Напишите небольшой рассказ о том, как природа «залечивала» раны, нанесенные войной, после того, как отгремели бои. Обязательно примените термин сукцессия и какой ее вид.
7. 1) На поверхні півкуль головного мозку є борозни (наверно просто тут прям странная формулировка). Найбільші борозни: центральна, бічна та передцентральна. Кора утворена сірою речовиною та вкриває всю її поверхню. Основну масу становить біла речовина, що знаходиться під корою. 2) Рефлекс - реакція організму у відповідь на подразнення. Найпростіша рефлекторна дуга складається з аферентного та еферентного нейронів. Складна - має вставні нейрони. 3) Аксон - довгий відросток нейрона. Дендрит - короткий відросток нейрона. Мієлінова речовина - жироподібна речовина, яка вкриває та захищає аксон, але деякі ділянки лишає незахищеними. Остеоцит - клітина кістковою тканини хребетних тварин і людини. Ядро - клітинна органела еукаріот, що зберігає спадкову інформацію про неї у вигляді ДНК. Зайве: остеоцит, бо усі інші компоненти ланцюга є частинами нейрона.
11. Будова нейрона:
1. Аксони - довгі відростки нейрона, по яким передається інформація від нейрону до нейрону. 2. Тіло нейрона - перикаріон,що оточує ядро та більшість частин клітин нейрону, які необхідні для метаболізму і клітинної регенерації. 3. Дендрити - короткі відростки, що передають нервовий імпульс до тіла нейрона. Види нейронів за функціями: 1) Аферентний, або чутливий - сприймає подразнення та несе його до мозку; 2) Еферентний, або руховий - несе команду від мозку до робочого органу. 3) Вставні - поєднують чутливі і рухові, може утворювати білу речовину мозку. Взаємозв’язок між цими функціями та будовою у тому, що функції виконуються завдяки дії частин нейрона (аксонів, дендритів), а тіло безпосередньо сприймає інформацію.
12. Головний мозок людини складається з 5 відділів: великий (передній, кінцевий), проміжний, середній, задній (мозочок), довгастий мозки. Складається зі стовбура (довгастий, середній, проміжний мозки та варолієв міст), мозочка, великого. Через увесь стовбур проходить ретикулярна формація - плетиво із нейронів, що збуджує та тримає в тонусі відділи ЦНС. Від головного мозку відходять 12 пар черепно-мозкових нервів. Найдовший - блукаючий нерв - він іннервує органи голови, шиї, грудей, черева. Він змішаний (має і аферентні й еферентні нейрони).
Довгастий мозок - анатомічне продовження спинного мозку, від якого починається ретикулярна формація, видовжений, зверху з‘єднаний з варолієвим мостом.
Варолієв міст - частина стовбуру, що з‘єднує довгастий та середній мозок.
Середній складається з чотиригорбкового тіла і ніжок великого мозку.
Проміжний складається із зорових бугрів, таламусу, гіпоталамусу та епіфізу. Тут знаходиться центр болю.
Мозочок складається з 2-х півкуль, з‘єднаних черв‘яком. Координує рухи тіла.
Великий, передній, або кінцевий мозок складається із кори, утвореної сірою речовиною. Під нею підкорка - біла речовина з окремими ядрами сірої. Поділяється на ліву і праву півкулі, що з‘єднані мозолистим тілом. У корі знаходиться 12-18 млрд. нейронів. Для збільшення поверхні кори має складки - звивини; найглибші звивини - борозни. Найбільші борозни: латеральна (бічна), центральна. Вони поділяють кору на долі: лобну, тім’яну, потиличну, скроневу.
У наш час багато людей застосовують рослини для лікування. Їх ще називають - лікарські. Пропоную дізнатися про таку рослину як ехінацея.
Ехнацея - багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових. Стебло в неї пряме, до 150 см заввишки. Листки прості, овальні , по краю — зубчасті, нижні — довгочерешкові, верхні — майже сидячі. На кінцях стебел квітки розташовані неоднаково: крайні — довгоязичкові, неплідні, темно-червоні або жовті; середні — трубчасті, двостатеві. Цвіте у липні — жовтні. Плід — сім'янка.
Ехінацею пурпурову вирощують як цінну кормову культуру і лікарську рослину, багату білками. Коріння ехінацеї містить глікозиди, бетаїн, органічні кислоти, ефірну олію, мінеральні речовини , вітаміни. Галенові препарати ехінацеї мають стимулюючу дію на центральну нервову систему, сприяють загоюванню ран, підвищують захисні сили організму (імунітет). Внутрішньо ехінацею застосовують як настоянку коріння(чай), а зовнішньо у вигляді компресів на пошкоджені ділянки тіла.
2 а
3 г
4 а
5 г
6 а
7.
1) На поверхні півкуль головного мозку є борозни (наверно просто тут прям странная формулировка). Найбільші борозни: центральна, бічна та передцентральна. Кора утворена сірою речовиною та вкриває всю її поверхню. Основну масу становить біла речовина, що знаходиться під корою.
2) Рефлекс - реакція організму у відповідь на подразнення. Найпростіша рефлекторна дуга складається з аферентного та еферентного нейронів. Складна - має вставні нейрони.
3) Аксон - довгий відросток нейрона.
Дендрит - короткий відросток нейрона.
Мієлінова речовина - жироподібна речовина, яка вкриває та захищає аксон, але деякі ділянки лишає незахищеними.
Остеоцит - клітина кістковою тканини хребетних тварин і людини.
Ядро - клітинна органела еукаріот, що зберігає спадкову інформацію про неї у вигляді ДНК.
Зайве: остеоцит, бо усі інші компоненти ланцюга є частинами нейрона.
11. Будова нейрона:
1. Аксони - довгі відростки нейрона, по яким передається інформація від нейрону до нейрону.
2. Тіло нейрона - перикаріон,що оточує ядро та більшість частин клітин нейрону, які необхідні для метаболізму і клітинної регенерації.
3. Дендрити - короткі відростки, що передають нервовий імпульс до тіла нейрона.
Види нейронів за функціями:
1) Аферентний, або чутливий - сприймає подразнення та несе його до мозку;
2) Еферентний, або руховий - несе команду від мозку до робочого органу.
3) Вставні - поєднують чутливі і рухові, може утворювати білу речовину мозку.
Взаємозв’язок між цими функціями та будовою у тому, що функції виконуються завдяки дії частин нейрона (аксонів, дендритів), а тіло безпосередньо сприймає інформацію.
12. Головний мозок людини складається з 5 відділів: великий (передній, кінцевий), проміжний, середній, задній (мозочок), довгастий мозки.
Складається зі стовбура (довгастий, середній, проміжний мозки та варолієв міст), мозочка, великого.
Через увесь стовбур проходить ретикулярна формація - плетиво із нейронів, що збуджує та тримає в тонусі відділи ЦНС. Від головного мозку відходять 12 пар черепно-мозкових нервів. Найдовший - блукаючий нерв - він іннервує органи голови, шиї, грудей, черева. Він змішаний (має і аферентні й еферентні нейрони).
Довгастий мозок - анатомічне продовження спинного мозку, від якого починається ретикулярна формація, видовжений, зверху з‘єднаний з варолієвим мостом.
Варолієв міст - частина стовбуру, що з‘єднує довгастий та середній мозок.
Середній складається з чотиригорбкового тіла і ніжок великого мозку.
Проміжний складається із зорових бугрів, таламусу, гіпоталамусу та епіфізу. Тут знаходиться центр болю.
Мозочок складається з 2-х півкуль, з‘єднаних черв‘яком. Координує рухи тіла.
Великий, передній, або кінцевий мозок складається із кори, утвореної сірою речовиною. Під нею підкорка - біла речовина з окремими ядрами сірої. Поділяється на ліву і праву півкулі, що з‘єднані мозолистим тілом. У корі знаходиться 12-18 млрд. нейронів. Для збільшення поверхні кори має складки - звивини; найглибші звивини - борозни. Найбільші борозни: латеральна (бічна), центральна. Вони поділяють кору на долі: лобну, тім’яну, потиличну, скроневу.
Ехінацея як цінна лікарська рослина
У наш час багато людей застосовують рослини для лікування. Їх ще називають - лікарські. Пропоную дізнатися про таку рослину як ехінацея.
Ехнацея - багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових. Стебло в неї пряме, до 150 см заввишки. Листки прості, овальні , по краю — зубчасті, нижні — довгочерешкові, верхні — майже сидячі. На кінцях стебел квітки розташовані неоднаково: крайні — довгоязичкові, неплідні, темно-червоні або жовті; середні — трубчасті, двостатеві. Цвіте у липні — жовтні. Плід — сім'янка.
Ехінацею пурпурову вирощують як цінну кормову культуру і лікарську рослину, багату білками. Коріння ехінацеї містить глікозиди, бетаїн, органічні кислоти, ефірну олію, мінеральні речовини , вітаміни. Галенові препарати ехінацеї мають стимулюючу дію на центральну нервову систему, сприяють загоюванню ран, підвищують захисні сили організму (імунітет). Внутрішньо ехінацею застосовують як настоянку коріння(чай), а зовнішньо у вигляді компресів на пошкоджені ділянки тіла.