1 % олії, 2,8 % золи, 13,1 % клітковини. У складі білка гречки переважають легкорозчинні глобуліни та глютеніни, тому він краще засвоюється і поживніший за білок злакових культур (наближається за якістю до білків зернобобових культур). Містить багато незамінних амінокислот: аргінін (12,7 %), лізин (7,9 %), цистин (1 %), гістидин (0,59 %) та ін. У золі гречки багато фосфорної кислоти (48,7 %), оксиду калію (23,1 %) та оксиду магнію (12,4 %). За вмістом заліза (1,7 %) вона переважає інші круп'яні культури, а також багата на мідь.
У зерні гречки містяться органічні кислоти (лимонна, яблучна, малеїнова, щавлева), які сприяють кращому засвоєнню не тільки гречаної каші, а й інших страв, які вживаються після неї. До складу зерна гречки входять такі цінні вітаміни, як B1, В2, В6, Р (рутин), необхідні для нормальної фізіологічної діяльності людського організму. Цим визначається цінність гречки як лікувально-дієтичного продукту харчування.
Гречана крупа швидко розварюється, відзначається високою калорійністю.
Хімічний склад зерна характеризує гречану крупу як важливий продукт харчування, особливо для дітей, літніх людей, а також осіб, хворих на діабет, гіпертонію, склероз, виразкову хворобу шлунка, розлад нервової системи.
Кашу з гречаної крупи вважають національною українською стравою. Із зерна гречки виробляють гречане борошно, придатне для виготовлення млинців, галушок, вареників, здавна відомих українських «гречаників», печива, макаронів, деяких сортів шоколаду. У хлібопеченні це борошно не використовують через брак у зерні клейковини.
Гречане борошно використовується для виготовлення дієтичного рослинного молока (замінник натурального молока).
Відомо що помідорів є 7 видів, що дико ростуть у тропічній Америці. Найважливіше господарське значення має 1 вид: Помідор звичайний або їстівний (L. esculentum) — овочева культура. Плоди містять велику кількість вітамінів (B1, B2, C, P, PP), провітамін A, цукри (2.1—8.8 %), яблучну і цитринову кислоту та мінеральні речовини. Помідори споживають сирими, вареними, соленими, маринованими; з них виготовляють томатний сік, томат-пюре. Іноді рід помідор об'єднують із родом паслін (лат. Solanum).
Значение свободноживущих простейших. Многие простейшие, особенно инфузории, питающиеся бактериями, гниющими органическими остатками, участвуют в очищении водоемов от загрязнения. При благоприятных условиях жизни они быстро размножаются. Их несметное количество служит пищей личинкам и малькам рыб, различным мелким рачкам, водным насекомым и их личинкам, которые, в свою очередь, поедаются подросшими мальками рыб и более крупными водными животными.
Большое значение в очищении водоемов и в питании многих мелких пресноводных животных имеют эвглены. Кроме того, создавая на свету органические вещества из неорганических, они, как растения, уменьшают в воде содержание углекислого газа и увеличивают количество кислорода.
Многие из простейших служат показателями (индикаторами) чистоты воды. Так, высокая численность эвглен и инфузорий некоторых видов свидетельствует о загрязненности воды органическими веществами. В более чистой воде живут трубачи, спиростомум, инфузории-туфельки, а в воде с малым содержанием органических и большим количеством минеральных веществ живет обычно амеба обыкновенная.
Из раковинок отмерших и оседавших на дно морских фораминифер в течение тысячелетий образовались мел и известняк, а из скелетов радиолярий – радиоляриевые илы.
Значение паразитических простейших. Среди простейших много паразитов, вызывающих тяжелые заболевания у человека, сельскохозяйственных и диких промысловых животных. Дизентерийная амеба, внедряясь в слизистую оболочку толстого кишечника человека и размножаясь в ней, вызывает изъявления и как следствие — кровавый понос. Кроме того, она поглощать красные кровяные тельца крови (эритроциты).
Из других паразитов кишечника человека большую опасность представляют жгутиконосцы лямблии и инфузория балантидий. Лямблия одного из видов паразитирует в тонком кишечнике и желчных протоках печени человека (преимущественно детей), вызывая воспаление желчного пузыря и кишечные расстройства. Попадая в нижние отделы кишечника, лямблии образуют цисты, которые выводятся из организма и служат источником заражения новых хозяев.
В естественных водоемах и в прудовых хозяйствах большую опасность представляет инфузория ихтиофтириус. Она часто вызывает массовую гибель рыб, поражая их кожу, плавники и жабры. Особенно опасен этот паразит для молоди рыб.
Наибольшее число паразитов человека и животных относится к типу споровиков. Один их них — малярийный плазмодий — возбудитель малярии. Малярийные паразиты внедряются в красные кровяные тельца крови человека, питаются их содержимым и делятся. В недалеком малярия свирепствовала во многих странах мира. В нашей стране эта болезнь практически ликвидирована.
У зерні гречки міститься від 10 % до 15 % (у середньому 13,1 %) білка, 67,8 % вуглеводів, 3,1 % олії, 2,8 % золи, 13,1 % клітковини. У складі білка гречки переважають легкорозчинні глобуліни та глютеніни, тому він краще засвоюється і поживніший за білок злакових культур (наближається за якістю до білків зернобобових культур). Містить багато незамінних амінокислот: аргінін (12,7 %), лізин (7,9 %), цистин (1 %), гістидин (0,59 %) та ін. У золі гречки багато фосфорної кислоти (48,7 %), оксиду калію (23,1 %) та оксиду магнію (12,4 %). За вмістом заліза (1,7 %) вона переважає інші круп'яні культури, а також багата на мідь.
У зерні гречки містяться органічні кислоти (лимонна, яблучна, малеїнова, щавлева), які сприяють кращому засвоєнню не тільки гречаної каші, а й інших страв, які вживаються після неї. До складу зерна гречки входять такі цінні вітаміни, як B1, В2, В6, Р (рутин), необхідні для нормальної фізіологічної діяльності людського організму. Цим визначається цінність гречки як лікувально-дієтичного продукту харчування.
Гречана крупа швидко розварюється, відзначається високою калорійністю.
Хімічний склад зерна характеризує гречану крупу як важливий продукт харчування, особливо для дітей, літніх людей, а також осіб, хворих на діабет, гіпертонію, склероз, виразкову хворобу шлунка, розлад нервової системи.
Кашу з гречаної крупи вважають національною українською стравою. Із зерна гречки виробляють гречане борошно, придатне для виготовлення млинців, галушок, вареників, здавна відомих українських «гречаників», печива, макаронів, деяких сортів шоколаду. У хлібопеченні це борошно не використовують через брак у зерні клейковини.
Гречане борошно використовується для виготовлення дієтичного рослинного молока (замінник натурального молока).
Відомо що помідорів є 7 видів, що дико ростуть у тропічній Америці. Найважливіше господарське значення має 1 вид: Помідор звичайний або їстівний (L. esculentum) — овочева культура. Плоди містять велику кількість вітамінів (B1, B2, C, P, PP), провітамін A, цукри (2.1—8.8 %), яблучну і цитринову кислоту та мінеральні речовини. Помідори споживають сирими, вареними, соленими, маринованими; з них виготовляють томатний сік, томат-пюре. Іноді рід помідор об'єднують із родом паслін (лат. Solanum).
Значение свободноживущих простейших. Многие простейшие, особенно инфузории, питающиеся бактериями, гниющими органическими остатками, участвуют в очищении водоемов от загрязнения. При благоприятных условиях жизни они быстро размножаются. Их несметное количество служит пищей личинкам и малькам рыб, различным мелким рачкам, водным насекомым и их личинкам, которые, в свою очередь, поедаются подросшими мальками рыб и более крупными водными животными.
Большое значение в очищении водоемов и в питании многих мелких пресноводных животных имеют эвглены. Кроме того, создавая на свету органические вещества из неорганических, они, как растения, уменьшают в воде содержание углекислого газа и увеличивают количество кислорода.
Многие из простейших служат показателями (индикаторами) чистоты воды. Так, высокая численность эвглен и инфузорий некоторых видов свидетельствует о загрязненности воды органическими веществами. В более чистой воде живут трубачи, спиростомум, инфузории-туфельки, а в воде с малым содержанием органических и большим количеством минеральных веществ живет обычно амеба обыкновенная.
Из раковинок отмерших и оседавших на дно морских фораминифер в течение тысячелетий образовались мел и известняк, а из скелетов радиолярий – радиоляриевые илы.
Значение паразитических простейших. Среди простейших много паразитов, вызывающих тяжелые заболевания у человека, сельскохозяйственных и диких промысловых животных. Дизентерийная амеба, внедряясь в слизистую оболочку толстого кишечника человека и размножаясь в ней, вызывает изъявления и как следствие — кровавый понос. Кроме того, она поглощать красные кровяные тельца крови (эритроциты).
Из других паразитов кишечника человека большую опасность представляют жгутиконосцы лямблии и инфузория балантидий. Лямблия одного из видов паразитирует в тонком кишечнике и желчных протоках печени человека (преимущественно детей), вызывая воспаление желчного пузыря и кишечные расстройства. Попадая в нижние отделы кишечника, лямблии образуют цисты, которые выводятся из организма и служат источником заражения новых хозяев.
В естественных водоемах и в прудовых хозяйствах большую опасность представляет инфузория ихтиофтириус. Она часто вызывает массовую гибель рыб, поражая их кожу, плавники и жабры. Особенно опасен этот паразит для молоди рыб.
Наибольшее число паразитов человека и животных относится к типу споровиков. Один их них — малярийный плазмодий — возбудитель малярии. Малярийные паразиты внедряются в красные кровяные тельца крови человека, питаются их содержимым и делятся. В недалеком малярия свирепствовала во многих странах мира. В нашей стране эта болезнь практически ликвидирована.
Объяснение: