Лесную полосу или участок леса, на которых с человеческих усилий высаживаются молодые деревья или саженцы, называют «лесопосадками». также они считаются одними из важнейших источников такой лесной продукции, как топливная древесина, волокно, кругляк и т. п. проект лесопосадки может включать в себя как коренные, так и экзотические виды растений. таким лесопосадкам отводится одна из основных ролей в сохранении культурной и социальной ценности лесов, так как площадь природных лесов, в последнее время, часто попадает под штучное сокращение. причинами создания лесопосадок могут быть как социально- и производственные интересы, так и необходимость сохранения и защиты лесной растительности. в связи с последней причиной создания таких лесопосадок во всех цивилизованных странах большое внимание уделяется производству леса путем восстановления деревьев лесопосадок, а также во многих лесах существует запрет на любой вид хозяйственной деятельности. есть и такие страны, где лес имеет участки, которые никогда не подвергались человеческому влиянию. в германии такие леса называют «урвальд», что в переводе означает «древний» или «первобытный» лес, где многие хвойные деревья, такие как ель, доживают до 400 лет. сами же леса значительно влияют на погодные условия, климат и процессы, которые происходят не только на земной поверхности, а также и внутри самой земли. огромное влияние оказывают леса и на здоровье человека. ведь в воздухе естественного леса имеется более 300 наименований разнообразных соединений, так же растительность способна активно поглощать и преобразовывать атмосферные загрязнения. сосна, можжевельник и ель самой большой окисляющей способностью. наши предки использовали лесную растительность в разных хозяйственных целях: в качестве дров (как источник энергии), как источник пищи (мед, ягоды, грибы, птицы, звери). в наше время растительность лесов используют чаще как строительный материал или как сырье для производства. поэтому необходимо регулярно восстанавливать объем вырубки леса, так как постепенное уменьшение лесной растительности может к экологической катастрофе.
Поведінка тварин більш різноманітна та складна, оскільки вони можуть пересуватися і, отже, змінювати умови існування. тому в них дуже добре розвинені органи руху, чуття й нервова регуляція. можна навести такі приклади поведінки тварин: полювання хижаків чи комахоїдних тварин, вигодовування пташенят дорослими птахами, шлюбні ігри, міграції, тобто подорожі, які здійснюють тварини суходолом, морем, повітрям тощо. усі форми поведінки тварин можна об’єднати у дві групи — вроджені та набуті. харчова поведінка й міграції належать до вродженої форми поведінки. прикладом набутої поведінки може слугувати навчання — процес набуття організмом власного досвіду. так, дорослі птахи навчають пташенят знаходити їжу та уникати небезпеки. пристосування організмів до умов існування зумовлюють не тільки різні форми поведінки, а й особливості їхньої будови, процесів життєдіяльності, що забезпечують можливість існування організмів у певних умовах довкілля. так, наприклад, тварини із захисним забарвленням або формою тіла стають менш помітними для ворогів. у нашій місцевості багато птахів та звірів, які змінюють темне літнє забарвлення на світле зимове, пристосовуючись таким чином до барв довкілля. і навпаки, забарвлення і поведінка тварин можуть бути дуже помітними. так, яскраво забарвлені отруйні (колорадський жук, сонечко) або жалоносні (оси, бджоли) комахи «сповіщають» про небезпечність зустрічі з ними. а погрозливі пози різних змій та хижаків відлякують ворогів. разом із тим привабливе яскраве забарвлення та специфічна поведінка забезпечують гуртування тварин у зграї або зустріч особин різних статей. приклади пристосування до умов довкілля можна побачити в організмів, які живуть в умовах недостатньої зволоженості (кактуси, верблюди), у ґрунті (кроти, сліпаки), у воді (риби, водорості) тощо.
